- •10 Порад журналістам: як працювати в умовах війни, анексії та окупації?
- •4. Поява та розвиток перших інформаційних агентств.
- •7. Поява "жовтої" преси.
- •8. Персональний журналізм.
- •9. Поява розслідувальної журналістики.
- •10. Поява та розвиток радіомовлення.
- •11. Поява та розвиток телебачення.
- •12. Відмінність між журналістикою та пропагандою.
- •13. Поява та розвиток інтернет-журналістики.
- •14. Журналістика і тероризм.
- •15. Поява в Європі та сша перших кодексів журналістів.
- •16. Міжнародні об'єднання журналістів.
- •17. Сучасні тенденції розвитку світової журналістики.
- •18. Журналістика Англійської революції.
- •19. Журналістика Французької революції.
- •20. Поява в Європі та сша перших журналістських освітніх центрів.
- •1. Журналістика як творчий процес. Різноманіття творчої продукції журналістики.
- •2. Відмінність журналістики від науки, критики, літератури.
- •3. Факт. Його значення в журналістиці.
- •4. Основні джерела інформації. Методи збирання інформації.
- •5. Процес написання журналістського твору. Авторський задум і результат.
- •6. Полеміка в журналістиці
- •7. Поняття «жанр», «журналістський жанр».
- •8. Жанроутворювальні чинники в журналістиці.
- •9. Історично сформовані групи жанрів журналістики.
- •10. Взаємопроникнення та взаємозбагачення журналістських жанрів.
- •11. Метод і жанр: взаємопроникнення.
- •12. Правила подачі інформаційних журналістських матеріалів.
- •13. Професійні якості репортера
- •14. Загальна класифікація інформаційних жанрів.
- •15. Природа і специфіка журналістського аналізу та синтезу. Аналітика в журналістиці.
- •16. Система аналітичних жанрів.
- •17. Публіцистика як особливий різновид журналістської діяльності.
- •18. Жанри сучасної публіцистики.
- •19. На які запитання відповідають аналітичні жанри?
- •20. Сатирико-гумористичні жанри
- •2. Розслідувальна публіцистика газети «Волинь».
- •3. Метод маски: європейський та російський досвід.
- •4. Основні етапи журналістського розслідування. (пов’язано із фазами)
- •5. Види журналістських розслідувань.
- •6. Структурні елементи журналістського розслідування.
- •7. Теоретичні визначення поняття «журналістське розслідування» зарубіжними та вітчизняними дослідниками.
- •8. Основні фази журналістського розслідування та їх характеристика.
- •9. Проблемні й ситуативні журналістські розслідування.
- •10. Етичні принципи проведення журналістських розслідувань.
- •1.Поняття «телевізійний менеджмент» та «телевізійний маркетинг». Спільне та відмінне.
- •2.Телереклама як один із основних видів маркетингових комунікацій. Види та функції телереклами. Відмінність від телепромоції.
- •3.Історія створення телебачення в Україні.
- •4.Роль телебачення у формуванні громадянського суспільства в Україні.
- •5.Телевізійний канал як бренд. Створення медіабренда. Слогани як основа формування іміджу телеканалу.
- •6.Особливості програмування українського телеканалу. Основні тенденції та принципи формування сітки мовлення.
- •7.Типологія й класифікація телеканалів в Україні.
- •8.Державне, громадське й комерційне телебачення в Україні.
- •9.Суспільне телебачення в Україні: специфіка формування.
- •10.Типологія художньо-публіцистичного продукту на телебаченні. Жанри художньої телепубліцистики.
- •11.Інформаційні жанри телебачення.
- •12.Збирання матеріалу та джерела інформації для теленарису.
- •13.Сценарний план телепрограми. Принципи складання.
- •14.Аналітичні жанри на телебаченні.
- •15.Драматургія публіцистичного твору на телебаченні: тема, ідея, композиція.
- •16.Телекоментар і телеогляд: актуальність жанрів. Трансформація тематики, образів і способів монтажу.
- •17.Телеінтерв’ю: особливості жанру.
- •18.Проблемний, подієвий та подорожній нариси у сучасній українській телепубліцистиці.
- •19.Телерепортаж: особливості жанру.
- •20.Телепрограма і документальний фільм: організація творчого процесу.
- •4. Критики та контролю.
- •8.Функція реклами
7. Поява "жовтої" преси.
название произошло от цвета газет, печатавшихся на дешёвой бумаге, или же, по другой версии, возникновение связано с персонажем комикса «Жёлтый малыш» (Yellow Kid) в 1896 году, газет «New York World» Пулитцера и «New York Journal» Херста.
