Ejemplo del análisis de un texto español:

“Educar para la razón”

La educación no puede ser simplemente transmisión de información, entre otras razones porque la información es tan amplia, cambia tanto, existen tantas formas de acceder a ella, у cada vez más, de una manera on-line, permanente, que sería absurdo que la función educativa fuera simplemente transmitir contenidos informativos. Lo que hace falta es transmitir pautas de comportamiento que permitan utilizar у rentabilizar al máximo la información que se posee. Ese es uno de los puntos fuertes del planteamiento de la educación en general у de cualquier asignatura en particular.

Considero que cualquier asignatura..., у aquí enlazamos con esta disputa, que tanta tinta ha hecho verter aquí у en otros países, en torno al humanismo oponiendo las asignaturas humanísticas a las científicas. A veces se han dicho cosas muy disparatadas, como si realmente la ciencia no fuera humana, о no desarrollara la humanidad...

Lo característico del humanismo es que hay un modo humanístico de enseñar cualquier asignatura. Más que el hecho de que unas asignaturas sean humanístas у otras no, es el modo como se enseñan las asignaturas lo que puede ser humanista о no humanista. Puede ser un modo meramente informativo, meramente descriptivo, о puede ser un modo que a través de cualquier asignatura trate de desarrollar la capacidad de conocimiento, es decir, la capacidad de ordenar, de relacionar, de criticar, de discernir, etc., dentro de una línea determinada, dentro de un tema determinado. Todas las asignaturas tendrían que estar orientadas a la potenciación en su campo de la capacidad de conocimiento, de la capacidad de continuar por uno mismo el aprendizaje, frente a la pura disposición a asumir información.

“Перспектива навчання”

Серед багатьох завдань, що стоять перед процесом навчання не можна зосереджуватись лише на простій передачі інформації, оскільки ця інформація є такою широкою, так часто змінюється, а також щоразу з’являється все більше способів її постійного отримання, в тому числі через мережу Інтернет, що було б абсурдним, якби завданням навчального процесу була проста передача інформації. Що є справді необхідним, то це – поділитись досвідом, як варто діяти, щоб мати можливість правильно використовувати максимальну кількість опанованої інформації. Це є однією із найважливіших умов для планування як процесу навчання в цілому, так і вивчення окремих дисциплін.

Я вважаю, що будь-який навчальний предмет…., і зараз ми стикаємось з цією полемікою, у котрій перемішалось стільки думок, як у нашій країні, так і в інших, стосовно гуманітарних наук та протиставлення їх точним. Іноді звучали абсолютно безглузді речі, такі як наприклад, що насправді наука не відноситься до гуманітарних вчень, чи не розвиває суспільство…

Характеристикою гуманітарних наук є наявність характерної манери подання того чи іншого предмету. Від усвідомлення того факту, що існують предмети з гуманітарним та не гуманітарним нахилом, залежить спосіб викладання тих чи інших дисциплін. Цей спосіб може бути виключно інформативним, виключно описовим, чи таким, коли через вивчення будь-якої дисципліни поглиблюються знання, іншими словами, здібності упорядковувати матеріал, встановлювати зв’язок, критикувати, розпізнавати і т.д., всередині певного розділу, чи навіть теми. Всі дисципліни мали б бути орієнтованими на розвиток мислення та поглиблення знань у даній сфері, а також на можливість продовжити вивчення предмету самостійно, за допомогою осмислення отриманої інформації.

El texto dado es un mensaje divulgativo de un emisor-científico destinado con la intención comunicativa de informar y explicar sus ideas al receptor que puede ser cualquiera persona adulta que tiene interes a este tema. En el texto se realiza la función referencial o representativa, el mensaje sirve para informar objetivamente del referente.

El texto analizado según el ámbito social en que se emplea es científico, según el genero estamos ante un texto humanístico-ensayístico. Según las formas del discurso o modalidades es un texto expositivo. La estructura temática del texto es deductiva, se puede dividirlo en dos parrafos.

La subjetividad del texto se realiza en el uso de la primera persona verbal “considero” o el plural asociativo “enlazamos” y en el empleo de recursos estéticos: enumeraciones “la información es tan amplia, cambia tanto, existen tantas formas de acceder a ella; desarrollar la capacidad de conocimiento, es decir, la capacidad de ordenar, de relacionar, de citar, de discernir”, antitésis “de la educación en general y de cualquier asignatura en particular”, metonimia “tanta tinta ha hecho verter”, derivación “humana, humanidad, humanístico”, paralelismos “Puede ser un modo meramente informativo, meramente descriptivo, o puede ser un modo...; desarrollar la capacidad de ordenar, de relacionar, de criticar, de discernir; dentro de una línea determinada, dentro de un tema determinado”.

La claridad y presión se observan especialmente en el empleo de un orden lógico de la sintáxis, pero también en el empleo de incisos explicativos “ y aquí enlazamos con esta disputa”, el uso de adjetivos especificativos “manera permanente; contenidos informativos; función educativa; puntos fuertes...”; enlaces explicativos “es decir”.

El hecho de que el enfoque sea especializado hace que se empleen tecnicismos del campo de la educación y el aprendizaje: “contenidos informativos, pautas de comportamiento; asignatura, humanismo, humanista, capacidad, aprendizaje”.

Traduciendo este texto hemos usado las siguientes estratégias: Transposición : “La educación no puede ser simplemente transmisión de información, entre otras razones” – “Серед багатьох завдань, що стоять перед процесом навчання не можна зосереджуватись лише на простій передачі інформації”; Conversión: “ cambia tanto” – “так часто змінюється”; Descripción : “de una manera on-line” – “через мережу Інтернет”,” transmitir pautas de comportamiento” – “ поділитись досвідом, як варто діяти”; Adaptación : ” Ese es uno de los puntos fuertes” – “ Це є однією із найважливіших умов”; “ esta disputa, que tanta tinta ha hecho verter aquí у en otros países” – “ з цією полемікою, у котрій перемішалось стільки думок, як у нашій країні, так і в інших”; Modulación: “como si realmente la ciencia no fuera humana” – “ що насправді наука не відноситься до гуманітарних вчень”, “ Lo característico del humanismo” – “ Характеристикою гуманітарних наук”, etc.