
- •1. Роль менеджменту у розвитку суспільства.
- •2. Основні принципи менеджменту і напрямки реалізації цілей.
- •3. Вимоги до особи менеджера. Комплекс знань і навичок професійного керівника.
- •4. Суть процесу управління; основні підходи до управління.
- •5. Класифікацію функцій управління.
- •6. Рівні управління.
- •7. Визначення методів управління, їх класифікацію.
- •8. Суть економічного, соціально-психологічного методів управління і методу організаційного впливу.
- •9. Особливості американської, японської і європейської моделей управління.
- •10. Організаційну структуру управління фармацевтичною службою України.
- •11. Ринкові структури управління у фармації.
- •12. Визначення організації в теорії менеджменту і вимоги, які висуваються до неї.
- •13. Загальні характеристики складних організацій на прикладі організацій фармацевтичної системи.
- •14. Внутрішні змінні організації (на прикладі аптечних підприємств).
- •15. Мета як внутрішня змінна організації: різноманітність цілей, вихідні позиції для постановки цілей, можливі стратегії у виборі мети.
- •16. Категорії завдань організації.
- •17. Функції структури організації (спеціалізований розподіл праці і необхідність координування в управлінні на прикладі аптечних закладів).
- •18. Типи організаційних структур: переваги і недоліки бюрократичних структур.
- •19. Роль технології як внутрішньої змінної. Класифікацію технології по Вудворді Томпсону.
- •20. Основні аспекти людської змінної. Роль трудових ресурсів у діяльності організацій.
- •21. Вплив середовища на особу: індивідуальна поведінка людей – визначальний фактор для керівника в управлінні організацією.
- •22. Взаємозвязок цілей і завдань з організаційною структурою і штатом аптечних закладів.
- •23. Характеристики зовнішнього середовища організації, їх взаємозвязок.
- •24. Фактори середовища прямої і непрямої дії.
- •25. Значення зовнішнього середовища для діяльності фармацевтичних підприємств. Постачальники і споживачі лікарських засобів і товарів аптечного асортименту.
- •26. Роль державних органів і вплив законів, які регулюють діяльність організацій фармацевтичного профілю.
- •27. Вплив конкурентів на діяльність організації.
- •28. Роль технології як одного з факторів середовища непрямої дії. Сучасні фармацевтичні технології.
- •29. Вплив стану економіки на діяльність організації.
- •30. Суть і значення соціокультурного фактора.
- •31. Значення політичного фактора в діяльності організації.
- •32. Характеристику факторів міжнародного середовища.
- •33. Міжнародне оточення : особливості менеджменту на міжнародному рівні.
- •34. Різновиди міжнародного бізнесу.
- •35. Сучасні тенденції розвитку аптечної мережі у звязку з впливом факторів зовнішнього середовища.
- •36. Складові успішної діяльності організації.
- •37. Напрямки ефективної організації праці в аптечних закладах.
- •38. Характеристику особистості керівника в процесі управління. Складові його ролі.
- •39. Категорії керівників, їх управлінські ролі.
- •40. Комплекс обовязків керівника. Комплекс обовязків співробітника.
- •41. Функції завідувача аптеки.
- •42. Основні обовязки заступників завідувача аптеки.
- •43. Класифікацію адміністративного апарату.
- •44. Підходи керівника до вибору нових співробітників.
- •45. Мету оцінки професійної діяльності і поставлені до оцінки вимоги.
- •46. Організацію праці управлінського персоналу фармацевтичних підприємств.
- •47. Стилі керівництва. Основні ознаки демократичного, ліберального і авторитарного стилів.
- •48. Принцип адміністративного стилю керівництва.
- •49. Характеристики керівників дистанційного, контактного, цілепокладеного, делегуючого стилів керівництва.
- •50. Вплив психологічного клімату колективу на ефективність праці.
- •51. Суть і функції стратегічного планування: основні види управлінської діяльності в рамках процесу стратегічного планування.
- •52. Планування і успіх організації.
- •53. Етапи стратегічного планування (модель).
- •54. Поняття місії організації, її значення, принцип вибору місії.
- •55. Вимоги до цілей організації.
- •56. Значення множинних цілей для сучасних організацій.
- •57. Параметри оцінки зовнішнього середовища.
- •58. Аналіз зовнішніх небезпек і можливостей організації.
- •59. Мета управлінського дослідження. Методична оцінка функціональних зон організації.
- •60. Чотири стратегічні альтернативи, якими розпоряджаються організації.
- •62. Визначення поняття «організація» як функції управління.
- •63. Послідовність розробки організаційної структури фармацевтичнихпідприємств.
- •64. Етапи процесу організаційного розвитку.
- •65. Організаційні зміни в аптечній службі.
- •66. Види сучасних організаційних структур, їх зміст.
- •67. Визначення поняття функції мотивація.
- •68. Сучасні теорії мотивації, їх роль в управлінні.
- •69. Характеристику змістовних і процесуальних теорій мотивації.
- •70. Характеристику мотивації у сфері медицини і фармації.
- •71. Потреби, які зумовлюють бажання отримати спеціальність провізора.
- •72. Визначення контролю як функції управління і його форми.
- •78. Класифікацію управлінських рішень.
- •79. Загальні вимоги до управлінських рішень.
- •80. Підходи до прийняття рішень.
- •81. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень.
- •82. Моделювання у процесі прийняття рішення.
- •83. Основні типи моделей і етапи побудови моделі.
- •84. Етапи раціонального рішення проблеми.
- •85. Процес реалізації управлінського рішення.
- •86. Причини використання менеджерами робочих колективів.
- •87. Принципи роботи групи при прийнятті управлінського рішення.
- •88. Поняття "делегування повноважень". Концепція відповідальності і повноважень.
- •89. Причини небажання керівників делегувати повноваження.
- •90. Причини блокування процесу делегування підлеглими.
- •92. Класифікацію комунікацій.
- •93. Характеристику комунікацій між різними рівнями управління в аптечній системі.
- •94. Суть комунікацій між різними відділами (підрозділами). Приклади комунікацій між відділами аптеки.
- •95. Опис комунікації: керівник-підлеглий; керівник - робоча група.
- •96. Поняття неформальні комунікації.
- •97. Елементи конмунікативного процесу.
- •98. Характеристику етапів процесу комунікацій.
- •99. Зміст зворотного зв’язку.
- •100. Перешкоди, які існують при зворотному зв’язку.
- •101. Характеристику міжособових і організаційних комунікацій.
- •102. Перешкоди, які виникають на шляху міжособових і організаційних комунікацій.
- •103. Основні засоби комунікацій.
- •104. Суть досконалості мистецтва спілкування.
- •105. Визначення поняття документ.
- •106. Класифікацію документів, їх види.
- •107. Характеристику діловодства як функції менеджменту.
- •108. Визначення поняття документообіг.
- •109. Види та етапи документообігу підприємств фармацевтичного профілю.
- •110. Установлення термінів виконання документів.
- •111. Номенклатуру справ, основні вимоги до їх складання.
- •112. Принцип формування справ, вимоги, що до них ставляться.
- •113. Завдання контрольної служби. Експертизу цінності документів, оформлення результатів.
- •114. Відповідальність за зберігання документів.
- •115. Мету і порядок проведення документальних ревізій.
- •116. Підходи до планування, формування і розвитку трудових ресурсів.
- •117. Характеристику системи фармацевтичні кадри.
- •118. Мету ступеневої фармацевтичної освіти.
- •119. Суть управління трудовими ресурсами в аптечних підприємствах.
- •120. Методи боротьби із плинністю кадрів на підприємстві, поняття закріплення кадрів.
- •121. Плинність фармацевтичних кадрів. Причини звільнення працівників.
- •122. Правила формування резерву на керівні посади.
- •123. Визначення поняття ротації кадрів.
- •124. Види ротації кадрів в аптечній мережі.
- •125. Порядок підвищення кваліфікації провізорів.
- •126. Види атестації провізорів.
- •128. Поняття конфлікту і причини його виникнення.
- •131. Характеристику організаційних змін.
- •133. Поняття етики і фармацевтичної деонтології.
- •134. Принципи фармацевтичної етики і деонтології в діяльності аптечних колективів.
- •135. Характеристику формальних і неформальних груп, причини їх виникнення.
- •136. Підходи до управління неформальною організацією.
- •137. Основні форми влади і впливу.
- •138. Суть балансу влади керівника і підлеглих.
- •141. Поняття лідерства. Риси, притаманні лідеру.
- •142. Відмінності трудового договору від колективного.
- •143. Термін укладання колективного договору 5 контракту.
- •144. Підстави для припинення трудового договору.
- •145. Випадки виплати вихідної допомоги.
- •146. Правила розрахунку з працівником при його звільненні.
- •147. Тривалість робочого дня на передодні святкових, неробочих днів і роботиу нічний час.
- •148. Поняття понаднормової роботи і в яких випадках вона допускається.
- •149. Порядок надання щорічних відпусток.
- •152. Стягнення за порушення трудової дисципліни і порядок їх застосування.
- •153. Правила охорони праці, обов’язкові для власника.
- •154. Обов’язки працівників у галузі охорони праці.
- •155. Обмеження у застосуванні праці жінок на нічних, понаднормових роботах, у вихідні дні і при направленні їх у відрядження.
- •156. Тривалість відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами.
