Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
госы / ММ- ГОС / ММ. 90 вопросов..docx
Скачиваний:
226
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
4.59 Mб
Скачать

29.Типи ділових культур за р. Льюісом: критерій виділення, характерні особливості, напрями врахування в міжнародній маркетинговій діяльності.

У 1996 р. англ. дослідник Річард Льюіс ввів новий критерій: організація часу. Згідно з ним культури поділяються на три типи: моноактивні, поліактивні, реактивні. Моноактивні — культури, в яких заведено планувати своє життя, складати розклади, організовувати діяльність у певній послідовності, займатися лише однією справою в даний момент (американ­ці, англійці, німці, швейцарці, північні європейці). Поліактивні — динамічні, легкі у спілкуванні народи, які звикли робити багато справ одразу, планувати їх черговість не за розкладом, а за ступенем відносної привабливості, значення того чи того заходу в даний момент (латиноамериканці, араби, південноєвропейці). Реактивні — культури, що надають пріоритетного значення ввічливості та повазі, віддають перевагу мовчазному та спокійному вислуховуванню співбесідника. Обережно реагує на пропозиції іншої сторони; діяльність організовується не за суворим і незмінним планом, а залежно від змін контексту як реакція на ці зміни (азійські країни, Китай, Японія, Фінляндія).

30.Логіка дослідження політико-правового середовища цільової зарубіжної країни.

Міжн політ-правове серед — сукупність чинни­ків політ. та правового характеру, які позитивно чи негативно впливають на ММД фірми. Вивчення чинників політико-правового середовища цільових країн необхідне для прийняття маркетингових рішень щодо: до­цільності виходу на іноземний ринок; моделей присутності фірми на іноземному ринку (експортування, спільне підприємництво, інвестування); маркетингової стратегії проникнення на ринок або розширення присутності на ньому; розробки окремих елементів маркетингового комплексу; стратегії та тактики ведення комер­ційних переговорів. Метою дослідження політико-правового середовища є визна­чення рівня політичного ризику та розробка стратегій його змен­шення. Для цього насамперед аналізуються політичне середови­ще та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної. Політичні фактори досліджуваної країни: —політичний клімат,—уряд,—національний суверенітет,—національна безпека,—національний добробут,—національний престиж, —групи тиску, —рівень корупції. Дії уряду досліджуваної країни: — неформальне втручання у бізнес,—обмеження типу «купуй у своїх»,—нетарифні бар'єри,—субсидії,—умови діяльності, —умови власності,—бойкоти,—конфіскації. Міжнар правові та політичні факториВизначення політ ризикуПоліт та правові умови власної країни. Стратегії зменшення політичного ризику.

31.Методи оцінки рівня політичного ризику та стратегії його зменшення.

Методи оцінки рівня політичного ризику.Політ ризик у МЕД — мож­ливість, вірогідність завдання збитків або ускладнення діяльності вна­слідок економічних дій уряду іншої країни, зумовлених політичними цілями країни чи непередбаченими політичними обставинами (револю­ціями, страйками, війнами тощо). Можна виділити два типи політичного ризику залежно від можливого охоплення суб'єктів МЕВ: загальний та галузевий ризик. Загальний ризик стосується усіх закордонних суб'єктів підприємницької діяльності, що опе­рують на певному національному ринку, а галузевий — тільки певної галузі (сфери діяльності). Загальний та галузевий ризики можуть бути зумовлені як суспільними, так і урядовими чинни­ками, які, в свою чергу, поділяються на внутрішні (зумовлені внутрішньою політикою уряду) та зовнішні (зумовлені зовнішні­ми/ міжнародними умовами та процесами) чинники.

Для визначення рівня політичного ризику використ такі методи: аналіз дій держави у минулому (цей метод ґрунту­ється на дослідженні стереотипів політичної поведінки уряду, які зумовлені соціально-культурними та історичними чинниками розвитку країни); аналіз міркувань експертів (у ролі експертів можуть виступати: співробітники самої фірми, які, як правило, часто відвідують країну і спілкуються з представниками уряду, бізнесу, політичним діячами; професійні експерти, які працюють в урядових установах або міжнародних організаціях).

Стратегії зменшення політ ризику. З метою запобігання можливим втратам внасл дії політ чинників фірми використов різні стратегії зменш політ ризику, які поділ за критерієм часу на: превентивні (до інвестування/уклад контракту) та операційні (після інвестув/уклад контр), за критерієм джерела мінімізації ризику – на внутр та зовн.

Стратегія мініміз політ ризику у міжнар бізне­сі — сукупність заходів (дій) фірми на зарубіжному ринку з метою змен­шення або елімінації дії негат чинників політико-правового сере­довища країни, що приймає, на міжнародну маркет діяльність фірми.

До інвестування/укладання контракту: Внутрішні: • Мінімізація інвестицій • Місцеві позики • Створення спільн під­пр. • Робота за управлінським контрактом • Франчайзинг • Вертикальна інтеграція/ Зовнішні: * Держ страхування, *Приватн страхув, *Гарантії сторони, що приймає.

Після інвестування/укладання контракту: Внутрішні: • Мінімізація інвестицій та місцевої власності • Набуття статусу VІР • Маркетингова інтегра­ція • Збільшення ринкової «влади» Зовнішні: *Приватне страхування, *Міжнар юридичні норми

Соседние файлы в папке ММ- ГОС