33.Стратегія мінімізації політичного ризику шляхом зміцнення ринкової влади: сутність, причини виникнення, шляхи реалізації.

Політичний ризик у МЕД — мож­ливість, вірогідність завдання збитків або ускладнення діяльності вна­слідок економічних дій уряду іншої країни, зумовлених політичними цілями країни чи непередбаченими політичними обставинами (револю­ціями, страйками, війнами тощо). З метою запобігання можливим втратам внасл дії політ чинників фірми використов різні стратегії зменш політ ризику, які поділ за критерієм часу на: превентивні (до інвестування/уклад контракту) та операційні (після інвестув/уклад контр)., за критерієм джерела мінімізації ризику – на внутр та зовн.

Стратегія мінімізації політ ризику у міжнар бізне­сі — сукупність заходів (дій) фірми на зарубіжному ринку з метою змен­шення або елімінації дії негативних чинників політико-правового сере­довища країни, що приймає, на ММД фірми.

У сучасному міжнародному бізнесі при вивченні політичного середовища відбувається зміщення наголосів з визначення політичної нестабільності, яка на сьогодні формує невелику частину всіх ризиків, на дослідження та прогнозування урядової дискримінації. Урядова дискримінація - це дії уряду сторони, що приймає, в умовах політичної стабільності, що обумовлюють виникнення політичних ризиків для зарубіжних компаній. Причинами урядової дискримінації можуть бути як суто політичні чинники, так і необхідність захисту національних товаровиробників. Прикладом такої дискримінації можна назвати: ускладнені умови доступу на ринок, обумовленість створення спільних підприємств, цінові обмеження, податкова дискримінація тощо). І саме стратегія збільшення ринкової «влади» є стратегією мінімі­зації політичних ризиків, що виникають унаслідок вжиття заходів уря­дової дискримінації приймаючою стороною (застосовується переважно філіями ТНК). Субстратегіями збільшення ринкової влади є: досягнення / збереження технологічного або управлінського лідерства порівняно з фірмами приймаючої країни; досягнення/ збереження суттєвої частки ринку в країні, що приймає. Урядовим дискримінаціям, як правило, піддаються філії ТНК, тому саме вони частіше застосовують стратегію збільшення ринкової влади.

34.Цілі вивчення та стадії аналізу (політико-правового)середовища міжнародної маркетингової діяльності.

Міжнародне політико-правове середовище (МППС) - сукупність чинників політичного та правового характеру, які позитивно чи негативно впливають на розвиток міжнародної маркетингової діяльності фірми.

Вивчення чинників політико-правового середовища цільових країн необхідне для прийняття маркетингових рішень щодо: доцільності виходу на іноземний ринок; моделей присутності фірми на іноземному ринку (експортування, спільне підприємництво, інвестування); маркетингової стратегії проникнення на ринок або розширення присутності на ньому; розробки окремих елементів маркетингового комплексу; стратегії та тактики ведення комерційних переговорів.

Метою дослідження МППС є визначення рівня політичного ризику та розробка стратегій його зменшення. Для цього насамперед аналізуються політичне середовище та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної.