- •Київ кнуБіА пробірочний практикум
- •Якісний аналіз органічних речовин
- •Лабораторна робота № 1 якісні реакції органічних речовин
- •Дослід і. Виявлення карбону й гідрогену
- •Дослід 2. Виявлення нітрогену за реакцією лассеня
- •Дослід 3. Виявлення сульфуру
- •Дослід 4. Виявлення галогенів
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Дослід 2. Взаємодія алканів із бромною водою і розчином калій перманганату
- •Дослід 3. Суха перегонка деревини
- •Етиленові та дієн0ві вуглеводні
- •Добування й властивості етиленових вуглеводнів (алкенів)
- •Дослід 1. Добування етилену і вивчення його властивостей
- •Ацетиленові вуглеводні (алкіни)
- •Добування й властивості ацетиленових вуглеводнів
- •Дослід 1. Добування ацетилену з карбіду кальцію та вивчення його властивостей
- •Дослід 5. Добування ацетиленіду аргентуму та ацетиленіду купруму
- •Ароматичні вуглеводні ( арени )
- •Лабораторна робота № 5 добування й властивості ароматичних вуглеводнів
- •Дослід 1. Добування бензену з бензоату натрію
- •Дослід 2. Взаємодія бензену із бромом
- •Дослід 3. Взаємодія гомологів бензену із бромом
- •З розчином калій перманганату
- •Дослід 6. Окислення гомологів бензену
- •Дослід 7. Нітрування бензену
- •Дослід 9. Сублімація нафталену
- •Дослід 10. Нітрування нафталену
- •Дослід 11. Бромування нафталену
- •Дослід 12. Сульфування нафталену
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Лабораторна робота № 6 добування й властивості галогенопохідних
- •Дослід 1. Добування хлористого етилу
- •Дослід 2. Синтез брометану
- •Дослід 3. Добування йодоформу зi спирту
- •Дослід 5. Резорцинова проба на хлороформ, бромоформ та йодоформ
- •Дослід 6. Порівняння рухливості атомів галогену у бензеновому кільці та у боковому ланцюзі
- •Оксигенвмісні сполуки та їх похідні.
- •Одноатомні спирти
- •Лабораторна робота № 7 хімічні властивості одноатомних спиртів
- •Дослід 1. Розчинність спиртів у воді
- •Дослід 2. Виділення тепла під час розчинення етилового спирту у воді
- •Дослід 7. Окислення етилового спирту калій перманганатом
- •Дослід 8. Окислення спиртів оксидом купруму (II)
- •Дослід 9. Добування ectepib
- •Дослід 10. Виявлення сивушного масла у спирті
- •Дослід 11. Реакція на ненасичені одноатомні спирти
- •Багатоатомні спирти
- •Лабораторна робота № 8 хімічні властивості багатоатомних спиртів
- •Дослід 1. Взаємодія етиленгліколю з натрієм
- •Дослід 2. Утворення гліколяту і гліцерату купруму
- •Дослід 3. Дегідратація гліцерину
- •Феноли й ароматичні спирти
- •Лабораторна робота № 9 хімічні властивості фенолів і ароматичних спиртів
- •Дослід 1. Розчинність фенолу у воді та його кислотні властивості
- •Дослід 2. Добування феноляту натрію
- •Дослід 4. Утворення нафтолятів
- •Дослід 5. Сульфування фенолу
- •Дослід 7. Окислення фенолу
- •Дослід 8. Добування пікрату нафталену
- •Дослід 9. Добування ауріну
- •Дослід 10. Добування фенолфталеїну та його відношення до кислот і лугів
- •Лабораторна робота № 10 добування й властивості альдегідів і кетонів
- •Окисленням метанолу
- •Дослід 2. Добування оцтового альдегіду окисленням етанолу
- •Дослід 4. Реакція срібного дзеркала
- •Дослід 5. Реакція відновлення альдегідами гідроксиду купруму (II)
- •Дослід 6. Реакція відновлення альдегідами реактиву фелінга
- •Дослід 8. Взаємодія альдегідів із лугом
- •Дослід 9. Утворення альдегідами й кетонами гідросульфітних сполук
- •Дослід 11. Добування й розклад гексаметилентетраміну (уротропіну)
- •Дослід 13. Реакція канніццаро
- •Дослід 14. Виявлення ацетону
- •Дослід 15. Окислювальні властивості хінону
- •Карбонові кислоти та їх похідні одноосновні карбонові кислоти. Жири
- •Лабораторна робота №11
- •Карбонових кислот і жирів
- •Дослід 1. Розчинність карбонових кислот
- •Дослід 2. Виявлення карбонових кислот за допомогою індикаторів
- •Дослід 3. Утворення солей карбонових кислот
- •Дослід 4. Гідроліз солей карбонових кислот
- •Дослід 12. Гідроліз мила
- •Дослід 13. Взаємодія олеїнової кислоти із бромом
- •Дослід 15. Елаїдинова проба
- •Дослід 16. Акролеїнова проба на жири
- •Дослід 17. Визначення ненасиченост1 жиру
- •Дослід 18. Розчинність жирів
- •Двохосновні карбонові кислоти. Аміди кислот
