101. Характеристику міжособових і організаційних комунікацій.

Організаційні або внутрішні комунікації, які можуть здійснюватись як по вертикалі, так і по горизонталі:

• від вищих рівнів управління до нижчих ("зверху донизу ', або низхідні кому нікації). Наприклад, директор оптової фармацевтичної фірми оголошує завідувачам структу рних ланок фірми план роботи на наступний робочий тиждень, поточні завдання, зміну технології роботи тощо:

• від нижчих рівнів у правління до вищих ("знизу догори”, або висхідні комунікації). Зазвичай так надходить звітна інформація про рівень виконання завдань, недоліки, пору шення, страйкову ситу ацію, проблеми тощо:

• між менеджером (завідувачем аптеки) і його робочою групою (працівниками аптеки);

• між різними підрозділами (відділами аптек (оптових фармацевтичних фірм), цехами і службами виробничих фармацевтичних підприємств тощо).

Організаційні комунікації визначаються характером діяльності, побудовою, можливостями фармацевтичної організації, розмірами тощо. При цьому причинами виникнення перепон на шляху таких комунікацій можуть бути: деформація повідомлень на різних етапах передачі інформації, інформаційні перевантаження в системі комунікацій, громіздка структура управління організацією тощо. Удосконалення організаційних комунікацій доцільно здійснювати за допомогою раціоналізації структури комунікаційного процесу, удосконалення документообігу, застосування сучасних інформаційних технологій тощо.

Міжособистісні комунікації, які виникають між окремими особами, працівниками. На шляху таких кому нікацій можуть виникати певні перепони, а саме: неповне сприйняття працівником інформації; невербальні перепони, які виникають у процесі використання несловесних знаків: погляду, виразу обличчя, посмішки та ін.; поганий зворотний зв'язок. Для усунення таких перепон необхідно пояснювати та обгру нтовувати свої ідеї до початку їх передачі, бути сприйнятливим до можливих семантичних проблем, слідку вати за власними жестами, позами, інтонаціями, бути уважним до почуттів інших працівників, врахову вати соціально-психологічний клімат у колективі, встановлювати якісний зворотний зв'язок, допу скати можливість дублювання ідеї, повідомлення, пояснення тощо.

102. Перешкоди, які виникають на шляху міжособових і організаційних комунікацій.

Проблема чіткості виникає на другому етапі і характеризується рівнем співпадіння відображення обраними символами сформованої ідеї.

Проблема точності притаманна третьому етапу і характеризується здатністю каналу технічно точно передати символи відправника.

Проблема ефективності проявляється в адекватній реакції отримувача на повідомлення відправника.

103. Основні засоби комунікацій.

104. Суть досконалості мистецтва спілкування.

Спілкування — це взаємодія, спільність інтересів, обмін інформацією, комунікація, чуттєве пізнання предметів навколишнього світу. Як відомо, спілкування буває вербальним, невербальним і внутрішнім. До вербального належать мова, лист (тепер есемески і повідомлення), до невербального — жести, міміка, тембр голосу, поза. Внутрішнє спілкування — це наш діалог із собою. Дві третини інформації про людину ми отримуємо спостерігаючи за її поведінкою, тобто ми спочатку бачимо і чуємо людину, і тільки потім у нас формується уявлення про неї. Учені виявили і зареєстрували понад тисячу невербальних знаків і сигналів. Також відомо, що словами передається тільки 7% інформації, звуковими засобами (включаючи тон голосу, інтонацію звуку) — 38, а невербальними — 55%. Тому навіть коли ми мовчимо, можна зчитати наші почуття й емоції.