Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
госы / ММ- ГОС / ММ. 90 вопросов..docx
Скачиваний:
179
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
4.59 Mб
Скачать

52.Порівняльна характеристика прямого та непрямого експорту як стратегій виходу фірми на зовнішній ринок.

У випадку стратегії експортування виробництво залишається на національній території, що має свої недоліки та переваги. Окрім експорту ще є спільне підпри­ємництво та пряме інвестування, які потребують вже організації виробництва за кордоном. Експорт — вивіз за кордон товарів, які продані іноземним покупцям з метою їх безпосереднього споживання, продажу або для перероблення. Прямий експорт — продаж товарів на зовнішньому ринку са­мостійно. Непрямий експорт — продаж товарів на зовнішньому ринку за до­помогою незалежних маркетингових посередників.

Якщо порівнювати прямий та непрямий експорт, то в кожного з них можна виділити свох переваги та недоліки. Основні переваги прямого експорту: безпосередні контакти зі споживачем; можливість швидше пристосуватися до вимог ринку; повний контроль над маркетингом. Основні недоліки прямого експорту: необхідність мати кваліфікований персонал експортної служби; менший контроль за логістикою ніж у разі інвестування. Основні переваги непрямого експорту: прискорення виходу на ринок; маркетингова компетентність посередників. Основні недоліки непрямого експорту: збут стандартних промислових та споживчих товарів; відсутність контакту зі споживачами; маркетингова залежність від посередника.

53.Маркетингова характеристика форм спільного підприємництва.

Спільне підприємництво (СП) - об’єднання зусиль партнерів щонайменше з двох країн з метою організації спільної комерційної справи. Спільне підпри­ємництво як і пряме інвестування потребує організації виробництва за кордоном. При цьому деякі форми спільного підприємництва реалізуються на основі укладення контрактів, без додаткових інвестицій, а спільне во­лодіння та пряме інвестування передбачають інвестиції, тобто довгостро­кові вкладення капіталу в підприємства, соціально-економічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти. СП може виступати у таких формах:

(1)Ліцензування - форма СП, що базується на тому, що Ліцензіар (продавець) передає Ліцензіату (покупцеві) право на використання виробн.- процесу, патенту, товарного знаку в обмін на гонорар або ліцензійний платіж.

Переваги: -мінімальний політичний ризик; -можливість проникнення на протекціоністські ринки. Недоліки: -неможливість контролювати виробництво та маркетинг ліцензованого товару; -перетворення ліцензіата в конкурента; -нижча прибутковість порівняно з прямим експортом та інвестуванням; -комерційний ризик.

(2)Франчайзинг - форма довгострокового СП, за якої велика компанія (франчайзер) укладає договір з фірмами чи підприємцями (франчайзі) на право діяти від свого імені; франчайзі купують франшизу, яка дає дозвіл або зобов’язує їх займатися протягом визначеного часу на обумовленій території певним бізнесом під іменем франчайзера з використанням його технологій та комерційної інформації.

Переваги: -швидкість виходу на ринок; -надійність захисту торговельної марки; -можливість одночасного виходу на декілька ринків; -відсутність або мінімаль­ність витрат; -мінімальний політичний ризик. Недоліки: -складність пошуку надійного партнера; -обмежена прибутковість; -недостатній контроль; -можливість створення кон­курента; -неможливість використан­ня інших моделей у цій країні на час дії угоди.

(3) Управління за контрактом - форма СП, за якої нац експортер передає закордонному партнеру «ноу-хау» в галузі управління, а той забезпечує необхідний капітал.

Переваги: -передінвестиційна стадія виходу на ринок; -можливість встановлення певного управлінського контролю над зарубіжним місцевим підприємством; -набуття маркетингового досвіду. Недоліки: -обмежена прибутковість; -обмеження на маркетинг товару; -тимчасовість; -залежність від стратегії партнера.

(4)Технічні допомога - форма СП, за якої відбувається: техніч навчання персоналу; обмін передовим технічним досвідом; спільні конференції, симпозіуми, публікації, координація та кооперація наукових досліджень; техніч допомога при опануванні нових виробництв; науково-технічна співпраця у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.

Переваги: -мінімальний політичний ризик; -довготерміновість. Недоліки: -пріоритет замовника; -відповідальність за кожну стадію контракту; -присутність на ринку обмежена термінами контракту.

(5)Угода «під ключ» - форма СП, за якої одна сторога приймає зобов’язання поставити клієнту проект промислового під-ва і технічної інформації про його використання.

Переваги: -довготерміновість; -гарантії сторони, що при­ймає; -прибутковість; -можливість вертикально­го та горизонтального інтегрування. Недоліки: -великі ресурсні вимоги; -необхідність мати та підтверджувати позитивний бізнес-імідж;-багатоаспектність контракту та складність переговорного процесу.

(6)Підрядне виробництво - форма СП, що базується на тому, що нац виробник (продавець) укладає угоду із закордонними виробниками на виготовлення своєї продукції.

Переваги: -відносно невеликі фінансові та управлінські ресурси; -швидкий вихід на ринок -уникнення проблем з місцевою власністю; -контроль над маркетингом ефективність застосування на маленьких та протекціоністських ринках. Недоліки: -складність вибору місцевого партнера; -необхідність, як правило, надання технічної допомоги; -можливість створення кон­курента на майбутнє.

(7)Спільне володіння (вир-во) - форма СП, за якої об’єднуються зусилля закордонних та місцевих інвесторів з метою створення місцевого комерційного під-ва, що ним вони володіють та керують спільно.

Переваги: -мінімальний ризик виходу на ринок; -довготерміновість зв’яз­ків. Недоліки: -залежність від партнера; -обмежений контроль виробництва та маркетингу.

Соседние файлы в папке ММ- ГОС