- •10 Порад журналістам: як працювати в умовах війни, анексії та окупації?
- •4. Поява та розвиток перших інформаційних агентств.
- •7. Поява "жовтої" преси.
- •8. Персональний журналізм.
- •9. Поява розслідувальної журналістики.
- •10. Поява та розвиток радіомовлення.
- •11. Поява та розвиток телебачення.
- •12. Відмінність між журналістикою та пропагандою.
- •13. Поява та розвиток інтернет-журналістики.
- •14. Журналістика і тероризм.
- •15. Поява в Європі та сша перших кодексів журналістів.
- •16. Міжнародні об'єднання журналістів.
- •17. Сучасні тенденції розвитку світової журналістики.
- •18. Журналістика Англійської революції.
- •19. Журналістика Французької революції.
- •20. Поява в Європі та сша перших журналістських освітніх центрів.
- •1. Журналістика як творчий процес. Різноманіття творчої продукції журналістики.
- •2. Відмінність журналістики від науки, критики, літератури.
- •3. Факт. Його значення в журналістиці.
- •4. Основні джерела інформації. Методи збирання інформації.
- •5. Процес написання журналістського твору. Авторський задум і результат.
- •6. Полеміка в журналістиці
- •7. Поняття «жанр», «журналістський жанр».
- •8. Жанроутворювальні чинники в журналістиці.
- •9. Історично сформовані групи жанрів журналістики.
- •10. Взаємопроникнення та взаємозбагачення журналістських жанрів.
- •11. Метод і жанр: взаємопроникнення.
- •12. Правила подачі інформаційних журналістських матеріалів.
- •13. Професійні якості репортера
- •14. Загальна класифікація інформаційних жанрів.
- •15. Природа і специфіка журналістського аналізу та синтезу. Аналітика в журналістиці.
- •16. Система аналітичних жанрів.
- •17. Публіцистика як особливий різновид журналістської діяльності.
- •18. Жанри сучасної публіцистики.
- •19. На які запитання відповідають аналітичні жанри?
- •20. Сатирико-гумористичні жанри
- •2. Розслідувальна публіцистика газети «Волинь».
- •3. Метод маски: європейський та російський досвід.
- •4. Основні етапи журналістського розслідування. (пов’язано із фазами)
- •5. Види журналістських розслідувань.
- •6. Структурні елементи журналістського розслідування.
- •7. Теоретичні визначення поняття «журналістське розслідування» зарубіжними та вітчизняними дослідниками.
- •8. Основні фази журналістського розслідування та їх характеристика.
- •9. Проблемні й ситуативні журналістські розслідування.
- •10. Етичні принципи проведення журналістських розслідувань.
- •1.Поняття «телевізійний менеджмент» та «телевізійний маркетинг». Спільне та відмінне.
- •2.Телереклама як один із основних видів маркетингових комунікацій. Види та функції телереклами. Відмінність від телепромоції.
- •3.Історія створення телебачення в Україні.
- •4.Роль телебачення у формуванні громадянського суспільства в Україні.
- •5.Телевізійний канал як бренд. Створення медіабренда. Слогани як основа формування іміджу телеканалу.
- •6.Особливості програмування українського телеканалу. Основні тенденції та принципи формування сітки мовлення.
- •7.Типологія й класифікація телеканалів в Україні.
- •8.Державне, громадське й комерційне телебачення в Україні.
- •9.Суспільне телебачення в Україні: специфіка формування.
- •10.Типологія художньо-публіцистичного продукту на телебаченні. Жанри художньої телепубліцистики.
- •11.Інформаційні жанри телебачення.
- •12.Збирання матеріалу та джерела інформації для теленарису.
- •13.Сценарний план телепрограми. Принципи складання.
- •14.Аналітичні жанри на телебаченні.
- •15.Драматургія публіцистичного твору на телебаченні: тема, ідея, композиція.
- •16.Телекоментар і телеогляд: актуальність жанрів. Трансформація тематики, образів і способів монтажу.
- •17.Телеінтерв’ю: особливості жанру.
- •18.Проблемний, подієвий та подорожній нариси у сучасній українській телепубліцистиці.
- •19.Телерепортаж: особливості жанру.
- •20.Телепрограма і документальний фільм: організація творчого процесу.
- •4. Критики та контролю.
- •8.Функція реклами
4. Основні етапи журналістського розслідування. (пов’язано із фазами)
Тема. Практично будь-який журналістський матеріал розпочинається з інформаційної причини. Це можуть бути певні події та факти, про які всі знають, або конфіденційні відомості, які не відомі суспільству.
ВЫБОР ТЕМЫ РАССЛЕДОВАНИЯ
Началом расследования могут стать:
– события;
– происшествия;
– ваши собственные наблюдения и предположения;
– материалы СМИ;
– документы (как открытые, допустим, распоряжения и постановления властных органов, так и частично открытые, и конфиденциальные, от документации коммерческих структур – до ведомственной документации служебного характера;
– заявления официальных лиц, в том числе пресс-релизы госорганов или частных организаций;
– слухи;
– сообщения, полученные от вашего источника информации, или «инициатора».
Головним критерієм перспективи теми повинен бути суспільний резонанс, який вона може в майбутньому викликати.
