II. Професійна компетентність забезпечує:

• комплексність знань (предмета, педагогіки, психології, методик);

• особистісну забарвленість знань учителя – модальність, вияв власного ставлення, освоєність знань;

• постійне оновлення знань (самоосвіта).

III. Педагогічні здібності:

• комунікативні (здатність спілкуватися);

• перцептивні (здатність бачити й розуміти особистість);

• динамізм (здатність переконувати і навіювати);

• емоційна стабільність (здатність володіти собою);

• оптимістичне прогнозування (віра в позитивні зміни);

• креативність (здатність до творчості).

IV. Педагогічна техніка.

• зовнішня

• внутрішня.

Рівні ПМ:

Пз = перебудова умов ситуації (Пс2) з метою наближення до бажаного рівня

Пз = Пс + М + (Пс2) -> розвиток учня.

ПМ – готовність ставити і розв'язувати стратегічні, тактичні і си­туативні задачі.

ОК 4. Майстерність учителя в розв'язанні педагогічних задач

Логіка розв'язання Пз (алгоритм):

1. Аналіз Пс (мотиви, умови, особливості взаємин).

2. Усвідомлення проблеми і формулювання задачі (стратегічної, тактичної).

3. Розробка проекту рішення (гіпотези, конструктивні схеми).

4. Практична реалізація запланованого рішення (залучення учня до взаємодії, рефлексивне управління).

5. Аналіз результату (зіставлення з метою, усвідомлення нової ситуації).

Розв'язання педагогічних задач учителем-майстром і не майстром (за Н.Кузьміною).

3. Аналіз педагогічних ситуацій

Перед аналізом ситуацій доцільно виконати кілька вправ, що сприя­тиме осмисленню ключових положень теми.

Вправа 1. Об'єктивація поняття «мета педагогічної діяльності». Для початківців мета – категорія абстрактна. Щоб її конкретизувати, малюємо коло (учень) і уявляємо його розвиток (сяюче сонце, яке має промені – якості, необхідні розвиненій людині). Домальовуємо до сонця промені інтелекту, волі, відповідальності, доброти. Можна домальовувати блоками (розумові якості, моральні, трудові тощо). Наочний приклад дасть можливість відповісти на запитання: скільки об'єктів стосовно розвитку учнів повинен мати на увазі вчитель? Які в цілому завдання розвитку особистості розв'язує вчитель на уроці? Чи сформується учень як особистість, якщо всі вчителі вважатимуть головним лише його інтелектуальне виховання? Де, в яких формах має здійснюватися гармонійний розвиток дитини?

Висновок: педагогічна діяльність спрямована на розв'язання безлічі педагогічних завдань.

Вправа 2. Об'єктивація поняття «постановка педагогічних завдань». З'ясувавши сутність мети педагога та її поля, важливо усвідомити шлях до мети. Як досягають мети? Складність цього шляху можна проілюструвати відмінністю між невмінням шестирічки читати й осмисленим аналітичним читанням випускника. Які завдання, як сходинки, вибудовують учителі, щоб досягти запланованого на кінець навчання результату (перша сходинка – вивчити букви, а далі складніші: читати склади, слова, речення, досягти під кінець першого класу швидкості в читанні не менш як 30 слів на хвилину, навчити переказувати, складати план тощо). Так, кожне завдання, яке ставить учитель, є сходинкою у досягненні кінцевої мети.

Варто запропонувати студентам накреслити ланцюжок завдань для досягнення мети – навчити культури спілкування, естетики праці, поваги до старших і т. ін.

Висновок: педагогічна майстерність – результат напруженої інтелек­туальної праці, яка потребує великої спостережливості й креативності.

Вправа 3. Усвідомлення сутності педагогічної ситуації. Пропонуємо навести приклади ситуацій, які спостерігали студенти цього дня. Виходити слід із розуміння того, що ситуація – це об'єктивні обставини в суб'єктивній інтерпретації. Наведені приклади підтверджують те, що кожна ситуація створює умови, які за наявності певної мети приводять до результату. Аналізуємо результат як позитивні зміни в суб'єкті діяль­ності.

Думку групи спрямовуємо до відповіді на такі запитання: Які з цих ситуацій можна вважати педагогічними? Чим відрізняється педагогічна ситуація від звичайної? Які умови є педагогічно значущими? Які завдання було поставлено як педагогічні?

Висновок 1. Відмінність у меті й результаті: саме в педагогічних ситуаціях створюються умови прогресивних змін особистості (розвитку суб'єкта). Педагогічні завдання, крім предметного результату, зу­мовлюють розвивальний.

Висновок 2. Ситуація перетворюється на педагогічну, коли ми вбачаємо в ній розвивальний потенціал. Задача стає педагогічною, коли, крім предметного результату, вбачаємо можливості для особистісного зростання дитини.

Звідси випливає головний висновок: уся діяльність дити­ни має стати розвивальною, вчитель мусить дотримуватися гуманістич­ної спрямованості, щоб у кожній маленькій справі вбачати велику мету.

Вправа 4. Аналіз алгоритму розв'язання педагогічної задачі. Озна­йомтеся з фрагментом діяльності видатного педагога Ш. Амонашвілі «Заспокоєння Іліко» (Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети. – М., 1988. – С. 178 – 179). Дайте відповіді на запитання:

1. Чи можемо ми назвати цей фрагмент педагогічною ситуацією? Доведіть вашу думку.

2. Яку педагогічну задачу розв'язував учитель?

3. Виокремте етапи розв'язання задачі: знайдіть опис аналізу ситуації; вкажіть, яку проблему усвідомив учитель і як він сформулював педагогічну задачу; як діє вчитель на етапі проектування рішення, які результати прогнозує? Як уміло він залучає учнів до взаємодії, реалізуючи заплановане рішення.

4. Чи можемо ми твердити, що Ш. Амонашвілі, розв'язуючи задачу заспокоєння Іліко, водночас організував вплив на інших учнів, вбачаючи в цій маленькій справі крок до великої мети? Якої саме?

5. Які професійні властивості Ш. Амонашвілі (елементи педагогічної майстерності) дали йому змогу успішно діяти в цій педагогічній ситуації?

Вправа 5. Аналіз майстерності педагога. Ознайомтесь із ситуацією «Таранець» (Макаренко А.С. Педагогічна поема. – К., 1977. – С. 20– 21). Проаналізуйте її відповідно до запитань:

1. Як педагог аналізує ситуацію, що склалася? Які об'єктивні умови він враховує?

2. Яку педагогічну задачу розв'язував у цій ситуації Макаренко?

3. Яку ситуацію створює педагог (Пс2) для досягнення визначеної мети"?

4. Чи можна назвати діяльність педагога в описаній ситуації мета - діяльністю?

5. Які риси особистості Макаренка як педагога-майстра виявилися в наведеній ситуації?

Вправа 6. Характеристика майстерності А Макаренка Студенти характеризують риси Макаренка, що виявилися у вибраних ними си­туаціях

Результат аналізу – з'ясувати, які саме якості слід формувати сту­дентам для досягнення базового, а потім і достатнього рівня педагогіч­ної майстерності

Для розвитку аналітичного мислення пропонуємо студентам запису вати педагогічні ситуації, в яких учителі виявили високий рівень май­стерності