- •Лабораторна робота № 12 хімічні властивості двохосновних карбонових кислот і амідів кислот
- •Дослід 2. Розкладання щавлевої кислоти під час нагрівання
- •Дослід 3. Утворення солі щавлевої кислоти
- •Дослід 4. Окислення щавлевої кислоти
- •Дослід 5. Декарбоксилування малонової кислоти
- •Дослід 6. Добування повного аміду щавлевої кислоти амонолізом естеру
- •Дослід 7. Гідроліз сечовини
- •Дослід 9. Взаємодія сечовини з нітритною кислотою
- •Дослід 10. Утворення біурету
- •Дослід 11. Взаємодія сечовини з гіпобромідом натрію (реакція о.П. Бородіна)
- •Ароматичні карбонові кислоти
- •Дослід 2. Добування бензоату феруму
- •Дослід 3. Добування фталевого ангідриду
- •Дослід 5. Декарбоксилування саліцилової кислоти
- •Дослід 6. Гідроліз аспірину
- •Дослід 7. Взаємодія галової кислоти й таніну з хлоридом феруму (III)
- •Нітрогенobmichi органічні сполуки hitpo- і аміносполуки жирного ряду
- •Дослід 3. Дія нітритної кислоти на первинні нітросполуки
- •Дослід 4. Дія нітритної кислоти на вторинні нітросполуки
- •Дослід 5. Добування метиламіну з ацетаміду
- •Дослід 6. Добування метиламіну з його солей
- •Дослід 7. Взаємодія амінів із солями феруму й купруму
- •Дослід 8. Реакція первинних аміносполук з нітритною кислотою
- •Аміносполуки ароматичного ряду
- •Дослід 7. Якісна реакція на дифеніламін
- •Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 16 добування й властивості діазо- та азосполук
- •Дослід 1. Реакція діазотування
- •Дослід 3. Добування азобарвника анілінового жовтого (диметиламіноазобензену)
- •З фенолу та β-нафтолу
- •Сполуки зі змішаними функціональними групами. Оксикислоти та оксокислоти
- •Лабораторна робота №17 хімічні властивості окси- та оксокислот
- •Дослід 1. Виявлення молочної кислоти
- •Дослід 2. Розклад молочної кислоти під час нагрівання із сульфатною кислотою
- •Дослід 3. Окислення молочної кислоти у піровиноградну
- •Дослід 4. Утворення солей винної кислоти
- •Дослід 5. Взаємодія винної кислоти з гідроксидом купруму (іі)
- •Дослід 6. Розклад лимонної кислоти
- •Дослід 7. Таутомерія ацетооцтового естеру
- •Амінокислоти і білкові речовини
- •Лабораторна робота №18 хімічні властивості амінокислот і білків
- •Дослід 2. Утворення комплексної солі купруму амінооцтової кислоти
- •Дослід 6. Висолювання білків
- •Дослід 7. Кольорові реакції на білки
- •Вуглеводи моносахариди (монози)
- •Дослід 2. Окислення моноз оксидом аргентуму (реакція срібного дзеркала)
- •Дослід3. Окислення глюкози реактивом фелінга
- •Дослід 4. Дія лугу на моносахариди
- •Дослід 6. Реакція селіванова на кетогексози
- •Дисахариди
- •Лабораторна робота № 20 хімічні властивості дисахаридів
- •Дослід 1. Реакція на наявність гідроксильних груп у дисахаридах
- •Дослід 2. Відношення дисахаридів до фелінгової рідини
- •Дослід 3. Відношення дисахаридів до амоніачного розчину оксиду аргентуму
- •Дослід 4. Гідроліз (інверсія) сахарози
- •Дослід 5. Якісна реакція на сахарозу
- •Дослід 6. Утворення карамелі
- •Дослід 7. Виявлення молочного цукру (лактози) у молоці
- •Полісахариди (поліози, несахароподібні вуглеводи)
- •Дослід 2. Виявлення крохмалю в картоплі та зерні
- •Дослід 3. Розчинення клітковини у купрум-амоніачному розчині (реактив Швейцера)
- •Дослід 4. Розчинення клітковини в сульфатній кислоті
- •Дослід 5. Добування рослинного пергаменту (частковий гідроліз клітковини)
- •Дослід 6. Кислотний гідроліз пентозанів
- •Гетероциклічні сполуки
- •Лабораторна робота 22 хімічні властивості гетероциклічних сполук
- •Дослід 1. Кольорова реакція на пірол
- •Дослід 2. Кольорова реакція на фурфурол
- •Дослід 6. Добування пікрату піридину
- •Дослід 7. Відношення індиго до розчинників
- •Дослід 8. Сульфування індиго
- •Дослід 9. Окислення індиго
- •Дослід 10. Відновлення індиго
- •Дослід 11. Добування кофеїну з чаю
- •Полімери. Високомолекулярні сполуки
- •Лабораторна робота №23
- •Дослід 1. Добування полібутилметакрилату
Лабораторна робота № 6 добування й властивості галогенопохідних
Реактиви й матеріали: етиловий спирт; хлороформ; йодоформ; бромоформ; резорцин; хлорид натрію; бромід калію; сульфатна кислота; гідроксид натрію; нітрит аргентуму; оксид кальцію; мідна спіраль; лакмус; фільтрувальний папір.
