- •Київ кнуБіА пробірочний практикум
- •Якісний аналіз органічних речовин
- •Лабораторна робота № 1 якісні реакції органічних речовин
- •Дослід і. Виявлення карбону й гідрогену
- •Дослід 2. Виявлення нітрогену за реакцією лассеня
- •Дослід 3. Виявлення сульфуру
- •Дослід 4. Виявлення галогенів
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Дослід 2. Взаємодія алканів із бромною водою і розчином калій перманганату
- •Дослід 3. Суха перегонка деревини
- •Етиленові та дієн0ві вуглеводні
- •Добування й властивості етиленових вуглеводнів (алкенів)
- •Дослід 1. Добування етилену і вивчення його властивостей
- •Ацетиленові вуглеводні (алкіни)
- •Добування й властивості ацетиленових вуглеводнів
- •Дослід 1. Добування ацетилену з карбіду кальцію та вивчення його властивостей
- •Дослід 5. Добування ацетиленіду аргентуму та ацетиленіду купруму
- •Ароматичні вуглеводні ( арени )
- •Лабораторна робота № 5 добування й властивості ароматичних вуглеводнів
- •Дослід 1. Добування бензену з бензоату натрію
- •Дослід 2. Взаємодія бензену із бромом
- •Дослід 3. Взаємодія гомологів бензену із бромом
- •З розчином калій перманганату
- •Дослід 6. Окислення гомологів бензену
- •Дослід 7. Нітрування бензену
- •Дослід 9. Сублімація нафталену
- •Дослід 10. Нітрування нафталену
- •Дослід 11. Бромування нафталену
- •Дослід 12. Сульфування нафталену
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Лабораторна робота № 6 добування й властивості галогенопохідних
- •Дослід 1. Добування хлористого етилу
- •Дослід 2. Синтез брометану
- •Дослід 3. Добування йодоформу зi спирту
- •Дослід 5. Резорцинова проба на хлороформ, бромоформ та йодоформ
- •Дослід 6. Порівняння рухливості атомів галогену у бензеновому кільці та у боковому ланцюзі
- •Оксигенвмісні сполуки та їх похідні.
- •Одноатомні спирти
- •Лабораторна робота № 7 хімічні властивості одноатомних спиртів
- •Дослід 1. Розчинність спиртів у воді
- •Дослід 2. Виділення тепла під час розчинення етилового спирту у воді
- •Дослід 7. Окислення етилового спирту калій перманганатом
- •Дослід 8. Окислення спиртів оксидом купруму (II)
- •Дослід 9. Добування ectepib
- •Дослід 10. Виявлення сивушного масла у спирті
- •Дослід 11. Реакція на ненасичені одноатомні спирти
- •Багатоатомні спирти
- •Лабораторна робота № 8 хімічні властивості багатоатомних спиртів
- •Дослід 1. Взаємодія етиленгліколю з натрієм
- •Дослід 2. Утворення гліколяту і гліцерату купруму
- •Дослід 3. Дегідратація гліцерину
- •Феноли й ароматичні спирти
- •Лабораторна робота № 9 хімічні властивості фенолів і ароматичних спиртів
- •Дослід 1. Розчинність фенолу у воді та його кислотні властивості
- •Дослід 2. Добування феноляту натрію
- •Дослід 4. Утворення нафтолятів
- •Дослід 5. Сульфування фенолу
- •Дослід 7. Окислення фенолу
- •Дослід 8. Добування пікрату нафталену
- •Дослід 9. Добування ауріну
- •Дослід 10. Добування фенолфталеїну та його відношення до кислот і лугів
- •Лабораторна робота № 10 добування й властивості альдегідів і кетонів
- •Окисленням метанолу
- •Дослід 2. Добування оцтового альдегіду окисленням етанолу
- •Дослід 4. Реакція срібного дзеркала
- •Дослід 5. Реакція відновлення альдегідами гідроксиду купруму (II)
- •Дослід 6. Реакція відновлення альдегідами реактиву фелінга
- •Дослід 8. Взаємодія альдегідів із лугом
- •Дослід 9. Утворення альдегідами й кетонами гідросульфітних сполук
- •Дослід 11. Добування й розклад гексаметилентетраміну (уротропіну)
- •Дослід 13. Реакція канніццаро
- •Дослід 14. Виявлення ацетону
- •Дослід 15. Окислювальні властивості хінону
- •Карбонові кислоти та їх похідні одноосновні карбонові кислоти. Жири
- •Лабораторна робота №11
- •Карбонових кислот і жирів
- •Дослід 1. Розчинність карбонових кислот
- •Дослід 2. Виявлення карбонових кислот за допомогою індикаторів
- •Дослід 3. Утворення солей карбонових кислот
- •Дослід 4. Гідроліз солей карбонових кислот
- •Дослід 12. Гідроліз мила
- •Дослід 13. Взаємодія олеїнової кислоти із бромом
- •Дослід 15. Елаїдинова проба
- •Дослід 16. Акролеїнова проба на жири
- •Дослід 17. Визначення ненасиченост1 жиру
- •Дослід 18. Розчинність жирів