С процессом зарождения массовой культуры появились такие издания, как «The New York Sun», «The New York Herald» и «The New York Tribune». Уже тогда сексуальная тематика, мотивы смерти, освещение скандалов, преступлений, насилия доминировали на полосах «желтых» газет.
Тиражи их газет успешно раскупались не только благодаря оперативному сообщению драматических фактов, но и практике создания, так называемых «human-interest stories» — газетных материалов, которые «…больше ориентируются на пробуждение эмоций (сострадание, пафос, юмор, тревога, любопытство), чем на освещение достоверных событий».
Залежно від наявності типологічних ознак і рис, які формують структуру видання, «жовту пресу» можна поділити на різновиди, опираючись на якость аналізу дійсності:
1 . «Проміжні» видання , які тяжіють до якісних газет, але мають певні риси «жовтих».
2 . Бульварні видання, які містять в основному всі риси « жовтих» видань. Вони більш банальні за змістом, однак більш «меркантильні», ніж «проміжні».
3 . Власне «жовті». Газети, які мають всі основні типологічні особливості (епатажність, сенсаційність, еклектизм, переважання ілюстрації над текстом). Відрізняються яскраво вираженим пафосом гедонізму, сенсаційності та відвертої вульгарності.
4 . Напівпорнографічні і порнографічні видання (для них характерне збереження всіх наявних рис попередніх модифікацій, але з ухилом у бік висвітлення девіантних статевих відносин).
8. Персональний журналізм.
Період Просвітництва. За кожним періодичним виданням стояла особистість редактора чи видавця, котрий проводив свою ідеологічну політику. Письменники й філософи часто створювали журнали для пропаганди власних поглядів. Журнали, як концептуальні періодичні видання, стали одним з основних комунікаційних каналів для поширення просвітницьких ідей на широку читацьку аудиторію.
Появление и развите персонального журнализма связано с именем знаменитого английского писателя Даниэля Дефо (1660-1731), выпускавшего журнал "Ревью", в котором литератор-публицист писал острые материалы на злободневные темы - политические, социальные, экономические, а кроме того был одновременно редактором, репортером, правщиком, комментатором. Дефо, как журналист, обладал умением отбирать и использовать факты, богатым словарным запасом, способностью критически оценивать собственную работу. Дефо даже получил прозвище "господин Ревью"
В английской просветительской журналистике выделились два подхода к исправлению нравов — сатирический и морально-дидактический. Их не всегда можно разъединить, но если выделять крайние стороны, то нравоучительная журналистика Джозефа Аддисона и Ричарда Стиля оказываются с одной стороны, а едкая сатира Джонатана Свифта и Даниэля Дефо — с другой.
Политические пристрастия Свифта вначале были на стороне вигов, но в 1709-1710 гг. он порвал с вигами и, став редактором торийского еженедельника "The Examiner" ("Исследователь"). В этой газете Свифт опубликовал целый ряд памфлетов, статей и стихотворений, направленных против лидеров партии вигов. Серия памфлетов Свифта "Бумаги Бикерстафа" (1708-1709) определила форму нравоучительной журналистики Ричарда Стиля и Джозефа Аддисона. Свифту удалось создать запоминающуюся комическую маску Исаака Бикерстафа, имя которого стало нарицательным.
Журналу Стиля, получившему название "The Tatler" ("Болтун") и имевшему подзаголовок "Болтун Исаака Бикерстафа", суждено было положить начало не только английской, но и всей европейской нравоучительной журналистике. Издание начиналось обращением Бикерстафа, предлагавшего читателю "поучительное и вместе с тем вызывающее на мысль чтение. Удачно найденная маска и точно выдерживаемая программа издания завоевали английского читателя. В 1710 г. издательским проектом своего друга заинтересовался Джозеф Аддисон. Структура "Болтуна" основывалась на одном эссе, являвшимся композиционным стержнем каждого номера. В тот же год появился самый удачный журнал в творческом наследии Аддисона и Стиля — "The Spectator" ("Зритель").
Антуан Франсуа Прево, более известный под именем аббата Прево, создателя знаменитого романа "История кавалера де Грие и Манон Леско". В 1733 г. Прево в Лондоне основал по образцу "Зрителя" еженедельный журнал "Le Pour et le Contre" ("За и против", 1733-1740). Журнал, который создавался в Англии, но распространялся в Париже, стал заметным явлением в журналистском мире Франции.