4.Роль телебачення у формуванні громадянського суспільства в Україні.

Основне завдання ЗМІ полягає в інформуванні людей щодо різних питань життєдіяльності держави й суспільства, що зумовлено потребою забезпечення сталості влади. Неоцінною є роль ЗМІ як посередника в діалозі між різними соціально-політичнимисилами, між владою і суспільством.

Головною метою ЗМІ є оперативне інформуванняокремих осіб, соціальних груп населенняв ціломупро подіїта явищау світі, конкретній країні, певному регіоні.

Засоби масової інформації виконують такі функції: пізнавальну(задоволення інформаційних потреб суспільства), забезпечення гласності, контролю і спостереження за діями суб’єктів влади, політичної соціалізації (участь у процесі засвоєння індивідом політичних знань, норм

і цінностей суспільства), формування громадянськості, підтримку або критику програм і діяльності держави, державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, партій тощо.

Реалізуючі право на свободу слова, ЗМІ можуть самостійно виявлятинегативні явища й факти діяльності державних та інших формувань, давати оцінку подіям внутрішнього та міжнародногожиття. Це – своєрідна трибуна громадської думки, важливе джерело відображення настроїв мас, а отже, і показник результативності заходів, уживаних державою.

Можна стверджувати, що в 90-ті роки минулого століття в нашій країні утворилась авторитарна модель відносин між владою і представниками ЗМІ. Виділяються такі ознаки цього процесу: провідні ЗМІ суспільно-політичного спрямування належать державі, або перебувають під впливом невеликої кількості фінансово-промислових груп, якіє залежнимивід влади; влада продовжує використовувати протекціоністські заходи щодо підтримки власних або лояльних до неї ЗМІ; держава здійснює адміністративний тиск та пряме втручання у діяльність ЗМІ; більшість ЗМІ заангажовані, не надають повної та об’єктивної інформації про політиків та значущі політичні події, не забезпечують комунікативного діалогу між населенням та владою, а є інструментом маргіналізації та управління масами в руках можновладців; такі функції, як кореляція, артикуляція, соціалізація, критики та контролю, що визначають демократичний характер ЗМІ, спотворені на користь функціям обслуговування, реклами та розважання; наявна нерівність можливостей доступу до інформації між різними групами населення.

Важливимкрокомнашляху утвердження свободи слова стала законодавча заборона цензури. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року затвердив основні принципи у цій сфері: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання тазахисту інформації.

5.Телевізійний канал як бренд. Створення медіабренда. Слогани як основа формування іміджу телеканалу.

Бренд – це образ, торговельна марка, набір емоційних характеристик, відчуттів, стереотипів, комплекс уявлень про компанію, довгострокова програма, ім’я, термінологія, дизайн, що ідентифікує товар.

Брендинг – діяльність у контексті стратегії маркетингового комплексу заходів, що ідентифікують продукт/товар.

Медіабренд – це загальна сума функціональний та емоційних характеристик, сума взаємопов’язаних вражень і очікувань споживачів; те, що споживач думає про продукт, а не те, чим він є насправді.

Медіабренди існують там, де є конкуренція (створюють перевагу, формують певну вартість).

Мета їх: збільшити об’єм продажу, ринкову вартість телекомпанії, авторитет, престиж, впливовість.

Позиціонування – місце бренда у свідомості споживача: постановка бізнес-мети; споживачі (поточні, нові, конкурентів); спостереження за споживачами; якісні та кількісні дослідження.

Етапи формування медіабренду:

• бренд-аудит щодо споживачів;

• бренд-аудит щодо конкурентів;

• бренд-аудит щодо телекомпанії;

• формування категорії, ніші, позиціонування.

Алгоритм дій щодо формування медіабренду:

• позиціонування телекомпанії, види атрибутів бренду;

• створення загального візуального стилю;

• оформлення ключових елементів;

• елементи й деталі, що можуть змінюватися;

• розробка промо-кампаній для підтримки іміджу бренда;

• визначення цільової та потенційної аудиторії.

Слоган – це «бойовий заклик»; чітке лаконічне формулювання теми промоційного чи рекламного повідомлення. Девіз, що визначає характерні унікальні особливості діяльності компанії і є одним із основних елементів фірмового стилю.

Типи:

• зв’язані: назва продукту: «Ваша киска купила бы Вискас»;

• прямі: підтип зв’язаних: «Любиш – подаруй»; «Не тормози – сникерсни»;

• прив’язані: збігаються з назвою темпоритмічно й фонетично: «1+1 – Ти не один»; «Жилет – лучше для мужчины нет»;

• вільні: самодостатні й незалежні: «Пепсі – Бери від життя все»; «Якобс – Аромат, який наближує»; «Філіпс – Зміни життя на краще».