- •10 Порад журналістам: як працювати в умовах війни, анексії та окупації?
- •4. Поява та розвиток перших інформаційних агентств.
- •7. Поява "жовтої" преси.
- •8. Персональний журналізм.
- •9. Поява розслідувальної журналістики.
- •10. Поява та розвиток радіомовлення.
- •11. Поява та розвиток телебачення.
- •12. Відмінність між журналістикою та пропагандою.
- •13. Поява та розвиток інтернет-журналістики.
- •14. Журналістика і тероризм.
- •15. Поява в Європі та сша перших кодексів журналістів.
- •16. Міжнародні об'єднання журналістів.
- •17. Сучасні тенденції розвитку світової журналістики.
- •18. Журналістика Англійської революції.
- •19. Журналістика Французької революції.
- •20. Поява в Європі та сша перших журналістських освітніх центрів.
- •1. Журналістика як творчий процес. Різноманіття творчої продукції журналістики.
- •2. Відмінність журналістики від науки, критики, літератури.
- •3. Факт. Його значення в журналістиці.
- •4. Основні джерела інформації. Методи збирання інформації.
- •5. Процес написання журналістського твору. Авторський задум і результат.
- •6. Полеміка в журналістиці
- •7. Поняття «жанр», «журналістський жанр».
- •8. Жанроутворювальні чинники в журналістиці.
- •9. Історично сформовані групи жанрів журналістики.
- •10. Взаємопроникнення та взаємозбагачення журналістських жанрів.
- •11. Метод і жанр: взаємопроникнення.
- •12. Правила подачі інформаційних журналістських матеріалів.
- •13. Професійні якості репортера
- •14. Загальна класифікація інформаційних жанрів.
- •15. Природа і специфіка журналістського аналізу та синтезу. Аналітика в журналістиці.
- •16. Система аналітичних жанрів.
- •17. Публіцистика як особливий різновид журналістської діяльності.
- •18. Жанри сучасної публіцистики.
- •19. На які запитання відповідають аналітичні жанри?
- •20. Сатирико-гумористичні жанри
- •2. Розслідувальна публіцистика газети «Волинь».
- •3. Метод маски: європейський та російський досвід.
- •4. Основні етапи журналістського розслідування. (пов’язано із фазами)
- •5. Види журналістських розслідувань.
- •6. Структурні елементи журналістського розслідування.
- •7. Теоретичні визначення поняття «журналістське розслідування» зарубіжними та вітчизняними дослідниками.
- •8. Основні фази журналістського розслідування та їх характеристика.
- •9. Проблемні й ситуативні журналістські розслідування.
- •10. Етичні принципи проведення журналістських розслідувань.
- •1.Поняття «телевізійний менеджмент» та «телевізійний маркетинг». Спільне та відмінне.
- •2.Телереклама як один із основних видів маркетингових комунікацій. Види та функції телереклами. Відмінність від телепромоції.
- •3.Історія створення телебачення в Україні.
- •4.Роль телебачення у формуванні громадянського суспільства в Україні.
- •5.Телевізійний канал як бренд. Створення медіабренда. Слогани як основа формування іміджу телеканалу.
- •6.Особливості програмування українського телеканалу. Основні тенденції та принципи формування сітки мовлення.
- •7.Типологія й класифікація телеканалів в Україні.
- •8.Державне, громадське й комерційне телебачення в Україні.
- •9.Суспільне телебачення в Україні: специфіка формування.
- •10.Типологія художньо-публіцистичного продукту на телебаченні. Жанри художньої телепубліцистики.
- •11.Інформаційні жанри телебачення.
- •12.Збирання матеріалу та джерела інформації для теленарису.
- •13.Сценарний план телепрограми. Принципи складання.
- •14.Аналітичні жанри на телебаченні.
- •15.Драматургія публіцистичного твору на телебаченні: тема, ідея, композиція.
- •16.Телекоментар і телеогляд: актуальність жанрів. Трансформація тематики, образів і способів монтажу.
- •17.Телеінтерв’ю: особливості жанру.
- •18.Проблемний, подієвий та подорожній нариси у сучасній українській телепубліцистиці.
- •19.Телерепортаж: особливості жанру.