Підготовка і оцінка. Після оцінки рівню резонансності теми, необхідно підрахувати час реалізації і можливості виконання розслідування. Перед початком роботи необхідно оцінити, яким арсеналом засобів пошуку інформації ви володієте, як довго зможете займатися цією проблемою, чи реально виконати поставлене завдання, чи буде реципієнту цікаве розслідування на цю тему. Ще один фактор, який потребує попередньої оцінки, – ступінь ризику. Практично будь-яке серйозне розслідування має певний ризик
Дуже важливо правильно визначити напрямок розслідування. Він поставить і запитання, на які будемо шукати відповідь
Робота з документами та джерелами інформації. Після оцінки перспективності теми потрібно поставити запитання, на які ми хочемо отримати відповідь в підсумку нашого розслідування і зазначити можливі джерела інформації.
Збір і обробка матеріалів розслідування складається з трьох частин:
1. Збір інформації про об’єкт чи подію за відкритими джерелами.
2. Пошук об’єктивної інформації, яка зафіксована в різноманітних базах даних.
3. Безпосередня робота з джерелами інформації.
Джерела інформації, які використовує будь-який журналіст, можна поділити на декілька категорій, наприклад:
1) живі чи неживі;
2) відкриті, частково відкриті і закриті (конфіденційні);
3) офіційні й неофіційні;
4) одноразові чи постійні
Після збору інформації, зазвичай, наступає етап осягнення – намагання пізнати, зрозуміти та вирішити суть проблеми. Найчастіше для реалізації цього етапу використовують три методи: спостереження, інтерв’ю та експеримент.
Метод спостереження ґрунтується на особистому пізнанні дійсності шляхом чуттєвого сприйняття. Об’єктом спостереження можуть бути і відносно прості, і суто складні суспільно-політичні, культурні, релігійні процеси, події, ситуації
За часовою ознакою (кількістю затраченого часу) спостереження поділяються на короткочасні та довготривалі. Короткочасні використовуються при підготовці оперативних публікацій. У випадку, коли потрібно вивчити предмет детально, використовується довготривале спостереження..
При таємному спостереженні журналіст протягом певного часу (або ніколи) не повідомляє людям, за діями яких він спостерігає хто він такий, яку інформацію збирає та яка інформація його цікавить.
За ступенем участі журналіста в події, спостереження поділяють на включені та не включені. В першому випадку розвідувач стає, наприклад, членом релігійного угрупування, в другому – вивчає діяльність тієї ж секти, але зі сторони, не стаючи її учасником.
Багато відповідей на хвилюючі питання журналіст може отримати звертаючись до «носіїв» базової інформації – спеціалістів, політиків, державних діячів використовуючи для цієї мети найбільш поширений метод здобування інформації – інтерв’ю.
Обов’язковою складовою для журналіста, який бере інтерв’ю, є здатність уважно слухати, реагувати на сказане, уміння припинити порожню балаканину [30].
Одним із найважливіших методів, які використовуються у журналістському розслідуванні, є експеримент.
Експеримент дуже близький до включеного спостереження і іноді їх об’єднують. Однак, я вважаю, що експеримент можна назвати самостійним методом, тому що журналіст на сторінках видання чи в програмі не дуже афішує, в яких умовах і яким чином ним здобута інформація.
Крім того, проводячи включене спостереження, журналіст входить в уже існуючу ситуацію і просто фіксує факти, які виникають під час її розвитку. А при проведенні експерименту, журналіст обов’язково створює штучну, самостійно продуману ситуацію і вже потім вивчає її, використовуючи в тому числі метод спостереження .
Отримавши результат у спілкування з інформаторами, знайшовши необхідні документи та проаналізувавши дані, які знаходяться в інформаційних базах журналіст утворює довідку, в яку зводить воєдино усю систематизовану інформацію.
На основі довідки готується резюме, де описуються висновки, яких дійшов журналіст в результаті дослідження.
Наступний обов’язковий крок – юридична експертиза. Без згоди кваліфікованого юриста конфліктна публікація не може йти в ефір або в друк.
Составление плана расследования
План расследования – это последовательность действий, которые необходимо совершить, чтобы найти нужные свидетельства и получить ответы на поставленные вопросы.
Сбор и обработка первичной информации: Первая часть – сбор информации об объекте или событии по открытым источникам. Вторая часть – поиск объективной информации, зафиксированной в различных базах данных.
Работа с источниками
имеются ли в вашем распоряжении или в распоряжении ваших коллег как раз те источники, которые необходимы в данном конкретном случае. Если да – вам предстоит просто с ними встретиться и побеседовать, если нет – придется найти этих людей, познакомиться с ними и убедить их предоставить интересующую вас информацию.
Систематизация собранной информации
Следует помнить важнейшее правило: всю информацию, полученную от источников, необходимо фиксировать в компьютере и отправлять в архив.
Все это вместе составляет первичную справку, являющуюся промежуточным результатом вашей работы. Справка – отнюдь не журналистский материал. Это собранная воедино и систематизированная информация, изложенная без излишеств.
Генеральное интервью – дать право на ответ тем, чьи интересы затронуты в вашем материале
Юридическая экспертиза