111. Офшорні центри: умови існування, види та типи.

Офшорний банківський (фінансовий) центр — фінансовий центр, де можна проводити операції, що не підпадають під національне регулювання і не вважаються складовою економіки.

Основна причина виникнення офшорних фінансових центрів (час їх появи — після Другої світової війни) передусім полягала в існуванні надто високих ставок податків на доходи банків у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються.

Причинами привабливості офшорних фінансових центрів як для іноземних, так і для місцевих суб’єктів господарювання є: виконання посередницьких функцій для позичальників і депонентів; мінімальне офіційне регулювання; практично відсутні податки і контроль за управлінням портфельними інвестиціями; діяльність іноземних банків на їх території сприяє збільшенню зайнятості місцевого населення; підвищення рівня життя в країнах розміщення офшорних банківських центрів завдяки накопиченню коштів від видачі ліцензій, витрат банків та інших платежів.

Існують певні види офшорних фінансових центрів, серед яких розрізняють так звані паперові центри, що зберігають документацію, а банківські операції проводять у незначних розмірах або не проводять зовсім, та функціональні центри, що здійснюють депозитні операції і надають позики.

Існує три типи офшорних банківських (фінансових) центрів:

I тип — нью-йоркська модель — передбачає спеціальні формально встановлені домовленості з такими авторитетними фінансовими центрами, як Нью-Йорк, Токіо, Сінгапур. На цих ринках установлюються спеціальні рахунки окремо від внутрішніх, і ці рахунки вільні від обмежень, які відносяться до внутрішнього фінансового ринку (наприклад, резервні вимоги).

II тип — лондонська модель. У Лондоні, Гонконзі фінансові угоди вільні від обмежень, незалежно від того, резиденти чи нерезиденти є учасниками ринку. У цих містах офшорний ринок — це просто офшорні угоди між нерезидентами, тому що внутрішні і зовнішні угоди об’єднані.

III тип — «податкове сховище». До даного типу офшорних ринків відносять ринки Багамських та Кайманових островів. На цих ринках угоди укладаються нерезидентами і зовсім не оподатковуються, відсутні корпоративне оподаткування й оподаткування ділових цінних паперів, але існують реєстраційні внески і плата за ліцензії.

112. Міжнародний страховий ринок. Учасники міжнародного ринку страхування.

Міжнародний страховий ринок - сукупність національних і регіональних ринків страхування. У вузькому сенсі слова, в якості міжнародного ринку виступають локальні страхові ринки, характеризується високою питомою вагою міжнародних страхових операцій (Нью-Йорк, Лондон, Цюріх). Наприклад, Лондонський міжнародний страховий ринок - найбільший міжнародний ринок торгівлі страховими великими зовнішніми ризиками, що не відносяться страхування життя. Він являє, собою унікальну концентрацію страхових і перестрахувальних компаній. Ринок складають «Ллойд» (англійська корпорація страховиків) і страхові (перестрахові) компанії.

По каналах перестрахування і через страхових брокерів великі ризики розподіляються між багатьма національними та регіональними страховими ринками. Тим самим, перестрахування дозволяє компенсувати коливання і скорочувати потенціал збитку. З метою узгодження інтересів і вирішення загальних проблем страхових організацій діють міжнародні страхові союзи, наприклад Міжнародний союз страховиків технічних ризиків, Міжнародний союз морських страховиків і ін.