- •Двохосновні карбонові кислоти. Аміди кислот
- •Лабораторна робота № 12 хімічні властивості двохосновних карбонових кислот і амідів кислот
- •Дослід 2. Розкладання щавлевої кислоти під час нагрівання
- •Дослід 3. Утворення солі щавлевої кислоти
- •Дослід 4. Окислення щавлевої кислоти
- •Дослід 5. Декарбоксилування малонової кислоти
- •Дослід 6. Добування повного аміду щавлевої кислоти амонолізом естеру
- •Дослід 7. Гідроліз сечовини
- •Дослід 9. Взаємодія сечовини з нітритною кислотою
- •Дослід 10. Утворення біурету
- •Дослід 11. Взаємодія сечовини з гіпобромідом натрію (реакція о.П. Бородіна)
- •Ароматичні карбонові кислоти
- •Дослід 2. Добування бензоату феруму
- •Дослід 3. Добування фталевого ангідриду
- •Дослід 5. Декарбоксилування саліцилової кислоти
- •Дослід 6. Гідроліз аспірину
- •Дослід 7. Взаємодія галової кислоти й таніну з хлоридом феруму (III)
- •Нітрогенobmichi органічні сполуки hitpo- і аміносполуки жирного ряду
- •Дослід 3. Дія нітритної кислоти на первинні нітросполуки
- •Дослід 4. Дія нітритної кислоти на вторинні нітросполуки
- •Дослід 5. Добування метиламіну з ацетаміду
- •Дослід 6. Добування метиламіну з його солей
- •Дослід 7. Взаємодія амінів із солями феруму й купруму
- •Дослід 8. Реакція первинних аміносполук з нітритною кислотою
- •Аміносполуки ароматичного ряду
- •Дослід 7. Якісна реакція на дифеніламін
- •Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 16 добування й властивості діазо- та азосполук
- •Дослід 1. Реакція діазотування
- •Дослід 3. Добування азобарвника анілінового жовтого (диметиламіноазобензену)
- •З фенолу та β-нафтолу
- •Сполуки зі змішаними функціональними групами. Оксикислоти та оксокислоти
- •Лабораторна робота №17 хімічні властивості окси- та оксокислот
- •Дослід 1. Виявлення молочної кислоти
- •Дослід 2. Розклад молочної кислоти під час нагрівання із сульфатною кислотою
- •Дослід 3. Окислення молочної кислоти у піровиноградну
- •Дослід 4. Утворення солей винної кислоти
- •Дослід 5. Взаємодія винної кислоти з гідроксидом купруму (іі)
- •Дослід 6. Розклад лимонної кислоти
- •Дослід 7. Таутомерія ацетооцтового естеру
- •Амінокислоти і білкові речовини
- •Лабораторна робота №18 хімічні властивості амінокислот і білків
- •Дослід 2. Утворення комплексної солі купруму амінооцтової кислоти
- •Дослід 6. Висолювання білків
- •Дослід 7. Кольорові реакції на білки
- •Вуглеводи моносахариди (монози)
- •Дослід 2. Окислення моноз оксидом аргентуму (реакція срібного дзеркала)
- •Дослід3. Окислення глюкози реактивом фелінга
- •Дослід 4. Дія лугу на моносахариди
- •Дослід 6. Реакція селіванова на кетогексози
- •Дисахариди
- •Лабораторна робота № 20 хімічні властивості дисахаридів
- •Дослід 1. Реакція на наявність гідроксильних груп у дисахаридах
- •Дослід 2. Відношення дисахаридів до фелінгової рідини
- •Дослід 3. Відношення дисахаридів до амоніачного розчину оксиду аргентуму
- •Дослід 4. Гідроліз (інверсія) сахарози
- •Дослід 5. Якісна реакція на сахарозу
- •Дослід 6. Утворення карамелі
- •Дослід 7. Виявлення молочного цукру (лактози) у молоці
- •Полісахариди (поліози, несахароподібні вуглеводи)
- •Дослід 2. Виявлення крохмалю в картоплі та зерні
- •Дослід 3. Розчинення клітковини у купрум-амоніачному розчині (реактив Швейцера)
- •Дослід 4. Розчинення клітковини в сульфатній кислоті
- •Дослід 5. Добування рослинного пергаменту (частковий гідроліз клітковини)
- •Дослід 6. Кислотний гідроліз пентозанів
- •Гетероциклічні сполуки
- •Лабораторна робота 22 хімічні властивості гетероциклічних сполук
- •Дослід 1. Кольорова реакція на пірол
- •Дослід 2. Кольорова реакція на фурфурол
- •Дослід 6. Добування пікрату піридину
- •Дослід 7. Відношення індиго до розчинників
- •Дослід 8. Сульфування індиго
- •Дослід 9. Окислення індиго
- •Дослід 10. Відновлення індиго
- •Дослід 11. Добування кофеїну з чаю
- •Полімери. Високомолекулярні сполуки
- •Лабораторна робота №23
- •Дослід 1. Добування полібутилметакрилату
Добування й властивості етиленових вуглеводнів (алкенів)
Реактиви й матеріали: етиловий спирт; концентрована сульфатна кислота; бромна вода; розчин калій перманганату; пісок або пемза.
