- •10 Порад журналістам: як працювати в умовах війни, анексії та окупації?
- •4. Поява та розвиток перших інформаційних агентств.
- •7. Поява "жовтої" преси.
- •8. Персональний журналізм.
- •9. Поява розслідувальної журналістики.
- •10. Поява та розвиток радіомовлення.
- •11. Поява та розвиток телебачення.
- •12. Відмінність між журналістикою та пропагандою.
- •13. Поява та розвиток інтернет-журналістики.
- •14. Журналістика і тероризм.
- •15. Поява в Європі та сша перших кодексів журналістів.
- •16. Міжнародні об'єднання журналістів.
- •17. Сучасні тенденції розвитку світової журналістики.
- •18. Журналістика Англійської революції.
- •19. Журналістика Французької революції.
- •20. Поява в Європі та сша перших журналістських освітніх центрів.
- •1. Журналістика як творчий процес. Різноманіття творчої продукції журналістики.
- •2. Відмінність журналістики від науки, критики, літератури.
- •3. Факт. Його значення в журналістиці.
- •4. Основні джерела інформації. Методи збирання інформації.
- •5. Процес написання журналістського твору. Авторський задум і результат.
- •6. Полеміка в журналістиці
- •7. Поняття «жанр», «журналістський жанр».
- •8. Жанроутворювальні чинники в журналістиці.
- •9. Історично сформовані групи жанрів журналістики.
- •10. Взаємопроникнення та взаємозбагачення журналістських жанрів.
- •11. Метод і жанр: взаємопроникнення.
- •12. Правила подачі інформаційних журналістських матеріалів.
- •13. Професійні якості репортера
- •14. Загальна класифікація інформаційних жанрів.
- •15. Природа і специфіка журналістського аналізу та синтезу. Аналітика в журналістиці.
- •16. Система аналітичних жанрів.
- •17. Публіцистика як особливий різновид журналістської діяльності.
- •18. Жанри сучасної публіцистики.
- •19. На які запитання відповідають аналітичні жанри?
- •20. Сатирико-гумористичні жанри
- •2. Розслідувальна публіцистика газети «Волинь».
- •3. Метод маски: європейський та російський досвід.
- •4. Основні етапи журналістського розслідування. (пов’язано із фазами)
- •5. Види журналістських розслідувань.
- •6. Структурні елементи журналістського розслідування.
- •7. Теоретичні визначення поняття «журналістське розслідування» зарубіжними та вітчизняними дослідниками.
- •8. Основні фази журналістського розслідування та їх характеристика.
- •9. Проблемні й ситуативні журналістські розслідування.
- •10. Етичні принципи проведення журналістських розслідувань.
- •1.Поняття «телевізійний менеджмент» та «телевізійний маркетинг». Спільне та відмінне.
- •2.Телереклама як один із основних видів маркетингових комунікацій. Види та функції телереклами. Відмінність від телепромоції.
- •3.Історія створення телебачення в Україні.
- •4.Роль телебачення у формуванні громадянського суспільства в Україні.
- •5.Телевізійний канал як бренд. Створення медіабренда. Слогани як основа формування іміджу телеканалу.
- •6.Особливості програмування українського телеканалу. Основні тенденції та принципи формування сітки мовлення.
- •7.Типологія й класифікація телеканалів в Україні.
- •8.Державне, громадське й комерційне телебачення в Україні.
- •9.Суспільне телебачення в Україні: специфіка формування.
- •10.Типологія художньо-публіцистичного продукту на телебаченні. Жанри художньої телепубліцистики.
- •11.Інформаційні жанри телебачення.
- •12.Збирання матеріалу та джерела інформації для теленарису.
- •13.Сценарний план телепрограми. Принципи складання.
- •14.Аналітичні жанри на телебаченні.
- •15.Драматургія публіцистичного твору на телебаченні: тема, ідея, композиція.
- •16.Телекоментар і телеогляд: актуальність жанрів. Трансформація тематики, образів і способів монтажу.
- •17.Телеінтерв’ю: особливості жанру.
- •18.Проблемний, подієвий та подорожній нариси у сучасній українській телепубліцистиці.
- •19.Телерепортаж: особливості жанру.
- •20.Телепрограма і документальний фільм: організація творчого процесу.
- •4. Критики та контролю.
- •8.Функція реклами
5. Види журналістських розслідувань.
