3. Виконання вправ на розвиток уміння аналізувати індивідуальну педагогічну бесіду

Вправа 1. Аналіз педагогічної позиції у бесіді. Прочитайте уривок з «Педагогічної поеми» А. Макаренка (гл. «Ходіння Семена по муках»). Проаналізуйте майстерність Макаренка у веденні бесіди за такими запитаннями:

1. Яку мету ставив завідувач колонії, даючи доручення вихованцеві?

2. Чи можна стверджувати, що педагог надає розвивальну допомогу юнакові? Доведіть свою думку.

3. Які засоби педагогічної техніки допомагають педагогові виявити свою позицію?

Вправа 2. Аналіз взаємодії в ситуації, підготовленій вихованцем. Прочитайте розмову А. Макаренка з Таранцем («Педагогічна поема» (гл «Характеристика первинних потреб») і проаналізуйте майстерність вихователя, який уміло спрямовує активність особистості на її всебічний розвиток

1. Хто був ініціатором розмови? Що мав за мету Таранень?

2. Яку мету розмови вибрав А Макаренко?

3. Проаналізуйте репліки педагога Чи містять вони безпосередні вказівки, рецепти? Як педагог активізує думку вихованця?

4. Простежте кроки, які здійснює А Макаренко для досягнення мети

Вправа 3. Аналіз етапів методики контактної взаємодії Прочи­тайте бесіду, наведену В Леві у книжці «Мистецтво бути іншим» (6, с 135– 138) Визначте етапи встановлення контактної взаємодії мудрої жінки з сусідом У чому виявилася педагогічна майстерність ведення бесіди?

Вправа 4. Аналіз ознак активного слухання співрозмовника в бесіді Проаналізуйте ситуацію

По дорозі на роботу зустрічаю знайомого четвертокласника Йде, похню­пившись, ледь перебираючи ногами

• Пашо, будь здоровий, ірокезе (так називають його діти)'

• А добрий день

• У тебе на черевиках свинцеві підошви?

• Хто вам сказав?

• Подумав сам Ледве йдеш, ніг не піднімаєш

• Ні, не свинцеві Звичайні

• Ти захворів?

• (Пауза ) ірокези не хворіють

• Ірокези не хворіють (пауза) Та, буває, запізнюються

• Ну й нехай

• Не хочеш іти до школи

• Не хочу (пауза) Я образив учительку

• Ти образив учительку

• Говорив їм, переведіть мене з англійської школи

• А вони не перевели

• Звичайно Не розумію я його і набридло

• Тобі набридла англійська

• Ще б пак і я їй сказав (пауза) Вона образилася

• Ти сказав, і вона засмутилася

• Так (пауза) Піду, мабуть У неї перший урок Взагалі вона не винна Вона в нас новенька

1. Знайдіть ознаки активного слухання

2. Чи сприяє позиція педагога зниженню емоційного напруження дитини? Звідки це видно?

3. Чи можна стверджувати, що вчитель надав своєю розмовою допомогу учневі? Якщо так, то в чому допомогла ця розмова? Як учень прийшов до рішення змінити свою поведінку (сам зробив висновок, діяв за безпосеред­ньою вказівкою вчителя, розмова допомогла йому прийняти рішення)?

4. Виконання вправ на удосконалення техніки взаємодії

Вправа 1. Уточнення інформації. Під час бесіди той, хто розповідає, має передати потрібну інформацію. Натомість слухач прагне з'ясу­вати всі деталі, перевірити факти, виявити найістотніші аспекти ін­формації, що їх містять висловлювання, безпосередньо чи опосередко­вано.

Завдання студентам: виробити вміння активного сприйман­ня і перевірки інформації, використовуючи такі прийоми:

1. формулювання запитань до того, хто розповідає, стосовно деталей, фактів, почуттів, результатів тощо;

2. перевірка почутого для переконання в істинності сприйнятої інформації;

3. резюме почутого – упевненість у тому, що й оповідач, і слухач використовують однакові факти, однаково їх розуміють.

Студенти тренуються у виконанні цих завдань, порівнюють свої ре­зультати з відповідними зразками.

Вправа 2. Підтвердження. Студентам пропонують опрацювати вміння підтвердити співрозмовникові, що його зрозуміли. Робота виконується парами.

Завдання оповідачу: повідомити про свою проблему. Зав­дання слухачеві: показати, що він зрозумів почуття того, хто гово­рить. Для цього виконують такі дії:

1. конкретизацію емоцій, пов'язаних із цією проблемою (своїх та співрозмовника);

2. формулювання почуттів іншої людини в одній фразі, яка відобра­жає ваше розуміння сутності проблеми;

3. перевірку (поставити додаткове запитання до партнера стосовно того, чи правильно він зрозумів ситуацію);

4. повернення до порушеної теми, якщо співрозмовник відійшов від неї;

5. інструментування висловлювання щодо свого розуміння пробле­ми та почуттів співрозмовника;

6. зняття напруження щодо подальшого розвитку подій, зняття не­ зручності через надмірну відвертість.

Вправа 3. Розрядка. Студентам пропонують тренування на вироб­лення вміння нейтралізувати ворожість співрозмовника, перейти до не ускладненого емоціями обговорення проблеми. Для цього в парах про­водиться діалогічна взаємодія. Один з її учасників «звинувачує» іншого в помилці. Мета того, кого звинувачують, – показати, що він усе уважно вислухав, зрозумів і готовий сприйняти емоції співрозмовника як зна­чущі. Для цього доцільно скористатися такими прийомами:

1. відмова від захисту і зустрічного наступу, сприйняття реакції іншо­го (навіть несправедливої) як такої, що зумовлена певними обставина­ми, а тому потребує уваги;

2. реагування на емоції співрозмовника, демонстрування сприйняття цих почуттів як значущих. Потрібно показати, що хвилювання чи обурення співрозмовника цілковито зрозуміле: «Я бачу, що ви дуже схви­льовані», «Це вас украй обурило», «У мене склалося враження, що ви відчуваєте утруднення при спілкуванні зі мною»;

3. підтвердження того, що думка співрозмовника сприйнята і спону­кає до подальшого з'ясування;

4. уточнення того, що приховане за зовнішніми емоціями;

5. висловлення свого розуміння проблеми, однак тільки після знят­тя емоційного напруження;

6. постановка запитання, що можна зробити на цьому етапі, щоб виправити ситуацію?