- •1. Роль менеджменту у розвитку суспільства.
- •2. Основні принципи менеджменту і напрямки реалізації цілей.
- •3. Вимоги до особи менеджера. Комплекс знань і навичок професійного керівника.
- •4. Суть процесу управління; основні підходи до управління.
- •5. Класифікацію функцій управління.
- •6. Рівні управління.
- •7. Визначення методів управління, їх класифікацію.
- •8. Суть економічного, соціально-психологічного методів управління і методу організаційного впливу.
- •9. Особливості американської, японської і європейської моделей управління.
- •10. Організаційну структуру управління фармацевтичною службою України.
- •11. Ринкові структури управління у фармації.
- •12. Визначення організації в теорії менеджменту і вимоги, які висуваються до неї.
- •13. Загальні характеристики складних організацій на прикладі організацій фармацевтичної системи.
- •14. Внутрішні змінні організації (на прикладі аптечних підприємств).
- •15. Мета як внутрішня змінна організації: різноманітність цілей, вихідні позиції для постановки цілей, можливі стратегії у виборі мети.
- •16. Категорії завдань організації.
- •17. Функції структури організації (спеціалізований розподіл праці і необхідність координування в управлінні на прикладі аптечних закладів).
- •18. Типи організаційних структур: переваги і недоліки бюрократичних структур.
- •19. Роль технології як внутрішньої змінної. Класифікацію технології по Вудворді Томпсону.
- •20. Основні аспекти людської змінної. Роль трудових ресурсів у діяльності організацій.
- •21. Вплив середовища на особу: індивідуальна поведінка людей – визначальний фактор для керівника в управлінні організацією.
- •22. Взаємозвязок цілей і завдань з організаційною структурою і штатом аптечних закладів.
- •23. Характеристики зовнішнього середовища організації, їх взаємозвязок.
- •24. Фактори середовища прямої і непрямої дії.
- •25. Значення зовнішнього середовища для діяльності фармацевтичних підприємств. Постачальники і споживачі лікарських засобів і товарів аптечного асортименту.
- •26. Роль державних органів і вплив законів, які регулюють діяльність організацій фармацевтичного профілю.
- •27. Вплив конкурентів на діяльність організації.
- •28. Роль технології як одного з факторів середовища непрямої дії. Сучасні фармацевтичні технології.
- •29. Вплив стану економіки на діяльність організації.
- •30. Суть і значення соціокультурного фактора.
- •31. Значення політичного фактора в діяльності організації.
- •32. Характеристику факторів міжнародного середовища.
- •33. Міжнародне оточення : особливості менеджменту на міжнародному рівні.
- •34. Різновиди міжнародного бізнесу.
- •35. Сучасні тенденції розвитку аптечної мережі у звязку з впливом факторів зовнішнього середовища.
- •36. Складові успішної діяльності організації.
- •37. Напрямки ефективної організації праці в аптечних закладах.
- •38. Характеристику особистості керівника в процесі управління. Складові його ролі.
- •39. Категорії керівників, їх управлінські ролі.
- •40. Комплекс обовязків керівника. Комплекс обовязків співробітника.
- •41. Функції завідувача аптеки.
- •42. Основні обовязки заступників завідувача аптеки.
- •43. Класифікацію адміністративного апарату.
- •44. Підходи керівника до вибору нових співробітників.
- •45. Мету оцінки професійної діяльності і поставлені до оцінки вимоги.
- •46. Організацію праці управлінського персоналу фармацевтичних підприємств.
- •47. Стилі керівництва. Основні ознаки демократичного, ліберального і авторитарного стилів.
- •48. Принцип адміністративного стилю керівництва.
- •49. Характеристики керівників дистанційного, контактного, цілепокладеного, делегуючого стилів керівництва.
- •50. Вплив психологічного клімату колективу на ефективність праці.
- •51. Суть і функції стратегічного планування: основні види управлінської діяльності в рамках процесу стратегічного планування.
- •52. Планування і успіх організації.
- •53. Етапи стратегічного планування (модель).
- •54. Поняття місії організації, її значення, принцип вибору місії.
- •55. Вимоги до цілей організації.
- •56. Значення множинних цілей для сучасних організацій.
- •57. Параметри оцінки зовнішнього середовища.
- •58. Аналіз зовнішніх небезпек і можливостей організації.
- •59. Мета управлінського дослідження. Методична оцінка функціональних зон організації.
- •60. Чотири стратегічні альтернативи, якими розпоряджаються організації.
- •62. Визначення поняття «організація» як функції управління.
- •63. Послідовність розробки організаційної структури фармацевтичнихпідприємств.
