43. Рівновага платіжного балансу та її види.

Платіжний баланс – це: • балансовий рахунок міжн операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосп зв'язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів; • статистичний звіт, де у системат вигляді наводяться сумарні дані про зовн-екон операції цієї країни з іншими країнами світу за певний проміжок часу.

Рівновага платіжного балансу – це коли загальна сума платежів за міжн операціями країни відповідає бюджету. Коли ж держава не може підтримувати рівень витрат відповідно до бюджету, то спостерігається нерівновага ПБ.

Порушення рівноваги ПБ потребує певних змін, зокрема: змін рівня цін; доходу; валютних курсів та інших макроекономічних показників.

Аналіз рівноваги платіжного балансу ґрунтується на визначенні стану: • балансу поточних платежів;

• базового балансу; • балансу офіційних розрахунків.

Розрізняють рівновагу платіжного балансу:

• довго-; • середньо-; • короткострокову.

Довгострокова рівновага - забезпечується відсутністю сальдо з торгівлі товарами та послугами протягом тривалого періоду часу.

Середньостр рівновага підтримується через механізм довгострокового кредитування (визначається станом базового балансу, тобто сумарним результатом пот балансу і балансу руху довгостр капіталу).

Короткострокова рівновага має місце у тому разі, коли у звітному періоді відсутні будь-які дії урядових органів щодо використання офіц. резервних активів. Вона має місце за відсутності сальдо рахунка офіц резервів.

Аналіз причин порушення рівноваги платіжного балансу ґрунтується на визначенні категорії незбалансованості зовн розрахунків даної країни, до яких належать:

• сезонний, або випадковий дисбаланс — сезонні коливання обсягів експорту та імпорту;

• структурний дисбаланс — країна недостатньо швидко присто совується, до змін попиту на експорт та імпорт;

• циклічний дисбаланс; • дисбаланс через дестабілізуючі спекуляції і «втечу капіталу».

Умови для досягнення рівноваги:

• досягнення нульового сальдо, тобто рівність дебету та кредиту, у базисному балансі чи балансі офіц розрахунків;

• повна зайнятість по країні;

• відсутність істотних обмежень за міжнародними операціями в країні.

44. Платіжний баланс та методи оцінки його позицій .

Платіжний баланс – це статистичний звіт, де у системат вигляді наводяться сумарні дані про зовн-екон операції цієї країни з іншими країнами світу за певний проміжок часу.

Оцінка позицій ПБ країни вимагає обов'язкового вивчення структури, характеристик і екон факторів, що вплив на міжн потоки операцій. Оцінка позицій ПБ дає змогу розглянути і вивчити взаємозв'язок між структурою економіки та структурою ПБ.

Метод оцінювання:

- статистичний (взаємозв’язок між категоріями рахунків) – дозволяє оцінити ефективність фінанси-ня поточного дефіциту за рахунками; проаналізувати ступінь відхилення позицій ПБ від стану рівноваги

- динамічний – дозволяє визначити погірш чи поліпшення балансу пот операцій; визначити ефективність екон політики уряду; проаналізувати можливі зменшення міжн кредитоспроможності країни; скласти прогнози курсу національної валюти;

Статичні і динамічні характ-ки операцій ПБ допомагають зрозуміти, що призвело до зростання інфляції в економіці і скорочення активного сальдо торговельного балансу – слабке екон управління чи який-небудь інший фактор, що викликало більший, ніж звичайно, приплив капіталу – тимчасове посилення грошової політики чи інші фактори.

- структурний (аналізує 4 фази розвитку ПБ та дозв визначити, у якій саме фазі перебуває держава на сучасний момент. Таким чином, існує всього 4 фази розвитку (або 4 види структури) ПБ держав:

Фаза 1. Несформований дебітор. Хар-ться дефіцитом торг балансу і припливом ПІІ у країну. Також може бути помірний дефіцит торг балансу і фінансування до 22 % його припливом приватного капіталу.

Фаза 2. Сформований дебітор. Хар-ться активним сальдо торг балансу, відпливом із країни ПІІ та від'ємним балансом за доходами від зарубіжних інвестицій.

Фаза 3. Несформований кредитор. Хар-ться активним сальдо торг балансу і відпливом з країни ПІІ. Також може бути активне сальдо торг балансу і відплив прямих капітальних інвестицій у значних розмірах.

Фаза 4. Сформований кредитор. Хар-ться дефіцитом торг балансу, припливом прямих зарубіжних інвестицій у країну й акт сальдо за доходами від заруб інвестицій. Також може бути торг дефіцит і активне сальдо доходу від іноземних інвестицій.