107. Управління грошовими переказами тнк або міжн система упр-ня готівкою. Цикл руху грош коштів.

Система ТНК накопичує значний обсяг грошових вимог у формі внутрішніх потоків коштів. Розподіл цих потоків або переказування кредитно-фінансових ресурсів з однієї країни в іншу визначається як «управління грошовими переказами». Її сутність полягає в тому, що ТНК організовує грошові потоки всередині системи таким чином, щоб максимально знизити податки, втрати від незалежної кон’юнктури, значної інфляції, зниження курсу валюти. Основні канали переміщення засобів усередині ТНК, що виділяються у межах міжнародної системи управління готівкою, це: прямий переказ капіталу; переказ дивідендів; плата за послуги (управлінські, науково-дослідницькі); плата за ліцензії; трансфертні ціни; внутрішньофірмові кредити; страхування.

Управління потоками готівки передбачає визначення потреб системи ТНК та її підрозділів у грошових коштах, вибір методів централізації грошових коштів та оптимальне використання їх. Глобальне управління готівкою ускладнюється державними обмеженнями на переміщення фінансових коштів, незбігом темпів інфляції та коливаннями валютних курсів.

Система ТНК спрямовує зайві кошти одиницям, що мають у них потребу, керуючись певними обмеженнями. Ці обмеження включають: аналіз податкової структури; аналіз стану фінансових ринків; необхідність контролювати валютні, регіональні (політичні та економічні) і фінансові ризики.

Перекази можуть набувати форми: дивідендів; виплати позик; процентів і нагород; коштів, отриманих у результаті стратегії встановлення трансфертних цін.

Цикл руху грошових коштів об’єднує отримання грошових коштів від продажу продукції та оплату грошовими коштами факторів виробництва. Він включає такі послідовні етапи:

1) складання бюджету та прогнозу для оцінювання потреб фірми в грошових коштах, тобто у зворотних коштах, що перебувають у сфері обігу, чи, інакше, поточних активів;

2) прийняття рішення про можливість інвестувати залишок грошових коштів у розширення філії, чи спрямування його у головну компанію;

3) якщо керівник потоками грошових коштів вирішує, що залишок грошових коштів філії має бути спрямований у центр, визначаються засоби їх переміщення (об’ява дивідендів, роялті, гонорари в оплату управлінських послуг, виплати на погашення кредитів, установлення трансфертних цін).

108. Система контролю та регулювання міжнародних грошових операцій тнк. Стратегії та механізми підвищення їх ефективності.

Управління міжнародними готівковими коштами передбачає врахування фінансових рішень, що приймаються в інших галузях. ТНК мають приймати фінансові рішення, які враховують взаємозв’язок між контролем та регулюванням грошових операцій, складанням кошторисів капіталовкладень та їхньою окупністю, а також структурою капіталу. ТНК, що здійснюють свої операції на загальносвітовому рівні, мають можливість отримати прибуток за рахунок централізації окремих фінансових функцій. Однією з таких функцій є контроль та регулювання міжн. грошових операцій.

Визначення пріоритетів розподілу послідовності проведення тих чи інших операцій для ТНК пояснюється певними факторами.

1) діючи на території різних країн, ТНК стикаються з різними структурами норми прибутку. Ось чому ТНК мають чітко розмежовувати складання довгострокових кошторисів капіталовкладень і їхньої окупності та короткострокові рішення з контролю й регулювання грошових операцій.

2) ТНК, що діють на території країн з високим рівнем інфляції, часто мають можливість отримати вищий прибуток за активами внаслідок ефективного контролю й регулювання грошових операцій.

3) Протягом довгого періоду на світових фінансових ринках переважали змінні криві прибутковості за процентними ставками. За цих умов прибуток фірми значною мірою залежить від ефективних методів контролю й регулювання грошових операцій. Ось чому ці функції не повинні залежати від інших фінансових рішень.

Контроль та регулювання грошових операцій ТНК здійснює з метою отримання прибутку на всіх рівнях системи незалежно від особистих прагнень окремих структурних підрозділів. Цілями ТНК також є оптимізація вкладень готівкових коштів, мінімізація фінансових затрат і транзакційних витрат, уникнення валютних збитків системою ТНК.

З погляду потреб зарубіжних філій, цей контроль і регулювання мають сприяти отриманню асигнувань і досягненню більш вузьких та конкретизованих цілей, які полягають у мінімізації податкового тягаря, уникнення збитків від політичних і економічних ризиків та ін.

Методи поліпшення контролю та регулювання грошових операцій залежно від рівня, де вони приймаються, можна поділити на:

а) загальносистемні та регіональні (централізовані депозитарії та взаємна компенсація вимог і зобов’язань на регіональному рівні; міжнародні фінансові філіали та центри повторного обліку; встановлення трансфертних цін; стратегії виплат; внутрішні кредити системи);

б) індивідуальні (на рівні філії): прогнозування кошторисів майбутніх готівкових надходжень та платежів; збирання готівкових коштів та механізм внутрішніх кредитів; прискорення або затягування розрахунків за зовнішньоторговими операціями.