- •1. Діагностування педагогічної спрямованості студентів
- •Листок відповідей ддо
- •1 2 3 4 5 6 7 8 9
- •1. Діагностування сформованості елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •Самоорганізація (управління на рефлексивній основі)
- •II. Професійна компетентність забезпечує:
- •III. Педагогічні здібності:
- •IV. Педагогічна техніка.
- •3. Аналіз педагогічних ситуацій
- •4. Моделювання педагогічної ситуації «Моє педагогічне кредо»
- •1. Діагностування професійної позиції студента в ситуаціях взаємодії з аудиторією
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •3. Виконання вправ на аналіз технології побудови зразків педагогічної розповіді
- •4. Моделювання творчого задуму педагогічної розповіді. Публічний захист теми, надзавдання і структури педагогічної розповіді
- •1.Діагностування рівня володіння зовнішньою технікою як засобом публічного педагогічного спілкування
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •3. Виконання вправ на удосконалення мімічної й пантомімічної виразності
- •Можлива схема роботи
- •4. Моделювання педагогічної ситуації: самопрезентація вчителя під час першої зустрічі з класом
- •Дихання і голос як елементи педагогічної техніки
- •1. Діагностування рівня розвитку фонаційного дихання, гнучкості голосу
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •3. Виконання вправ на розвиток фонаційного дихання
- •4. Виконання вправ на розвиток голосу
- •5.Мікровикладання. Моделювання педагогічної ситуації: проведення початкового етапу педагогічної розповіді
- •Дикція як елемент педагогічної техніки
- •1. Психологічне налаштування на заняття. Діагностування дикції
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •3. Повторення вправ на розвиток фонаційного дихання й голосу
- •4. Виконання вправ на розвиток дикції
- •5. Мікровикладання. Проведення заключної частини педагогічної розповіді з метою досягнення її емоційної завершеності
- •Професійно-педагогічне спілкування
- •1. Діагностування ціннісних орієнтацій педагога у професійному спілкуванні
- •Бланк для обробки результатів
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •3. Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогічного спілкування
- •4. Моделювання стилю спілкування в індивідуальній бесіді з учнем
- •Технологія організації індивідуально-педагогічної бесіди
- •1. Діагностування комунікативної готовності до діалогу з дитиною
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •3. Виконання вправ на розвиток уміння аналізувати індивідуальну педагогічну бесіду
- •4. Виконання вправ на удосконалення техніки взаємодії
- •5. Моделювання педагогічної ситуації: розроблення та проведення індивідуальної бесіди на запропоновану тему
- •Стратегії і прийоми педагогічної взаємодії
- •1. Діагностування схильності до вибору стратегії взаємодії
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •3. Виконання вправ на аналіз педагогічних ситуацій
- •4. Рольова гра «Позиція»
- •Урок як педагогічна взаємодія
- •1. Діагностування рівня сформованості позиції студентів щодо ефективності авторитарного і гуманістичного навчання, ролі особистості вчителя у забезпеченні успішного навчання учнів
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •3. Виконання вправ на формування гуманістичної позиції майбутнього вчителя в організації навчання учнів
- •4. Моделювання мисленнєвої діяльності вчителя під час розроблення задуму уроку з позицій авторитарного й гуманістичного навчання
- •Вивчення передового педагогічного досвіду вчителів
- •1. Діагностування психологічної готовності студентів до опанування нового у професійній діяльності
- •2. Обговорення головних теоретичних положень
- •3. Публічний захист досвіду роботи вчителя-майстра (за матеріалами педагогічної літератури)
- •4. Аналіз зразків узагальненого досвіду, поданого у фрагментах фільмів
- •5. Робота над карткою передового педагогічного досвіду вчителя-майстра
1. Психологічне налаштування на заняття. Діагностування дикції
На початку заняття студенти виголошують дібрані крилаті вислови (без коментарів мовця), дотримуючись надзавдання – привернути увагу аудитори до цікавої думки Після виступів слід з'ясувати вплив вислову на аудиторію й проаналізувати його детермінанти зміст, ставлення мовця, виражене в інтонації, дотримання надзавдання, дикцію Усвідомлюється також роль дикції Тут можуть стати в пригоді висловлювання й поради К Станіславського «Коли в деяких людей від млявості й недбальства слова злипаються в одну невиразну масу, мені уявляється осіння сльота й бездоріжжя, де все зливається в тумані Як клапани дешевого інструмента поганої фабрики, мої губи не досить щільно змикаються Вони пропускають повітря, у них погане пришліфування Через це приголосні не мають необхідної чіткості й чистоти Треба зрозуміти, яким положенням рота, губ, язика утворюються правильні приголосні звуки Ми повинні стежити за тим, щоб постійно говорити правильно й красиво Тому раджу вам уже на перших двох курсах раз і назавжди покласти край елементарним вимогам дикції і звуку».
2. Обговорення головних теоретичних положень
Для введення поняття «дикція» в систему педагогічної майстерності доцільно пояснити схему (назвати чотири елементи педагогічної майстерності (ПМ), виокремити дві групи педагогічної техніки (ПТ), перелічити компоненти зовнішньої техніки (ЗТ), техніки мовлення (ТМ), до складу якої належить дикція
Аналіз схеми сприяє усвідомленню ролі дикції в діяльності вчителя
Дикція як чітка вимова звуків, слів, фраз є фундаментом професійного звучання мовлення вчителя
її роль допомагати учням правильно сприйняти мовлення педагога, слугувати прикладом мовлення для учнів, забезпечувати створення позитивного іміджу вчителя (вади дикції можуть бути об'єктом негативного ставлення дітей)
У роботі з удосконалення дикції важливо знати будову мовного апарату й особливості функціонування окремих його органів До органів артикуляції належать губи, язик, щелепи, зуби, тверде й м'яке піднебіння, маленький язичок, гортань, задня стінка глотки (зів), голосові зв'язки 3 них тренуванню піддаються язик, губи, м'яке піднебіння, маленький язичок і нижня щелепа
Удосконалення дикції пов'язане передусім із відпрацюванням артикуляції – руху органів мовлення Артикуляція – дія мовного апарату, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки Узгоджена й енергійна робота всіх м'язів, що беруть участь у мовленнєвому процесі, забезпечує ясність і чистоту мовлення Існує спеціальна система вправ для розминки мовного апарату і для відпрацювання артикуляції кожного голосного та приголосного її називають артикуляційною гімнастикою або артикуляційною зарядкою Артикуляційна гімнастика – удосконалення дикції шляхом відпрацювання артикуляції
Недоліки дикції можуть бути органічного походження вади язика (коротка вуздечка – перетинка під язиком, – яка не дає можливості чітко вимовляти звук [р]), надто високе піднебіння (утруднення під час вимовляння приголосних), великі щілини між зубами (що ускладнює вимову шиплячих і свистячих приголосних) При недоліках органічного походження навчальне тренувальні вправи зазвичай неефективні, потрібне медичне втручання (операція вуздечки, використання спеціального приладу для виправлення зубів, зондів для надання правильного положення язику при вимовлянні певних звуків).
Недоліки неорганічного походження – наслідок неуважності дорослих до мовлення дитини вдома і в школі. До таких недоліків належать гаркавість, сюсюкання, шепелявість, млявість або неясність мовлення, скоромовка, вимова «крізь зуби», «з'їдання» окремих приголосних, закінчень слова.
Поради щодо того, як позбутися неорганічних вад (шепелявості, сюсюкання, гаркавості та гугнявості), містить книжка Б. Буяльського, (див. список рекомендованої літератури).
Робота з теоретичним матеріалом може бути організована як опрацювання тестів, обговорення з групою значення опорних понять, з'ясування сутності зазначених у плані питань, її можна й не виділяти в окрему частину заняття, а організувати як коментар до вправ.