Француз Жак Мурікан виділяє такі його форми: розслідування навколо події; розслідування навколо пригод, тобто наближене до поліційного; розслідування журнального типу, яке може базуватися "лише на схожості певних подій"; дослідницькі розслідування, за яких нерідко "робота йде в атмосфері напруження, ворожості й дезінформації; розслідування-портрет, коли журналісту доводиться вивчати характер, вчинки, поведінку певної особистості, а також розслідування-документ або "есе – це коли автор,видає свій твір окремою книгою".
Француз Пфайфер: ж.р. "грає на всіх регістрах сприйняття: і аналітичному, й емоційному. Воно об'єднує в собі елементи інтерв'ю, портрета, репортажу, хроніки, аналізу, синтезу. Завдання розслідування – зацікавити читача унікальною темою і далі розповісти, чому все склалося саме так". Його класифікація: розслідування на актуальні теми, об'єктом яких є здебільшого місцеві або реґіональні події; розслідування на людські теми (про особу, про таємничі факти, зокрема кримінал, про роботу окремих установ тощо). Окремо виділяє і журнальне розслідування: допомогти читачеві розібратися в них, знайти нову, ще невідому інформацію, яка змушує побачити ситуацію під іншим кутом зору.
ВИДЫ ЖУРНАЛИСТСКИХ РАССЛЕДОВАНИЙ Расследование политических пре ступлений, Расследование экономических пре ступлений, Расследование коррупции, Расследование преступлений в сфере экологии, Расследование исторических тайн, Расследование социально-бытовых пре ступлений.
Залежно від обраного журналістом об'єкту зображення, де розслідування поділяються на два типи:
1) проблемне;
2) історичне.
У проблемному розслідуванні за предмет дослідження взято певну проблему, вирішення якої шукає журналіст. В історичному ж автор оцінює історичний факт, досліджуючи документи та свідчення очевидців.
6. Структурні елементи журналістського розслідування.
Большинство журналистов с опытом советуют перед написанием материала составить его план. Главное здесь – решить для себя, в каком порядке подавать факты и как сгруппировать родственную, имеющую отношение к одному и тому же событию или человеку информацию.
Построение материала может быть любым. Единственное требование – оно должно быть логичным. Самым распространенным вариантом структуры текста является «перевернутая пирамида» – когда самые важные факты сконцентрированы в лиде, а все остальные расположены по мере убывания их значимости. Подать таким образом материал, если в нем всего два-три элемента, нетрудно. Сложности возникают с увеличением количества фигурирующих в тексте элементов: фактов, деталей, мнений.
Назовем и другие типичные формы компоновки материала:
хронологическая – после лида материал излагается в порядке, в котором происходили события;
в виде так называемого «сериала» – после лида материал разделяется на подтемы, каждая из которых рассматривается по очереди. В конце текста автор должен связать все изложенное в одно целое;
детективная – происходившее излагается в хронологическом порядке, но результат остается для читателя неизвестным до последнего абзаца. Это вариант хорош для изложения событий, ход которых замысловат и может держать читателя в напряжении;
очерковая – используется автором в том случае, если его цель – не предоставить читателю информацию, а поделиться с ним впечатлениями. Необходимо выделить основную посылку (например, суды не в состоянии справляться со своими обязанностями или – дворники неправильно орудуют метлами), обозначить ее в самом начале текста и разрабатывать на протяжении всей статьи, доказывая ее правильность, приводя аналогии, примеры, цитаты и т.д.;
аналитическая – в начале материала дается описание проблемы, затем – точка зрения экспертов и других лиц, которые имеют прямое или косвенное отношение к обсуждаемой проблеме, в заключение –соображения автора по поводу дальнейшего развития событий.
Завершающие фразы при любом варианте композиции постарайтесь сделать запоминающимися.
Качественно проведенное журналистское расследование обычно содержит большой объем информации, достаточно сложной для восприятия читателями. Поэтому такого рода тексты во многих случаях необходимо упрощать. Этого можно добиться несколькими способами:
1. В материале совсем не обязательно подробно излагать, например, все те экономические схемы
2. Часть собранной информации при написании текста лучше оставить в блокноте
3. Публикация необязательно должна состоять из однотипно поданного материала. Некоторые его элементы можно расположить в виде отдельных заметок на полосах рядом или внутри основного текста.
4. В целом читатели лучше принимают не один объемный материал, а несколько более мелких..
5. Материал, занимающий больше половины полосы формата A3, рекомендуется разделить на части со своими подзаголовками – мало кто в состоянии осилить сразу большой объем сплошного текста.
6. Безусловно, улучшает восприятие материала использование выносок, подзаголовков, врезок и других оформительско-смысловых элементов, привлекающих внимание читателя к материалу и облегчающих его понимание.