- •157. Особливості, передбачені кзт по відношенню до робітників, молодших 18 років, при влаштуванні на роботу, при наданні відпусток та встановленні режиму роботи.
- •158. Пільги робітникам, які поєднують роботу з навчанням.
- •159. Правила розгляду трудових суперечок.
- •160. Порядок оформлення трудової книжки.
122. Правила формування резерву на керівні посади.
123. Визначення поняття ротації кадрів.
Ротація – це рух переміщення кадрів.
124. Види ротації кадрів в аптечній мережі.
Спіральна (горизонтальна) ротація - передбачає переміщення працівника на одному рівні посади.
Гвинтова (вертикальна) ротація - це переміщення працівника з підвищенням його на посаді.
Комбінована ротація (змішана) поєднує риси названих вище видів ротації. Прикладом такої ротації може служити ротація провізора-інтерна.
Крім того, по відношенню до системи “Фармацевтичні кадри" розрізняють внутрішню ротацію - переміщення працівників на робочих місцях всередині системи або підприємства, а також зовнішню ротацію, коли працівник залишає систем) і переходить до іншої сфери діяльності.
125. Порядок підвищення кваліфікації провізорів.
2.1. Атестації на визначення рівня знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) фаху "провізор-спеціаліст" підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі та через кожні п'ять років після проходження курсів підвищення кваліфікації, якщо провізор не атестується на кваліфікаційну категорію.
Зазначена атестація з присвоєнням (підтвердженням) фаху "провізор-спеціаліст" має передувати зайняттю особою провізорської посади в закладах охорони здоров'я, що відповідає цій спеціальності.
Провізори, які не працювали за конкретною провізорською спеціальністю більше п'яти років, та провізори, які своєчасно не пройшли атестацію на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії або яким відмовлено в присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, не можуть займатися провізорською діяльністю з цієї спеціальності без попереднього проходження атестації на визначення рівня знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) фаху "провізор-спеціаліст".
Час навчання в аспірантурі за фахом, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не зараховуються до строку перерви в роботі за спеціальністю.
2.2. Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення рівня знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) фаху "провізор-спеціаліст", добирається і затверджується головою атестаційної комісії вищого фармацевтичного чи медичного навчального закладу, де проводиться підготовка або перепідготовка провізорів.
До складу атестаційної комісії на правах членів входять: декан фармацевтичного факультету або його заступник, завідувачі кафедр, професори або доценти профільних кафедр фармацевтичного навчального закладу, фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів (факультетів післядипломної освіти), навчальних закладів післядипломної освіти, спеціалісти аптечних закладів, працівники науково-дослідних інститутів, представники профспілкових органів, асоціацій фармацевтів тощо.
2.3. Для атестації на визначення рівня знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) фаху "провізор-спеціаліст" до атестаційної комісії, не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання, подаються такі документи:
- письмова заява;
- копія диплома про освіту;
- заповнений атестаційний листок (додаток 1).
До атестаційної комісії можуть бути подані також інші матеріали, які характеризують підготовку та практичну діяльність особи, яка атестується.
2.4. Атестація на визначення рівня знань та практичних навиків проводиться з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик провізорів, які затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.
2.5. За результатами атестації на визначення рівня знань та практичних навиків атестаційна комісія приймає такі рішення: присвоїти або відмовити в присвоєнні (підтвердженні) фаху "провізора-спеціаліста".
Результати атестації доводяться до відома атестованого після закінчення засідання комісії.
2.6. Рішення атестаційної комісії про присвоєння (підтвердження) фаху "провізор-спеціаліст" затверджується у десятиденний строк наказом навчального закладу, при якому створена атестаційна комісія.
2.7. Особі, якій за результатами атестації на визначення рівня знань та практичних навиків присвоєно (підтверджено) фах "провізор-спеціаліст", навчальним закладом не пізніше трьох днів з моменту затвердження протоколу засідання атестаційної комісії видається сертифікат установленого зразка (додаток 2), а якій відмовлено в цьому - витяг з протоколу засідання атестаційної комісії, завірений навчальним закладом.
2.8. Рішення атестаційної комісії, за яким особі відмовлено в присвоєнні (підтвердженні) фаху "провізора-спеціаліста", може бути оскаржено поданням заяви до Міністерства охорони здоров'я України у двотижневий строк з моменту видачі витягу з протоколу засідання атестаційної комісії, завіреного навчальним закладом.
У таких випадках прийняття рішення щодо звільнення провізора-інтерна відкладається до прийняття Міністерством відповідного рішення.
2.9. Особа, якій за результатами атестації на визначення рівня знань та практичних навиків відмовлено в присвоєнні (підтвердженні) фаху "провізор-спеціаліст", не може займати посаду провізора.