49. Міжнародні валютно-фінансові потоки.

Грошовий потік (або потік грошових коштів, чи потік готівки (Cash flow)) — це платіж, що отриманий чи зроблений. Потік грошових коштів має три важливі характеристики: 1) розмір, чи величина; 2) напрям; 3) час.

Міжнародні валютно-фінансові потоки — це потоки іноземних валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб'єктів світового господарства. Міжнародні фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і між країновий перерозподіл грош капіталу між конкуруючими суб'єктами світового ринку. Вони дають уявлення про стан кон'юнктури, яка служить орієнтиром для прийняття рішення менеджерами.

Серед факторів, що впливають на рух міжнародних фінансових потоків слід назвати: стан економіки; структурна перебудова економіки; масштабне перенесення за кордон низькотехнологічних виробництв; взаємна лібералізація торгівлі країн-учасниць СОТ; розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок між державами; збільшення масштабів незбалансованості міжн розрахунків; переважання вивезення капіталу над торгівлею товарами та послугами.

Основні канали руху світових фін потоків :

• валютне, кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів (у тому числі особливий товар золото) і послуг; • валютні операції;

• операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами; • зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал; • перерозподіл частини нац. доходу через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, та внесків держав у міжнародні організації тощо.

за типом економічної взаємодії МФП:

• зовнішньоторговельні; • капітальні;

• спекулятивні (не мають зв'язку з виробн діяльністю);

• балансуючі (урівноваження зовн платежів і розрахунків); за видами економічної діяльності:

• розрахунки за товари; за послуги; • поточні та капітальні трансферти у грошовій формі; • коротко-, середньо- та довгострокові кредити; • прямі та портфельні інвестиції; • потоки резервних активів;

за ознакою часу:

• потоки коротко-, середньо- та довгострокового капіталу;

за джерелами: • приватні джерела (ресурси міжн банків, ТНК, фіз осіб тощо); • офіційні джерела потоків (ресурси урядів країн та міжнародних і офіційних організацій).

50. Світовий фінансовий ринок: сутність та структура.

Ринки світової економіки можна поділити на:

• ринки матеріальних (реальних) активів — нафта, газ, пшениця тощо; • ринок фінансових активів (фін ринок).

Фінансовий ринок — це система економічних і правових відносин, пов'язаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів.

Суб'єктами будь-якого фінансового ринку є:

• учасники ринку: держави; юридичні та фізичні особи, які бажають придбати в користування вільні фін ресурси;

юрид та фіз особи, які потребують інвестицій;

• фінансові посередники, які на стабільній та впорядкова-ній основі забезпечують перерозподіл фін ресурсів серед учасників ринку.

Фінансові ринки виконують ряд важливих функцій:

1) забезпечують таку взаємодію покупців і продавців фін активів, у результаті якої встановлюються ціни на фін активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них;

2) запроваджують механізм викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищують ліквідність цих активів;

3) сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво змен-шують витрати на проведення операцій та інформ витрати.

Через механізм фінансового ринку здійснюється акумулювання та розміщення тимчасово вільного грошового капіталу. Класифікація фінансових ринків:

1) за умовами передавання фінансових ресурсів:

• ринок позичкового капіталу; • акціонерного капіталу;

2) за терміном обігу фінансових активів:

• ринок грошей; • ринок капіталів;

3) залежно від того, нові фінансові активи пропонуються для продажу чи емітовані раніше:

• первинний; • вторинний;

4) за місцем, де відбувається торгівля фін активами:

• біржовий; • позабіржовий;

5) залежно від глобальності:

• міжнародний; • національний (резидентів; нерезидентів).

У шир розумінні до складу світового фінансового ринку належить також система офіційної міжнародної фінансової допомоги, що формувалася у повоєнні роки і передбачає особливі умови перерозподілу фінансових ресурсів: міждержавне кредитування, кредити міжн організацій, надання грантів. Окремо розглядають міжнародний рух золотовалютних резервів, що складаються з офіційних та приватних резервних фінансових активів.

З функціонального погляду світовий фінансовий ринок — це система ринкових відносин, у якій об'єктом операцій виступає грошовий капітал і яка забезпечує акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків, створюючи умови для безперервності та рентабельності виробництва.

Світовий фінансовий ринок з інституційного погляду — це сукупність банків, спеціалізованих фін-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фін потоків та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами і позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів.