1 2 3 4 5 6 7 8 9

2. Теплота, повага. Я різними засобами виявляю (хоч і не завжди відчуваю), що сприймаю іншого. Я розумію те, що роблять інші, хоча не завжди і не в усьому згоден з ними. Я людина, яка активно підтримує інших.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

3. Відвертість, щирість. Я більше щирий, ніж фальшивий, у взаємодії з іншими. Я не ховаюся за ролями і «фасадами», інші знають, «на чому я стою». Я залишаюся собою у спілкуванні з іншими.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

4. Конкретність. Не можу сказати, що я невизначений, коли розмовляю з іншими. Я не промовляю загальних фраз, не ходжу околяса, керуюся конкретним досвідом і поведінкою, коли говорю. Я намагаюся говорити ясно, чітко, точно.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5. Ініціативність. У взаєминах з іншими я швидше дію, ніж реагую. Я вступаю в контакт, не чекаючи, коли вступлять у контакт зі мною. Я спонтанний. Я завжди виявляю ініціативу щодо інших людей.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

6. Безпосередність. Я дію відкрито і прямо у стосунках з людьми, що мене оточують, не роздумуючи про те, який матиму вигляд.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Роботу з тестами можна віднести до самостійної підготовки студентів. У такому разі на початку заняття викладач з'ясовує, чи всі виконали завдання. Якщо немає можливості зробити це, то доцільно розпочати заняття із заповнення опитувальних листків. Бажано, щоб діагностування професійно значущих якостей відбувалося перед обговоренням теоретичних положень, тоді у викладача буде змога під час теоретичного обговорення звертати увагу студентів на те, як сформовані у них ті чи ті професійно необхідні якості. Методично не обов'язково, щоб студенти оголошували індивідуальні результати перед всією групою. Достатньо, щоб вони одержали підсумкові дані і порівняли їх з еталонами, які повідомляє викладач. Ці дані використовуватимуться й надалі (на етапі професійної ідентифікації), однак саме порівняння кожний студент здійснюватиме самостійно. Викладач попереджає студентів, що результати роботи з тестами мають бути збережені, оскільки в кінці курсу передбачається повторне тестування.

Студентам пропонують скласти список якостей, які, на їхню думку, потрібні вчителеві для успішної професійної діяльності. Наголошують, що кількість якостей і склад їх визначаються тільки самим студентом. Після виконання завдання (для цього достатньо 5 хвилин) пропонують оцінити у самого студента сформованість тих якостей, які він сам відносить до професійного ідеалу. Потім пропонують записати ці якості у дві колонки: ті, що формуються в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, і ті, формування яких залежить від самого студента. Зазвичай у структурі професійних ідеалів студентів понад 50 % становлять якості, в яких фіксуються риси характеру і особливості емоційно-вольової сфери; студенти виділяють їх у групу, незалежно від вищого навчального закладу.

За підсумками виконання завдання проводять обговорення, в ході якого викладач зосереджує увагу студентів на таких аспектах:

1. професія вчителя відома і, здавалося б, цілком зрозуміла, проте кожний студент уявляє її по-своєму, у кожного є власний погляд на вимоги, які поставлені перед фахівцем;

2. студентські уявлення не можуть охопити всієї складності і багатогранності педагогічної діяльності, потрібна тривала праця для осягнення її глибинних властивостей;

3. у кожного студента є певна установка на завершеність (незавешеність) професійного розвитку, що визначається, з одного боку, недостатньо високим рівнем і повнотою сформованості професійного ідеалу, а з іншого – суб'єктивністю самооцінки; тому в деяких студентів якості, віднесені ними до професійного ідеалу, оцінюються як такі, що сформовані повністю;

4. підкреслюється необхідність осмислення заданої ззовні програми професійної підготовки, розуміння і прийняття різних форм і шляхів її впливу на становлення майбутнього спеціаліста, наголошується, що можливості цієї програми значно ширші, ніж їх уявляє непідготовлений спостерігач (яким є студент першого курсу); крім того, для досягнення високого рівня професіоналізму слід задану програму доповнювати власною ініціативою щодо професійної самоосвіти, самовиховання і саморозвитку.

2. Витоки педагогічної майстерності

Мета: усвідомлення суті й структури педагогічної майстерності як характери­стики особистості вчителя, формування вміння бачити педагогічну ситуацію й педагогічну задачу, оволодіння логікою розв’язання педагогічної задачі, розвиток гуманістичного потенціалу майбутнього педагога

Обладнання: опорні конспекти, картки з питаннями для аналізу, тексти педагогічних задач

Опорні поняття: педагогічна майстерність педагогічний талант, педагогічна тех­ніка, гуманістична спрямованість, соціальне перцептивні здібності, емпатія, рефлек­сія емоційна стабільність, креативність, динамізм, оптимістичне прогнозування, педагогічна ситуація педагогічна задача, педагогічна позиція

План заняття

1. Діагностування сформованості елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання

2. Обговорення головних теоретичних положень

3. Аналіз педагогічних ситуацій

4. Моделювання педагогічної ситуації «Моє педагогічне кредо»

Завдання для студентів

1. Ознайомившись із рекомендованою літературою, підготуватися до обговорення питань Вибрати питання для роботи над ним на занятті

1. Поняття педагогічної майстерності

2. Структура особистості вчителя-майстра

3. Педагогічна задача й педагогічна ситуація

4. Майстерність учителя в розв'язанні педагогічних задач

2. Підготуватися до участі в «Поетичній хвилинці» на початку заняття (прочи­тати напам'ять одну строфу улюбленого вірша) Сформулювати мету свого виступу очікуваний результат, визначити засоби, якими будете реалізовувати свій задум.

3. Проаналізувати ситуації «Заспокоєння Іліко» (Ш Амонашвілі) і «Таранець» (А Макаренко) за питаннями вправ 4, 5

4. Вибрати з «Педагогічної поеми» А Макаренка ситуацію, яка, на ваш погляд, найбільше виявила педагогічну майстерність видатного вихователя

5. Сформулювати власне педагогічне кредо (символ віри, переконання), вико­ристовуючи такий зачин «Для мене як педагога найголовнішим буде» Занотувати його

Список рекомендованої літератури:

1. Педагогічна майстерність. Підручник./ За ред. І.А. Зязюна. – К. , 1997. – С. 27-44.

2. Педагогічна майстерність. Тексти. – Полтава, 2001. – С. 51– 82.

3. Моделирование педагогических ситуаций. / Под ред. Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской. – М. , 1981. – С. 8-9 13-14, 18-20.

4. Кузьмина Н.В.Очерки психологии труда учителя. – Л.: 1967. – С. 54-62.

5. Макаренко А.С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду.//Твори В7т. – К.,1954. –Т5. – С. 214-215, 225-22.

6. Макаренко А.С. Про мій досвід.//Твори В7т. – Т 5. – С. 246-248.

7. Макаренко А.С. Заявление в Центральный институт организаторов народного образования. //Пед. соч. в 8т. – М. , 1983. – Т1. – С. 8-11.

8. Словник термінології з педагогічної майстерності. – Полтава, 1995. – 64 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