11.Інформаційні жанри телебачення.

Інформаційні тележанри — «жанри тележурналістики, основне призначення яких оперативно відображати події, факти, явища. В них переважає подієва інформація, яка здебільшого стосується лише якоїсь певної події, одиничного факту. До них належать: телезамітка, відеосюжет, звіт, інтерв'ю, репортаж, огляд подій, коментар (як інформаційний різновид).

Інформаційні жанри мають в основі: факт, подію, фіксацію дійсності.

Вони констатують факт:

Звіт – так називають деталізоване, розширене повідомлення про збори, засідання, зустрічі, наради, мітинги тощо. Цей вид інформаційного жанру був доволі характерний для тоталітарної журналістики, оскільки тодішня влада вважала за необхідне повідомляти про численні партійні з'їзди. Сьогодні цей вид жанру допомагає журналістам цікавіше, оригінальніше, винахідливіше повідомляти про різноманітні заходи.

Замітка – найоперативніша і найпростіша усталена форма повідомлення у ЗМІ про об'єктивно існуючі події, факти і явища реального життя з метою насамперед найелементарнішого пізнання навколишнього світу. Нерідко студенти-практики стверджують, що для написання такого виду повідомлення особливі навички та вміння не потрібні. Можливо, саме тому в новинах інколи чуємо стандартні висловлювання, бачимо непрофесійні сюжети. Щодо професійно підготовленого матеріалу, то йому притаманні стислість, лаконічність та новизна. Його зміст цікавий, доступний і корисний для громадськості. Телезамітка все-таки залишається оперативним видом інформування аудиторії. На телебаченні найчастіше до цього жанру вдаються ведучі теленовин.

Репортаж – документальна, наочна розповідь «про актуальні події суспільного життя, яка реалізується аудіовізуальними засобами та має на меті дати глядачеві найповніше уявлення про ці події, викликати активне ставлення до них, формуючи громадську думку». Робота над ним потребує багато часу та зусиль (оскільки журналіст змушений бути на місці події), найвищої професійності, досконалості стилю, майстерного володіння словом та оригінальності.

Інтерв'ю у відеосюжеті — це відповідь певної особи на запитання, яке задав у кадрі чи за кадром репортер, або тільки запропонував цій особі тему розмови, не формулюючи запитання в ефірі.

Інтерв’ю буває:

• предметне – головне – це тема, положення речей у певній галузі діяльності;

• особистісне – головне – це особа, у якої беруть інтерв’ю;

• предметно-особистісне – людина, яка цікава не сама по собі, а у зв’язку з конкретною подією.

Рух інтерв’ю:

• рух вперед: розкриття теми;

• рух назад: роз’яснення, уточнення, підкреслення компетентності журналіста;

• рух убік: детальний розгляд одного з аспектів;

• буксування на місці: коли тема розкрита й зачіпає журналіста.

Види запитань:

• предметні (для отримання інформації)

• управляючі (для управління діалогом)

• поведінкові (для маніпулювання).

Питання бувають:

• відкриті

• розгорнуті

• із питальним словом

• закриті (для уточнення та анкетування).

Театральна пауза має місце в інтерв’ю!

Питання-фільтри ставимо перед опитуванням! – для того, щоб відразу «відсіяти» непотрібних респондентів.