51.Основні підходи до виміру історичного процесу

Лінійні моделі – це образ історії як незворотньої послідовності подій; геометричним аналогом цієї моделі спрямованості історії є пряма. Лінійність – це послідовність таких подій, які ведуть до певного стану суспільства. Виокремлюють прогресивну чи регресивну лінійність залежно від того, чи позначено наступний щодо попереднього стан суспільства позитивним чи негативним знаком.

Циклічні моделі історії – розуміння історії як послідовності подій, що повторюються через певні проміжки часу. Ілюстрацією циклічної моделі є коло (тому часто вживають поняття кругообігу). Відповідно, історичний процес розглядається як такий, що спрямований по колу, кожний її цикл не є випадковим, але і не має визначеного напрямку. Будь-який стан, в якому перебуває система, в тій чи іншій стадії може виникнути і в майбутньому, причому цей стан, в свою чергу вже існував у минулому.

Формаційний підхід: історія є прогресивним розвитком, лінійним процесом сходження від менш досконалої формації до більш розвиненої.(«сусп-екон. формація» Маркс) Суспільно-економічні формації - це конкретно-історичні типи суспільства,послідовні "сходинки" історичної еволюції, що обумовлені певним способом виробництва і специфічною формою виробничих відносин, насамперед – формою відносин власності. 1) племенная, 2) античная, 3) феодальная, 4) буржуазная, 5) будущая коммунистическая форма всеобщей собственности.

Цивілізаційний підхід до історії набагато обережніше ставиться до історії, він не передбачає наперед заданого сценарію майбутнього розвитку, заперечує наявність єдиної закономірності історії. В його основі лежить факт перетворення історії людства в глобальну, загальнолюдську історію. У філософії став вже загальноприйнятим поділ історії на період традиційної (аграрної), техногенної (індустріальної)цивілізації і нової, яка лише формується, але деякі ознаки якої дають підставу називати її постіндустріальною (інформаційною). Аграрна цивілізаційна революція, яка відбулася 6-8 тис. р. тому, здійснила перехід від споживацького типу життєдіяльності до продуктивного;індустріальна революція пов'язана з появою машинного виробництва (16-17т); інформаційна революція, в яку вступають найбільш розвинені країни сучасності, є початком нової цивілізації.Основу цивілізації складає не лише економічний базис, але в більшій мірі-сукупність культурних зразків ціннісних орієнтирів, цілей, мотивів, ідеалів, що перетворюються в певні психологічні настанови людей. Типи цивілізацій більш глобальні, більш сталі утворення, ніж типи формацій.

Современная философская мысль пошла в сторону укрупнения выделяемых этапов:

1) традиционное общество (докапиталистическое),

2) капиталистическое общество (включает раннюю, переходную форму индустриального общества, . зародившуюся в XVII - XVIII веках в Западной Европе, а также индустриальное об- щество, начиная с середины XIX века),

3) постиндустриальное общество (с 60-х годов ХХ века).

На сучасному етапі розвитку світової соціально-філософської думки поступово утверджується таке розуміння історії, яке умовно можна означити як монадне. Його характерною рисою є тлумачення всесвітньо-історичного процесу як єдності.