14. Роль міжн фінансових організацій в регулюванні зовнішнього боргу. Паризький та Лондонський клуби.

Найбільш важливу роль у регулюванні зовн боргу мають такі міжнародні фінансові організації як група Світового банку (МВФ, МАР, МБРР), ЄБРР, а також такі неформальні орг.-ції як Паризький та Лондонський клуб.

Пріоритетом діяльності МВФ в сфері регулювання заборгованості є недопущення великих потрясінь, зокрема глобальної кризи суверенного боргу. Загроза дефолту змушує кредитора йти на поступки боржнику, щоб збільшити шанси отримати повернення кредиту в майбутньому. Станом на 31 грудня 2012 в МВФ налічувалося несплачених кредитів на суму 95,8 млрд, що є історичним максимумом. Так, в 2007 році таких було на 9,83 млрд. дол.. Це говорить про зростання ролі МВФ як міжнародного кредитора.

Цілями МБРР є сприяння реконструкції і розвитку економіки держав-членів Банку, надання позик для розвитку виробництва.

Реорганізацією офіційних боргів займається Паризький клуб (з 1956) - не має юридичного статусу, штаб-квартири, секретаріату, статуту. Це збори представників 19 суверенних держав-кредиторів під головуванням високопоставленого урядовця держ казначейства Франції. Принципи Паризького клубу: наявність безпосередньої загрози припинення платежів з погашення заборгованості; обумовленість реструктуризації боргу зобов’язанням боржника проводити визначену економічну політику, тобто виконання визна­чених умов, рівномірний розподіл тягаря несплачених боргів серед кредиторів.

Категорії країн-боржників: 1. Найбідніші країни — Торонтські, Лондонські, Неапольські та Ліонські умови. 2. Бідніші з країн із середнім рівнем доходу — Х’юстонські умови. 3. Багаті країни з середнім рівнем доходу – стандартні умови Паризького клубу. 4. Винятки: в окремих випадках сума зовн боргу країни може бути скорочена на особливих умовах з політичних та інших причин.

Лондонський клуб (з 1976) - форум для перегляду строків погашення кредитів, наданих комерційними банками (без гарантії уряду кредитора), неофіційний орган, що охоплює комерційні банки (бл. 1000), перед якими мають заборгованість країни «третього світу». Членський склад клубу нестабільний і не має офіційного мандату. Основна мета Лондонського клубу - полегшити для країн, що розвиваються, умови обслуговування боргу.

15. Реструктуризація зовнішнього боргу та традиційний механізм реструктуризації.

Реструктуризація боргу – одна з форм реорганізації умов боргу, у процесі якої боржники та кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту та за процентами, сплата яких повинна настати у певний час, а також про новий графік таких платежів.

Основними шляхами конвертації проблемних боргових зобов’язань є такі:

Списання боргу застосовується лише в крайньому випадку. Такий випадок виникає лише тоді, коли іноземні зобов’язання перевищують платоспроможність певної країни.

Викуп боргу являє собою купівлю країною-позичальником своїх боргових зобов’язань на відкритому ринку зі значним дисконтом. Якщо окремі боржники мають суттєві золотовалютні резерви або можуть без особливих зусиль їх наростити за рахунок експорту, а борги цих країн відносяться кредиторами до числа сумнівних і продаються на відкритому ринку з великим дисконтом, то виникає ситуація, за якої дебітору вигідно викупити свої борги з цим дисконтом.

Сек’юритизація - механізм емісії дебітором нових зобов’язань у вигляді облігацій, які або обмінюються на старий борг, або продаються на відкритому ринку. Серед основних видів цінних паперів, у які переоформлено державний борг, виділяють дві основні групи: іноземні облігації та єврооблігації.

Конверсія боргу являє собою перетворення боргових зобов’язань, за якими не виплачуються відсотки (або занадто обтяжливих боргових зобов’язань) у нові зобов’язання, які поліпшують стан позичальника або у фінансовому відношенні, або з точки зору перспективи. За своїм функціональним змістом конверсія поділяється на три типи:

• переведення боргу в місцеву валюту (свопи борг/акції, борг/борг, борг/ресурси на цілі розвитку);

• прямий обмін на активи (свопи борг/несплачені боргові вимоги, борг/місцевий борг/фінансова реструктуризація);

• прямий обмін на товари (свопи борг/товари, борг/експорт).