- •1. Роль менеджменту у розвитку суспільства.
- •2. Основні принципи менеджменту і напрямки реалізації цілей.
- •3. Вимоги до особи менеджера. Комплекс знань і навичок професійного керівника.
- •4. Суть процесу управління; основні підходи до управління.
- •5. Класифікацію функцій управління.
- •6. Рівні управління.
- •7. Визначення методів управління, їх класифікацію.
- •8. Суть економічного, соціально-психологічного методів управління і методу організаційного впливу.
- •9. Особливості американської, японської і європейської моделей управління.
- •10. Організаційну структуру управління фармацевтичною службою України.
- •11. Ринкові структури управління у фармації.
- •12. Визначення організації в теорії менеджменту і вимоги, які висуваються до неї.
- •13. Загальні характеристики складних організацій на прикладі організацій фармацевтичної системи.
- •14. Внутрішні змінні організації (на прикладі аптечних підприємств).
- •15. Мета як внутрішня змінна організації: різноманітність цілей, вихідні позиції для постановки цілей, можливі стратегії у виборі мети.
- •16. Категорії завдань організації.
- •17. Функції структури організації (спеціалізований розподіл праці і необхідність координування в управлінні на прикладі аптечних закладів).
- •18. Типи організаційних структур: переваги і недоліки бюрократичних структур.
- •19. Роль технології як внутрішньої змінної. Класифікацію технології по Вудворді Томпсону.
- •20. Основні аспекти людської змінної. Роль трудових ресурсів у діяльності організацій.
- •21. Вплив середовища на особу: індивідуальна поведінка людей – визначальний фактор для керівника в управлінні організацією.
- •22. Взаємозвязок цілей і завдань з організаційною структурою і штатом аптечних закладів.
- •23. Характеристики зовнішнього середовища організації, їх взаємозвязок.
- •24. Фактори середовища прямої і непрямої дії.
- •25. Значення зовнішнього середовища для діяльності фармацевтичних підприємств. Постачальники і споживачі лікарських засобів і товарів аптечного асортименту.
- •26. Роль державних органів і вплив законів, які регулюють діяльність організацій фармацевтичного профілю.
- •27. Вплив конкурентів на діяльність організації.
- •28. Роль технології як одного з факторів середовища непрямої дії. Сучасні фармацевтичні технології.
- •29. Вплив стану економіки на діяльність організації.
- •30. Суть і значення соціокультурного фактора.
- •31. Значення політичного фактора в діяльності організації.
- •32. Характеристику факторів міжнародного середовища.
- •33. Міжнародне оточення : особливості менеджменту на міжнародному рівні.
- •34. Різновиди міжнародного бізнесу.
- •35. Сучасні тенденції розвитку аптечної мережі у звязку з впливом факторів зовнішнього середовища.
- •36. Складові успішної діяльності організації.
- •37. Напрямки ефективної організації праці в аптечних закладах.
- •38. Характеристику особистості керівника в процесі управління. Складові його ролі.
- •39. Категорії керівників, їх управлінські ролі.
- •40. Комплекс обовязків керівника. Комплекс обовязків співробітника.
- •41. Функції завідувача аптеки.
- •42. Основні обовязки заступників завідувача аптеки.
- •43. Класифікацію адміністративного апарату.
- •44. Підходи керівника до вибору нових співробітників.
- •45. Мету оцінки професійної діяльності і поставлені до оцінки вимоги.
- •46. Організацію праці управлінського персоналу фармацевтичних підприємств.
- •47. Стилі керівництва. Основні ознаки демократичного, ліберального і авторитарного стилів.
- •48. Принцип адміністративного стилю керівництва.
- •49. Характеристики керівників дистанційного, контактного, цілепокладеного, делегуючого стилів керівництва.
- •50. Вплив психологічного клімату колективу на ефективність праці.
- •51. Суть і функції стратегічного планування: основні види управлінської діяльності в рамках процесу стратегічного планування.
- •52. Планування і успіх організації.
- •53. Етапи стратегічного планування (модель).
- •54. Поняття місії організації, її значення, принцип вибору місії.
- •55. Вимоги до цілей організації.
- •56. Значення множинних цілей для сучасних організацій.
- •57. Параметри оцінки зовнішнього середовища.
- •58. Аналіз зовнішніх небезпек і можливостей організації.
- •59. Мета управлінського дослідження. Методична оцінка функціональних зон організації.
- •60. Чотири стратегічні альтернативи, якими розпоряджаються організації.
- •62. Визначення поняття «організація» як функції управління.
- •63. Послідовність розробки організаційної структури фармацевтичнихпідприємств.
- •64. Етапи процесу організаційного розвитку.
- •65. Організаційні зміни в аптечній службі.
- •66. Види сучасних організаційних структур, їх зміст.
- •67. Визначення поняття функції мотивація.
- •68. Сучасні теорії мотивації, їх роль в управлінні.
- •69. Характеристику змістовних і процесуальних теорій мотивації.
- •70. Характеристику мотивації у сфері медицини і фармації.
- •71. Потреби, які зумовлюють бажання отримати спеціальність провізора.
