
- •1. Міжнародні фінанси, їх розвиток та функції.
- •2. Міжнародні фінанси та їх складові. Світове фін середовище та його взаємозв з світ екон середовищем.
- •3. Суб’єкти мф та їх характеристика.
- •4. Міжн фінансове право. Система міжн договорів, яка регулює фін д-сть суб’єктів міжн фінансів.
- •5. Міжнародна фінансова політика та її складові.
- •6. Валютна політика та її форми.
- •7. Сутність глобалізації. Глобальні виклики світової економіки.
- •8. Фінансова глобалізація. Чинники глобалізації світових фінансів.
- •9. Глобалізація фін ринку та фін революція.
- •10. Світові фінансові кризи та їх особливості.
- •11. Зовнішній борг та його показники
- •12. Зовнішній борг та можливі наслідки його існування для країни.
- •13. Криза світової заборгованості. Характеристика стадій сучасної кризи світової заборгованості.
- •14. Роль міжн фінансових організацій в регулюванні зовнішнього боргу. Паризький та Лондонський клуби.
- •15. Реструктуризація зовнішнього боргу та традиційний механізм реструктуризації.
- •16. Валютна система та її види.
- •17. Світова валютна система, її функції та головне завдання.
- •18. Порівняння основних елементів національної і світової (міжнародної) валютних систем.
- •19. Основні складові світової валютної системи та їх характеристика.
- •20. Валюта та її класифікація. Конвертованість валюти. Види конвертованості валют.
- •21. Купівельна спроможність валюти. Золотий та валютний паритет.
- •22. Валютний курс: сутність, види, функції, багатофакторність.
- •23.Характеристика основних теорій регулювання валютного курсу.
- •24.Міжнародна валютна ліквідність та її основні компоненти.
- •25. Етапи еволюції світової валютної системи та їх характеристика.
- •26. Паризька валютна система: період функціонування та структурні принципи.
- •27. Генуезька валютна система: період функціонування та структурні принципи.
- •28. Бреттон-вудська валютна система: період функціонування, основні принципи.
- •29. Ямайська валютна система.
- •30. Європейська валютна система : поняття, принципи, характеристика.
- •31. Європейський економічний та валютний союз. План «Делора» та «Маастрихтська Угода».
- •32. «Критерії конвергенції» для участі в Євро-зоні. Пакт стабільності й економічного росту.
- •33. Інституціональна структура євс. Єсцб та основні інструменти його політики.
- •34. Монетарна політика єс.
- •35. Міжнародні розрахунки: типи , види і форми
- •36. Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародних операцій.
- •37. Валютні кліринги та їх форми.
- •38. Акредитив, як метод фінансування зовнішньої торгівлі.
- •39. Міжнародні платіжні системи та їх характеристика.
- •40. Платіжний баланс та взаємозв’язок рахунків. Ким вист країна до віднош до ін світу (кредитором чи дебітором), якщо вона має позит/від’ємне сальдо пб?
- •41. Платіжний баланс та його структура.
- •42. Методика мвф складання платіжного балансу та сучасна класифікація статей пб за методикою мвф.
- •43. Рівновага платіжного балансу та її види.
- •44. Платіжний баланс та методи оцінки його позицій .
- •45. Фактори , що впливають на стан платіжного балансу держави.
- •46. Платіжний баланс та основні сфери його використання.
- •47. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу.
- •48. Міжнародні фінансові активи та їх властивості.
- •49. Міжнародні валютно-фінансові потоки.
- •50. Світовий фінансовий ринок: сутність та структура.
- •51. Характеристика специфічних відмінностей світових фінансових ринків від національних.
- •52. Світові фінансові центри : поняття, стадії розвитку, необхідні елементи та основні умови функціонування.
- •101. Управління ризиками і торгівля.
- •102. Фінанси тнк.
- •103. Пряме зарубіжне інвестування тнк та його мотивація.
- •104. Декомпозиція ризиків тнк. Регіональний ризик тнк при прямому зарубіжному інвестуванню.
- •105. Зарубіжні філії тнк: їх форми, джерела та параметри фінансування.
- •106. Оподаткування міжнародної діяльності тнк.
- •107. Управління грошовими переказами тнк або міжн система упр-ня готівкою. Цикл руху грош коштів.