- •20.Телепрограма і документальний фільм: організація творчого процесу.
- •4. Критики та контролю.
- •8.Функція реклами
15. Поява в Європі та сша перших кодексів журналістів.
Первые профессиональные кодексы прессы появились в США и европейских странах в конце XIX – начале XX в. – то есть через триста лет после появления первых периодических изданий и зарождения журналистики как общественного института. Исследования зарубежных историков журналистики, как правило, не содержат характеристику причин, повлиявших на разработку и принятие первых профессиональных журналистских кодексов. Вместе с тем они фиксируют нарастание критики в отношении прессы начиная с середины XIX в., то есть с периода, когда в США и странах Европы широко распространяются коммерческие подходы к журналистике.
Среди тех, кто осудил нараставшие негативные тенденции, были как американцы, встревоженные обескураживающими последствиями влияния массовой прессы на общество (Марк Твен, Эптон Синклер, Уилл Ирвинг и др.), так и представители других стран, на собственном опыте изучившие ее практику и нравы. Одним из первых критиков коммерциализированной прессы стал Л. Вилмер – автор вышедшей в 1860 г. книги «Наша газетная шайка», в которой были разносторонне охарактеризованы пороки тогдашней североамериканской журналистики. Развитие массовой прессы, в частности, «желтой» журналистики, создание первых крупных издательских компаний вызвали новую волну общественной критики. На страницах журнала «Collier's» в 1911 г. публицист Уилл Ирвинг опубликовал серию из 15 разоблачительных статей под общим названием «Власть прессы».
Таким образом, первые профессиональные кодексы журналистов возникли в обстановке общественной критики в отношении коммерциализированной прессы и характерного для ее журналистов духа и методов профессиональной деятельности. Они представляли собой не только явление, связанное с формализацией этического самоопределения журналистского сообщества, но и своего рода ответ этого сообщества на критику со стороны общественности.
Наиболее активно процесс этического самоопределения и формального закрепления норм профессионального поведения работников прессы происходил в США и Западной Европе в десятые-двадцатые годы, когда были приняты регулирующие документы, определившие на многие годы базовые принципы журналистской этики. Так, Национальное объединение журналистских профсоюзов Франции разработало в 1918 г. «Кодекс профессиональных обязанностей французских журналистов», который провозглашал клевету, необоснованные обвинения, подделку документов, искажение фактов и ложь самыми серьезными профессиональными преступлениями
В 1923 г. Американское общество редакторов газет (ASNE), объединившее руководящих работников крупнейших газет, приняло «Каноны журналистики» – один из первых профессиональных кодексов, на десятилетия определивший рамки «правил игры» журналистов и периодических изданий США. В нем был впервые провозглашен принцип ответственности прессы и журналистов за благо общества, принципы правдивости, точности, беспристрастности, благопристойности и уважения к частной жизни людей.
Постепенно процесс выработки кодексов профессионального поведения распространился на уровень отдельных средств массовой информации, редакции которые обзавелись собственными внутренними кодексами. Введение журналистского образования, принятие первых этических кодексов прессы свидетельствовали об окончательном оформлении журналистики как особой сферы профессиональной деятельности. Об этом же говорило и появление первых профессиональных объединений журналистов.
Кодекс - документ, що містить національні систематизовані моральні цінності, норми журналістської етики та правила поведінки.
Як стверджує фінський дослідник Ларс Бруун, першим документально зафіксованим етичним документом був шведський Кодекс етики журналістів (1900), що не отримав тоді широкого розповсюдження.
Першим визнаним етичним національним документом журналістів дослідники переважно вважають "Хартію професійних обов'язків французьких журналістів", прийняту французьким Національним синдикатом журналістів 1918 року .
Перший український кодекс професійної етки журналіста був прийнятий Спілкою журналістів України 25 вересня 1992 року. Але через його недолугість у квітні 1997 року на IX з'їзді СЖУ було прийнято другий варіант кодексу, який хоча і далекий від ідеального, але все-таки кращий за попередній.
Декларація обов'язків і прав журналістів, прийнята 1971 р. у Мюнхені представникам и національних асоціацій журналістів країн ЄC, Швейцарії й Австрії, а також різних міжнародних організацій журналістів.