- •72. Визначення контролю як функції управління і його форми.
- •78. Класифікацію управлінських рішень.
- •79. Загальні вимоги до управлінських рішень.
- •80. Підходи до прийняття рішень.
- •81. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень.
- •82. Моделювання у процесі прийняття рішення.
- •83. Основні типи моделей і етапи побудови моделі.
- •84. Етапи раціонального рішення проблеми.
- •85. Процес реалізації управлінського рішення.
- •86. Причини використання менеджерами робочих колективів.
- •87. Принципи роботи групи при прийнятті управлінського рішення.
- •88. Поняття "делегування повноважень". Концепція відповідальності і повноважень.
- •89. Причини небажання керівників делегувати повноваження.
- •90. Причини блокування процесу делегування підлеглими.
- •92. Класифікацію комунікацій.
- •93. Характеристику комунікацій між різними рівнями управління в аптечній системі.
- •94. Суть комунікацій між різними відділами (підрозділами). Приклади комунікацій між відділами аптеки.
- •95. Опис комунікації: керівник-підлеглий; керівник - робоча група.
- •96. Поняття неформальні комунікації.
- •97. Елементи конмунікативного процесу.
- •98. Характеристику етапів процесу комунікацій.
- •99. Зміст зворотного зв’язку.
- •100. Перешкоди, які існують при зворотному зв’язку.
- •101. Характеристику міжособових і організаційних комунікацій.
- •102. Перешкоди, які виникають на шляху міжособових і організаційних комунікацій.
- •103. Основні засоби комунікацій.
- •104. Суть досконалості мистецтва спілкування.
- •105. Визначення поняття документ.
- •106. Класифікацію документів, їх види.
- •107. Характеристику діловодства як функції менеджменту.
- •108. Визначення поняття документообіг.
- •109. Види та етапи документообігу підприємств фармацевтичного профілю.
- •110. Установлення термінів виконання документів.
- •111. Номенклатуру справ, основні вимоги до їх складання.
- •112. Принцип формування справ, вимоги, що до них ставляться.
- •113. Завдання контрольної служби. Експертизу цінності документів, оформлення результатів.
- •114. Відповідальність за зберігання документів.
- •115. Мету і порядок проведення документальних ревізій.
- •116. Підходи до планування, формування і розвитку трудових ресурсів.
- •117. Характеристику системи фармацевтичні кадри.
- •118. Мету ступеневої фармацевтичної освіти.
- •119. Суть управління трудовими ресурсами в аптечних підприємствах.
- •120. Методи боротьби із плинністю кадрів на підприємстві, поняття закріплення кадрів.
- •121. Плинність фармацевтичних кадрів. Причини звільнення працівників.
- •122. Правила формування резерву на керівні посади.
- •123. Визначення поняття ротації кадрів.
- •124. Види ротації кадрів в аптечній мережі.
- •125. Порядок підвищення кваліфікації провізорів.
- •126. Види атестації провізорів.
- •128. Поняття конфлікту і причини його виникнення.
- •131. Характеристику організаційних змін.
- •133. Поняття етики і фармацевтичної деонтології.
- •134. Принципи фармацевтичної етики і деонтології в діяльності аптечних колективів.
- •135. Характеристику формальних і неформальних груп, причини їх виникнення.
- •136. Підходи до управління неформальною організацією.
- •137. Основні форми влади і впливу.
- •138. Суть балансу влади керівника і підлеглих.
- •141. Поняття лідерства. Риси, притаманні лідеру.
- •142. Відмінності трудового договору від колективного.
- •143. Термін укладання колективного договору 5 контракту.
- •144. Підстави для припинення трудового договору.
- •145. Випадки виплати вихідної допомоги.
- •146. Правила розрахунку з працівником при його звільненні.
- •147. Тривалість робочого дня на передодні святкових, неробочих днів і роботиу нічний час.
- •148. Поняття понаднормової роботи і в яких випадках вона допускається.
- •149. Порядок надання щорічних відпусток.
- •152. Стягнення за порушення трудової дисципліни і порядок їх застосування.
- •153. Правила охорони праці, обов’язкові для власника.
- •154. Обов’язки працівників у галузі охорони праці.
- •155. Обмеження у застосуванні праці жінок на нічних, понаднормових роботах, у вихідні дні і при направленні їх у відрядження.
- •156. Тривалість відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами.
- •157. Особливості, передбачені кзт по відношенню до робітників, молодших 18 років, при влаштуванні на роботу, при наданні відпусток та встановленні режиму роботи.
- •158. Пільги робітникам, які поєднують роботу з навчанням.
- •159. Правила розгляду трудових суперечок.
- •160. Порядок оформлення трудової книжки.
152. Стягнення за порушення трудової дисципліни і порядок їх застосування.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення - догана або звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
Власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.
Відповідно до ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
В ст. 149 КЗпП зазначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Порядок зняття дисциплінарного стягнення визначено в ст.151 КЗпП, а саме:
•якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
•якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV КЗпП України).
153. Правила охорони праці, обов’язкові для власника.
Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.