37. Напрямки ефективної організації праці в аптечних закладах.

Аптека виконує виробничу, торгівельну, господарчу  функції.

Стосовно виробничої функції аптеки:

l        Раціональна органiзацiя робочих місць.

l        Мала механiзацiя.

l         Наукова органiзацiя праці.

 Торгівельна функція:

·        Мерчандайзинг торгового залу .

·        Комп’ютеризація робочого місця, в т.ч. касових операцій.

·        Інвентаризація за допомогою штрих-кодів.

·        Використання Інтернету в пошуку постачальників.

·        Використання  принципів  фармацевтичної  логістики.

l     Оптимальні товарні  запаси.

38. Характеристику особистості керівника в процесі управління. Складові його ролі.

Найбільш важливими з характеристик є :

      Здiбностi - є iндивiдуальнi здiбностi - галузь, в якій люди найбільш вiдрiзняються. Органiзацiї майже завжди намагаються скористатися вiдмiностями в здібностях при вирішенні питань, яку роботу буде виконувати певний працівник.

     Схильнiсть, обдарованнiсть - тiсно пов’язанi зi здiбностями. Схильнiсть - це потенцiал  людини, який у них є, по вiдношенню до виконання будь-якої конкретної роботи.

     Потреби - внутрiшнiй стан  психологічного або фiзiологiчного відчуття недостатності чогось. Багато хто має потреби влади i впливу.

     Очікування помітно впливає на поведінку людей. Якщо люди не чекають, що поведінка, якої очікує від них органiзацiя приведе до досягнення бажаних цілей або задоволенню особистих потреб, вони, напевно, не будуть працювати ефективно.

     Становлення, погляд -  аспект вiдмiнностей між людьми, який розкриває їх ставлення до будь-чого  або їх соцiальнi настанови. Ставлення формує необ’єктивне  сприймання  людьми  навколишнього  середовища i тим самим  впливом на їх поведінку.

     Цiнностi - це загальне переконання, віра в те, що добре i що погане, або що немає значення в життя, Кожна органiзацiя, свідомо чи несвідомо, також установлює свою власну систему цінностей. Ця система складає органiзацiйну, культуру та моральне обличчя органiзацiї.

Особисті якості організатора:

l     практичність розуму

l     товарискiсть

l     глибина розуму

l     активність

l     iнiцiативнiсть

l     наполегливість

l     самоволодiння

l     працездатність

l     спостережливість

l     органiзованiсть

l     самостiйнiсть.

39. Категорії керівників, їх управлінські ролі.

Авторитарний стиль має різні форми:

- патріархальний: всі "члени сім'ї" зобов'язані підкорятися керівнику, а він вважає підлеглих такими, що "не доросли" до прийняття рішень. Це його "діти", про яких, він, проте, повинен турбуватися;

- харизматичний (харизм - милість Бога): за лідером визнаються видатні, унікальні якості, а тому він може побажати будь-якої жертви від підлеглих і не зобов'язаний про них турбуватися;

- автократичний: більш притаманний інститутам (держава, підприємство), ніж окремим особам. Керівництво здійснюється апаратом через підпорядковані ланки, які непрямо (опосередковано) проводять рішення автократа, але залишаються підлеглими йому;

- бюрократичний: домінує деперсоніфікація, керівники усіх рівнів займають своє місце в структурі інстанцій та мають право на дотримання наданих їм повноважень. Системі регулювання підпорядковується і керівництво, і підлеглі (предметна компетентність).

Ліберальний стиль характеризується особливою поступливістю керівника (аж до втрати самої цілі у процесі комунікації), який надає підлеглому ініціативу у формулюванні цілі та готовий прийняти її без заперечень. Цей стиль керівництва відрізняється безініціативністю, небажанням брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Керівник ліберального стилю не виявляє виражених організаторських здібностей, недостатньо регулює і контролює дії підлеглих, що є причиною низької результативності.

Названі два стилі поведінки в їх крайньому вираженні призводять до негативних результатів керівництва, послаблюючи його ефективність: авторитарний стиль може призвести до агресивної протидії підлеглого (відкритої чи прихованої), що ототожнює ціль з "диктатором", який її виражає, і тому налаштований на її неприйняття. У випадку крайнього ліберального підходу керівника може статися "хаотична реакція", особливо за наявності декількох працівників та неможливості координувати численні схильності та побажання.

Проміжною ланкою між авторитарним та ліберальним стилями може слугувати демократичний (колегіальний) стиль керівництва. Він апелює до потреб більш високого рівня, а саме: потреб у причетності, високих цілей, автономії і самовираження. Демократичний стиль характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільного прийняття рішень і виконання завдань, оцінкою роботи після її завершення, турботою про забезпечення працівників необхідними ресурсами, встановленням відповідності цілей організації і цілей груп працівників. Цей стиль керівництва передбачає: надання підлеглим самостійності, пропорційної їх кваліфікації та виконуваним функціям; залучення їх до таких видів діяльності, як накреслення цілей, оцінка роботи, підготовка і ухвала рішень тощо. Демократичний стиль підвищує мотивацію персоналу, заохочує творчу активність підлеглих, сприяє створенню атмосфери взаємної довіри і співробітництва.

l     Авторитарний - старається домінувати i підпорядковувати собі всіх, з ким стикається в практичній дiяльностi. Відсторонює підлеглих від участі у керуванні. Пригнічує iнiцiативу підлеглих.

l     Колегіальний - Лозунг такого керівника - «Моя точка зору - одна із можливих». Це звичайно демократ за натурою, професіонал за освітою i з досвідом роботи. Підтримує iнiцiативу, делегує повноваження в керуванні.

l     Дипломатичний - характеризується здатністю швидко перебудовуватися на нову модель дiяльностi. Тягнеться до спілкування, бере на себе iнiцiативу в переговорах.

l     Ліберальний - надає підлеглим повну свободу дій, заохочує iнiцiативу. Бере на себе вiдповiдальнiсть за поведінку підлеглих. В якості від’ємних рис - зневага до здійснення контрольної функції, лiбералiзм у вiдношеннi до ледачих.

l     Авральний - роботу  організовує за принципом «Дав підлеглим повну свободу дій, заохочує iнiцiативу. Бере на себе вiдповiдальнiсть за поведінку підлеглих. В якості від’ємних рис - зневага до здійснення контрольної функції, лiбералiзм у вiдношеннi до ледачих.

l     Конструктивний - головна особливість цього типу - постійний пошук i створення умов для корисних перетворень. За натурою - це інноватор, заохочує підлеглих на використання в своїй дiяльностi нестандартних прийомів. В якості негативних рис необхідно вiдмiтити надзвичайне захоплення перетвореннями.

l     Документальний - цей тип  виховав в собі віру в «добрий папір». Звикло - це вроджений апаратник. Він вірить, що керувати людьми можна тільки з канцелярії. Цей  тип проявляє i позитивні тенденції в своїй дiяльностi - акуратність, пiдтягнутiсть, обережність.

l     Демонстраційний - часто використовує призиви. Він надихає людей на важкі справи (ця тактика добре спрацьовує при збудженні духу суперництва). Старається до демонстрації своєї виконавчостi перед вищим керівництвом.

l     Компромісний - цей тип тягнеться до рiзного роду компромiсiв. Така поведінка необхідна для врегулювання конфлiктiв. Однак часте використання тактики компромісу веде до відмови від використання жорсткого контролю за дiяльнiстю підлеглих.

l     Діловий - в даному типі поєднуються, багато позитивних рис всіх названих типів. Девізом тут може служити - «Робота. Робота. Робота». В результаті особистість працівника відходить на другий план