- •108. Система контролю та регулювання міжнародних грошових операцій тнк. Стратегії та механізми підвищення їх ефективності.
- •109. Валютні ризики потенційних збитків тнк та їх види. Управління валютними ризиками потенційних збитків тнк.
- •110. Страхові операції та інвестиційний потенціал страхової галузі.
- •100. Свопи і їх місце на ринку.
- •111. Офшорні центри: умови існування, види та типи.
- •112. Міжнародний страховий ринок. Учасники міжнародного ринку страхування.
- •113. Національна валютна система України, її елементи.
- •114. Еволюція розвитку валютного ринку України.
- •115. Оцінка позицій платіжного балансу України.
- •116. Міжнародне кредитування та фінансування України.
- •117. Іноземні інвестиції в Україну.
- •118. Зовнішній борг України в системі світової заборгованості.
111. Офшорні центри: умови існування, види та типи.
Офшорний банківський (фінансовий) центр — фінансовий центр, де можна проводити операції, що не підпадають під національне регулювання і не вважаються складовою економіки.
Основна причина виникнення офшорних фінансових центрів (час їх появи — після Другої світової війни) передусім полягала в існуванні надто високих ставок податків на доходи банків у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються.
Причинами привабливості офшорних фінансових центрів як для іноземних, так і для місцевих суб’єктів господарювання є: виконання посередницьких функцій для позичальників і депонентів; мінімальне офіційне регулювання; практично відсутні податки і контроль за управлінням портфельними інвестиціями; діяльність іноземних банків на їх території сприяє збільшенню зайнятості місцевого населення; підвищення рівня життя в країнах розміщення офшорних банківських центрів завдяки накопиченню коштів від видачі ліцензій, витрат банків та інших платежів.
Існують певні види офшорних фінансових центрів, серед яких розрізняють так звані паперові центри, що зберігають документацію, а банківські операції проводять у незначних розмірах або не проводять зовсім, та функціональні центри, що здійснюють депозитні операції і надають позики.
Існує три типи офшорних банківських (фінансових) центрів:
I тип — нью-йоркська модель — передбачає спеціальні формально встановлені домовленості з такими авторитетними фінансовими центрами, як Нью-Йорк, Токіо, Сінгапур. На цих ринках установлюються спеціальні рахунки окремо від внутрішніх, і ці рахунки вільні від обмежень, які відносяться до внутрішнього фінансового ринку (наприклад, резервні вимоги).
II тип — лондонська модель. У Лондоні, Гонконзі фінансові угоди вільні від обмежень, незалежно від того, резиденти чи нерезиденти є учасниками ринку. У цих містах офшорний ринок — це просто офшорні угоди між нерезидентами, тому що внутрішні і зовнішні угоди об’єднані.
III тип — «податкове сховище». До даного типу офшорних ринків відносять ринки Багамських та Кайманових островів. На цих ринках угоди укладаються нерезидентами і зовсім не оподатковуються, відсутні корпоративне оподаткування й оподаткування ділових цінних паперів, але існують реєстраційні внески і плата за ліцензії.
112. Міжнародний страховий ринок. Учасники міжнародного ринку страхування.
Міжнародний страховий ринок - сукупність національних і регіональних ринків страхування. У вузькому сенсі слова, в якості міжнародного ринку виступають локальні страхові ринки, характеризується високою питомою вагою міжнародних страхових операцій (Нью-Йорк, Лондон, Цюріх). Наприклад, Лондонський міжнародний страховий ринок - найбільший міжнародний ринок торгівлі страховими великими зовнішніми ризиками, що не відносяться страхування життя. Він являє, собою унікальну концентрацію страхових і перестрахувальних компаній. Ринок складають «Ллойд» (англійська корпорація страховиків) і страхові (перестрахові) компанії.
По каналах перестрахування і через страхових брокерів великі ризики розподіляються між багатьма національними та регіональними страховими ринками. Тим самим, перестрахування дозволяє компенсувати коливання і скорочувати потенціал збитку. З метою узгодження інтересів і вирішення загальних проблем страхових організацій діють міжнародні страхові союзи, наприклад Міжнародний союз страховиків технічних ризиків, Міжнародний союз морських страховиків і ін.