Дослід 1. Добування етилену і вивчення його властивостей
Добування етилену. У пробірку з газовідвідною трубкою наливають 5–6 мл заздалегідь приготовленої суміші з однієї частини етилового спирту і трьох частин концентрованої сульфатної кислоти і кидають маленький шматочок пемзи для рівномірного кипіння суміші. Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою, закріплюють на штативі з невеликим нахилом у бік пробки і обережно нагрівають на полум'ї пальника.
Реакція проходить у дві стадії:
на першій утворюється етилсульфатна кислота:
CH3–CH2OH + HOSO2OH → СH3–СН2OSO2ОH + H2O;
на другій — під час нагрівання до температури 170°С етилсульфатна кислота розкладається з виділенням етилену:
CH3–CH2OSO2OH → СН2=СН2 + H2SO4.
Дослід 2. Знебарвлення бромної води.
Реакційну суміш продовжують обережно нагрівати (щоб не було викидів із пробірки) і утворюваний етилен пропускають через бромну воду. Бромна вода знебарвлюється в результаті приєднання брому за місцем розриву подвійного зв'язку з утворенням симетричного диброметану:
CH2=CH2 + Br2 → CH2Br–CH2Br.
Дослід 3. Окислення етилену в нейтральному розчині
. Продовжуючи нагрівання суміші етилену, пропускають через розчин 0,5 %-ний калій перманганату. Фіолетове забарвлення розчину калій перманганату зникає й утворюється бурий осад оксиду мангану (ІV), що вказує на окислення етилену:
3CH2=CH2 + 2KMnO4 + 4H2O → 3CH2OH–CH2OH + 2MnO2 + 2KOH.
Дослід 4. Горіння етилену.
Продовжуючи нагрівання суміші, до кінця газовідвідної трубки підносять запалений сірник. Етилен спалахує яскравим полум'ям. Спостерігають горіння етилену з утворенням вуглекислого газу і води:
CH2=CH2 + 3O2 → 2CO2 + 2H2O.
Контрольні запитання
1.Напишіть структурні формули ізомерів пентану. Назвіть їх за номенклатурою IUPAC. Наведіть приклади цис- транс- ізомерів.
2. Напишіть по три реакції приєднання для а) 1-пентену, б) 2-метил-1-бутену.
3. Напишіть реакції 2-метил-1,3-бутатадієну з : а) 2 молекулами НСl ; б) Br2 ; в) 2 молекулами Н2О; г) 1 молекулою H2.
Ацетиленові вуглеводні (алкіни)
Ацетиленові вуглеводні належать до ненасичених сполук і характеризуються наявністю потрійного зв'язку між атомами Карбону. Останній являє собою сполучення σ-зв'язку та двох π-зв'язків і утворює гомологічний ряд за загальною формулою CnH2n - 2 Карбон біля потрійного зв'язку перебуває у третьому валентному стані sp-гібридизації.
Алкіни, ізомерні алкадієнам. Ізомерія зумовлена будовою вуглеводневого скелету, місцем розташування потрійного зв'язку.
За раціональною номенклатурою ацетиленові вуглеводні розглядаються як заміщені ацетилену.
За номенклатурою IUPAC назва ацетиленових вуглеводнів походить від назв відповідних насичених вуглеводнів, закінчення -ан, яких замінюється в назвах алкінів на -ин (-ін), і місце знаходження потрійного зв'язку вказують цифрою.
Добувають ацетилен із карбіду кальцію, а заміщені — реакцією алкілування ацетилену або з відповідних галогенозаміщених.
Алкіни відрізняються високою реакційною здатністю, вступають у реакції відновлення, приєднання, окислення, конденсації, полімеризації та заміщення.
Лабораторна робота № 4