- •64. Етапи процесу організаційного розвитку.
- •65. Організаційні зміни в аптечній службі.
- •66. Види сучасних організаційних структур, їх зміст.
- •67. Визначення поняття функції мотивація.
- •68. Сучасні теорії мотивації, їх роль в управлінні.
- •69. Характеристику змістовних і процесуальних теорій мотивації.
- •70. Характеристику мотивації у сфері медицини і фармації.
- •71. Потреби, які зумовлюють бажання отримати спеціальність провізора.
- •72. Визначення контролю як функції управління і його форми.
- •78. Класифікацію управлінських рішень.
- •79. Загальні вимоги до управлінських рішень.
- •80. Підходи до прийняття рішень.
- •81. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень.
- •82. Моделювання у процесі прийняття рішення.
- •83. Основні типи моделей і етапи побудови моделі.
- •84. Етапи раціонального рішення проблеми.
- •85. Процес реалізації управлінського рішення.
- •86. Причини використання менеджерами робочих колективів.
- •87. Принципи роботи групи при прийнятті управлінського рішення.
- •88. Поняття "делегування повноважень". Концепція відповідальності і повноважень.
- •89. Причини небажання керівників делегувати повноваження.
- •90. Причини блокування процесу делегування підлеглими.
- •92. Класифікацію комунікацій.
- •93. Характеристику комунікацій між різними рівнями управління в аптечній системі.
- •94. Суть комунікацій між різними відділами (підрозділами). Приклади комунікацій між відділами аптеки.
- •95. Опис комунікації: керівник-підлеглий; керівник - робоча група.
- •96. Поняття неформальні комунікації.
- •97. Елементи конмунікативного процесу.
- •98. Характеристику етапів процесу комунікацій.
- •99. Зміст зворотного зв’язку.
- •100. Перешкоди, які існують при зворотному зв’язку.
- •101. Характеристику міжособових і організаційних комунікацій.
- •102. Перешкоди, які виникають на шляху міжособових і організаційних комунікацій.
- •103. Основні засоби комунікацій.
- •104. Суть досконалості мистецтва спілкування.
- •105. Визначення поняття документ.
- •106. Класифікацію документів, їх види.
- •107. Характеристику діловодства як функції менеджменту.
- •108. Визначення поняття документообіг.
- •109. Види та етапи документообігу підприємств фармацевтичного профілю.
- •110. Установлення термінів виконання документів.
- •111. Номенклатуру справ, основні вимоги до їх складання.
- •112. Принцип формування справ, вимоги, що до них ставляться.
- •113. Завдання контрольної служби. Експертизу цінності документів, оформлення результатів.
- •114. Відповідальність за зберігання документів.
- •115. Мету і порядок проведення документальних ревізій.
- •116. Підходи до планування, формування і розвитку трудових ресурсів.
- •117. Характеристику системи фармацевтичні кадри.
- •118. Мету ступеневої фармацевтичної освіти.
- •119. Суть управління трудовими ресурсами в аптечних підприємствах.
- •120. Методи боротьби із плинністю кадрів на підприємстві, поняття закріплення кадрів.
- •121. Плинність фармацевтичних кадрів. Причини звільнення працівників.
- •122. Правила формування резерву на керівні посади.
- •123. Визначення поняття ротації кадрів.
- •124. Види ротації кадрів в аптечній мережі.
- •125. Порядок підвищення кваліфікації провізорів.
- •126. Види атестації провізорів.
- •128. Поняття конфлікту і причини його виникнення.
- •131. Характеристику організаційних змін.
- •133. Поняття етики і фармацевтичної деонтології.
- •134. Принципи фармацевтичної етики і деонтології в діяльності аптечних колективів.
- •135. Характеристику формальних і неформальних груп, причини їх виникнення.
- •136. Підходи до управління неформальною організацією.
- •137. Основні форми влади і впливу.
- •138. Суть балансу влади керівника і підлеглих.
- •141. Поняття лідерства. Риси, притаманні лідеру.
- •142. Відмінності трудового договору від колективного.
- •143. Термін укладання колективного договору 5 контракту.
- •144. Підстави для припинення трудового договору.
- •145. Випадки виплати вихідної допомоги.
- •146. Правила розрахунку з працівником при його звільненні.
- •147. Тривалість робочого дня на передодні святкових, неробочих днів і роботиу нічний час.
- •148. Поняття понаднормової роботи і в яких випадках вона допускається.
- •149. Порядок надання щорічних відпусток.
- •152. Стягнення за порушення трудової дисципліни і порядок їх застосування.
