4. Суть процесу управління; основні підходи до управління.

процес управління – це сукупність та послідовність цілеспрямованих дій керівника і апарату управління для налагодження спільної діяльності людей. Різні форми дій керуючої системи на керовану мають на меті забезпечення функціонування об’єкта управління у певних параметрах стійкості і стабільності, а також гнучкості і динамізму розвитку.

Відомо чотири основних підходи, що внесли суттєвий вклад у розвиток теорії та практики управління:

1. Підхід з позицій виділення шкіл управління

2. Процесний підхід

3. Системний підхід

4. Ситуаційний підхід

5. Класифікацію функцій управління.

На цій основі функції управління класифікують:

в залежності від рівня управління:

· функції управління корпорацією (підприємством);

· функції управління окремим підрозділом підприємства;

· функції управління окремим працівником.

за ознакою часу їхньої дії:

· дискретні функції (повторюються через певні проміжки часу), що послідовно змінюють одна одну;

· безперервні функції, що здійснюються постійно впродовж усього періоду управління підприємством (організацією, установою).

До дискретних (послідовних) функцій можна віднести функції маркетингу, планування, організацію, мотивацію, регулювання, облік, контроль, оцінку ефективності діяльності підприємства, а до безперервних – прийняття управлінських рішень, управління конфліктами і стресами.

Між дискретними і безперервними функціями існує нерозривний зв¢зок. Наприклад, для виконання однієї з послідовних функцій необхідно здійснити весь комплекс беперервних функцій, що стосується цієї дискретної функції, а для виконання безперервної – виконати всі послідовні функції в межах, що стосуються цієї безперевної функції.

Процесу управління будь яких соціально-економічних систем об'єктивно властиві загальні і специфічні процеси управління, що дозволяє виділити основні і спеціальні функції управління.

за змістом та специфікою управлінської праці:

· основні (загальні);

· конкретні (спеціальні).

Під загальними (основними) функціями управління розуміють функції, що утворюють управлінський цикл і відображають специфіку управлінської праці незалежно від від характеру і специфіки діяльності соціально-економічної системи.

До основних функцій управління відносяться: планування, організація, мотивація, контроль і координація

6. Рівні управління.

o технічний - забезпечує щоденні операції і дії, необхідні для ефективної роботи організації;

o управлінський - забезпечує координацію роботи структурних підрозділів організації;

o інституційний - визначає місію та цілі організації, забезпечує довгострокове планування, зв'язки організації із зовнішнім середовищем.

7. Визначення методів управління, їх класифікацію.

Методи управління – це способи впливу на окремих робітників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства. основою методів управління є закони, закономірності й принципи суспільного виробництва, науково-технічний рівень розвитку підприємства, соціальні, правові й психологічні відносини між людьми.

Всі методи управління виробництвом поділяють на два класи:

1) загальні методи управління, які стосуються в цілому всієї системи управління;

2) локальні методи управління, які стосуються конкретного об’єкта управління.

Системи управління, до яких застосовують загальні методи, поділяються на дві групи:

- централізована система управління, яка охоплює всі централізовані державні органи управління, що займаються питаннями стратегії економічного розвитку держави, її обороноздатністю, розвитком її пріоритетних напрямків діяльності на перспективу, стратегією зовнішньоекономічної діяльності, тощо

- регіональна система управління, що формується і функціонує в межах наявних адміністративних органів.