Дослід 3. Дія нітритної кислоти на первинні нітросполуки

У широку пробірку наливають 1 мл нітроетану, 2 мл ети­лового спирту, 3–4 мл 5% розчину гідроксиду калію і до­бавляють близько 1 г порошкоподібного нітриту натрію. До реакційної суміші із крапельної лійки добавляють 5% розчин сульфатної кислоти. З'являється червоне забарв­лення в результаті утворення калієвої солі нітролової кислоти:

Дослід 4. Дія нітритної кислоти на вторинні нітросполуки

У пробірку наливають 1 мл нітропропану, 2 мл етилового спирту, 3–4 мл 5 % розчину гідроксиду калію і добавля­ють близько 1 г порошкоподібного нітриту натрію. Реакційну суміш збовтують і з крапельної лійки добавляють 5% роз­чин сульфатної кислоти. З'являється блакитно-зелене забарв­лення в результаті утворення псевдонітролів:

Дослід 5. Добування метиламіну з ацетаміду

У пробірку з газовідвідною трубкою, зігнутою під прямим кутом, вносять 1 г аміду оцтової кислоти, добавляють 3 г сумі­ші, що складається із хлорного (2 г) та гашеного (1 г) вапна, і нагрівають. Метиламін (газ), що утворюється, відводять у другу пробірку з холодною дистильованою водою. Визначають його за характерним запахом і посинінням лакмусового папірця: Ca(OCl)₂ + 2H₂O → Ca(OH)₂ + 2НОСl

Дослід 6. Добування метиламіну з його солей

У пробірку з газовідвідною трубкою вміщують 1 г соляно­кислого метиламіну, добре змішують із подвійною кількістю натронного вапна. Отриману суміш нагрівають. Утворюється газоподібний метиламін. Підпалений біля отвору газовідвідної трубки, він добре горить на повітрі.

Якщо піднести червоний лакмусовий папір, змочений у воді, до отвору газовідвідної трубки, то лакмус синіє. Палич­ка, змочена в концентрованій хлороводневій кислоті, оповива­ється димом унаслідок утворення солі метиламіну і хлороводневої кислоти:

[CH₃-NH₃]⁺Cl^- + NaOH → CH₃ -NH₂ + NaCl + H₂O

CH₃-NH₂ + H₂O → [CH₃-NH₃]⁺OH^-

CH₃-NH₂ + HCl → [CH₃-NH₃]⁺Cl^-

Дослід 7. Взаємодія амінів із солями феруму й купруму

В одну пробірку наливають 3 мл 2 % розчину хлори­ду феруму (III), а в другу — стільки ж 3 % розчину суль­фату купруму. В обидві пробірки через газовідвідну трубку про­пускають газоподібний метиламін. В першій пробірці спостері­гається утворення гідроксиду феруму (III), а в другій — виді­лення осаду гідроксиду купруму, що за надлишку метиламіну розчиняється з утворенням комплексної сполуки купруму синьо­го кольору.

Утворення гідроксидів феруму й купруму вказує на дисо­ціювання метиламіну у воді як основи:

3 [CH₃-NH₃]⁺OН^- + FeCl₃ → 3 [CH₃-NH₃]⁺Cl⁺ + Fe(OH)₃

2 [CH₃-NH₃]⁺OH^- + CuSO₄ → 2 [CH₃-NH₃]₂⁺SO₄^- + Cu(OH)₂

Дослід 8. Реакція первинних аміносполук з нітритною кислотою

У пробірці змішують 1 г солі первинного аміну з 5 мл води і 5 мл 10 % розчину нітрату натрію. До суміші добавляють кілька крапель концентрованої оцтової кислоти. Виділяються бульбашки нітрогену: CH₃-NH₂ + HONO → N₂ + H₂O + CH₃OH

Контрольні запитання

1.Напишіть можливі реакції отримання пропіламіну. Визначте первинні та вторинні аміносполуки.

2.Напишіть реакції, які пояснюють хімічні властивості амінів (на прикладі етиламіну)