- •153. Правила охорони праці, обов’язкові для власника.
- •154. Обов’язки працівників у галузі охорони праці.
- •155. Обмеження у застосуванні праці жінок на нічних, понаднормових роботах, у вихідні дні і при направленні їх у відрядження.
- •156. Тривалість відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами.
- •157. Особливості, передбачені кзт по відношенню до робітників, молодших 18 років, при влаштуванні на роботу, при наданні відпусток та встановленні режиму роботи.
- •158. Пільги робітникам, які поєднують роботу з навчанням.
- •159. Правила розгляду трудових суперечок.
- •160. Порядок оформлення трудової книжки.
142. Відмінності трудового договору від колективного.
Колективний договір - це нормативно-правовий договір, що укладається на виробничому рівні між роботодавцем і найманими працівниками з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства.
Колективний договір укладається між роботодавцем і одним або кількома профспілковими (чи іншими уповноваженими на представництво трудовими колективами) органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраних та уповноважених трудовим колективом. Колективний договір традиційно вважається одним із основних інститутів трудового права.
Колективний договір укладається відповідно до ст. 10-20 КЗпП України, Закону України "Про колективні договори і угоди" та взятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин.
Колективний договір укладається на підприємствах незалежно від форм власності, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, є обов'язковим до виконання суб'єктами трудових відносин.
Навіщо існує колективний договір? У змісті колективного договору:
-
1) конкретизуються правові норми, встановлені державою. Наприклад конкретизується тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;
-
2) встановлюються умови праці, якщо згідно із законодавством це віднесено до компетенції суб'єктів договірного регулювання. Сторони встановлюють особливості оплати праці працівників конкретного підприємства;
-
3) може йтися про підвищення рівня пільг і гарантій, встановлених законодавством. Так, за кошти роботодавця для працівників можуть додатково встановлюватися пільги і компенсації;
-
4) заповнюються прогалини у трудовому праві.
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін, зокрема:
-
- зміни в організації виробництва та праці;
-
- нормування й оплата праці, встановлення розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
-
- участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
-
- режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;
-
- умови і охорона праці;
-
- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників та ін.
Колективний договір підлягає реєстрації органами державної виконавчої влади. Він набирає чинності від дня підписання його сторонами або від дня, зазначеного в ньому, і діє до часу укладення нового договору чи перегляду чинного.
Контроль за виконанням здійснюється безпосередньо сторонами, які його уклали, або уповноваженими представниками. Щорічно у строки, передбачені колективним договором, сторони звітують про його виконання.
Працівники реалізують право на працю через укладання трудового договору.
Трудовий договір - це така двостороння угода, за якою працівник зобов'язується особистою працею виконувати обумовлену договором роботу з дотриманням встановленого трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові відповідну заробітну плату та забезпечити належні умови праці, визначені трудовим законодавством, колективним договором та угодою сторін.
Трудовий договір - основний інститут у системі трудового права, він є підставою для виникнення трудових правовідносин, а також формою залучення до праці. Використовується в усіх країнах з ринковою економікою для найму робочої сили.
Зміст трудового договору формулює взаємні зобов'язання його сторін. Основною вимогою до договірних умов є правило ст. 9 КЗпП:
умови трудового договору не повинні погіршувати становище працівника порівняно з тим, що вже встановлено чинним законодавством.
Забороняється включати умову, за якою, наприклад, щорічна відпустка буде надаватися працівникові меншої тривалості, ніж 24 календарні дні, або тривалість робочого часу перевищуватиме 40 год. на тиждень. Умова, відповідно до якої працівнику надається додатковий оплачуваний день по догляду за неповнолітніми дітьми, буде вважатися такою, що не погіршує правове становище працівника.
Умови змісту трудового договору поділяють на два види: необхідні (обов'язково відображені у трудовому договорі) та факультативні (необов'язкові, додаткові).
Обов'язкові умови трудового договору: оплата праці, місце роботи, трудова функція працівника (вид роботи або посада, виконання чи заміщення яких можливе з огляду на професію, спеціальність, кваліфікацію).
Факультативні умови трудового договору не повинні погіршувати становище працівника. Це, як правило, умови про неповний робочий час, про сумісництво чи суміщення, про випробувальний строк та ін. З'являються нові сучасні умови: володіння іноземною мовою, наявність власного автомобіля, нерозголо-шення комерційної таємниці тощо.
На Заході практикується така додаткова умова, як заборона працівнику одночасної роботи на іншого роботодавця, що означає заборону сумісництва. Чинне трудове законодавство України не містить спеціальних обмежень щодо роботи за сумісництвом.