Дослід 1. Добування хлористого етилу
У пробірку приливають 2–3 мл заздалегідь приготовленого розчину етилового спирту з концентрованою сульфатною кислотою. Добавляють 1–2 г хлориду натрію. Пробірку закривають пробкою з невеликою газовідвідною трубкою, закріплюють на штативі та обережно нагрівають над полум'ям пальника. Якщо піднести через деякий час до отвору газовідвідної трубки запалений сірник чи скалку, хлористий етил, утворюваний під час реакції, горітиме із характерним зеленим кільцем по краях газовідвідної трубки. Реакція утворення хлористого етилу проходить за такою схемою:
C
H3-CH2OH
+ HOSO2OH
CH3-CH2OSO2OH
+ H2O;
2 NaCl + H2SO4 2HCl + Na2SO4;
C H3-CH2OSO2OH + HCl CH3-CH2Cl + H2SO4.
Після проведення досліду прилад слід охолодити у витяжній шафі, а потім промити пробірку і пробку водою. Пам'ятайте, що в пробірці була концентрована сульфатна кислота.
Дослід 2. Синтез брометану
Реактиви : етанол 96% - 10 мл, бромід калію – 15 г, сульфатна кислота (густина 1,84 г/см3 , вода – 9 мл, хлорид кальцію( безводний) – 20 г.
У колбу В’юрка ( 250 мл) обережно наливають 10 мл етилового спирту, додають 9 мл води і охолоджують під холодною водою з крану. Не припиняючи охолодження, обережно, невеликими порціями додають 16 мл концентрованої сульфатної кислоти. До охолодженої суміші добавляють 15 г розтертого в фарфоровій ступці порошок броміду калію. Колбу закріплюють на штативі і закривають пробкою з термометром, поміщають у пісочну баню та з'єднують з холодильником Лібіха. Кінець його занурюють у конічну колбу, заповнену холодною водою із льодом. Реакційну суміш обережно нагрівають до слабкого кипіння. Бромистий етил, утворюваний під час реакції, збирається на дні приймача у вигляді важкої олієподібної рідини. Як тільки перестануть відганятися краплі бромистого етилу, нагрівання припиняють і виймають алонж із приймача. Реакція утворення бромистого етилу аналогічна схемі утворення хлористого етилу.
По закінченні реакції продукт переливають у ділильну воронку, відокремлюють бром етан від води, висушують безводним хлоридом кальцію, зважують на терезах та розраховують вихід продукту. Розрахунок провести по броміду калію.
З отриманим препаратом слід зробити пробу Бейльштейна. Для цього на кінець окисленої мідної спіралі треба нанести кілька крапель добутого бромистого етилу і внести у полум'я пальника. Полум'я забарвлюється в характерний зелений колір, що свідчить про наявність галогену.
Дослід 3. Добування йодоформу зi спирту
У пробірку наливають 1 мл води, 0,5 мл етилового спирту і 3–4 мл розчину йоду в йодиді калію. В цю суміш по краплях додають 10 %-ний розчин гідроксиду натрію до зникнення бурого забарвлення. Через деякий час спостерігається поява жовтого осаду йодоформу, що легко розпізнається за характерним запахом. Реакція проходить за схемою:
взаємодія йоду з лугом:
J2 + NaOH → Н20 + NaJ + NaOJ;
окислення спирту в альдегід:
заміна атомів Гідрогену в залишку оцтового альдегіду на галоген:
СH3-CHO + 3 J2 + NaOH → CJ3-CHO + 3NaJ + 3H2O;
розщеплення трийодоцтового альдегіду при наявності лугу:
CJ3-CHO + NaOH → CHJ3 + H-COONa.
Сумарне рівняння має такий вигляд:
CH3-CH2OH + 4J2 + 6NaOH → CHJ3 + H-COONa + 5NaJ + 5Н2О.
Дослід 4. ЗАМІЩЕННЯ ГАЛОГЕНУ НА ГІДРОКСИЛ ПІД ДІЄЮ ЛУГУ У пробірку до 0,5 мл хлороформу приливають 2–3 мл 10 %-ного розчину гідроксиду натрію й обережно при збовтуванні нагрівають суміш до кипіння. Потім охолоджують, відстоюють і зливають частину водно-лужного шару. До цієї частини обережно добавляють нітратну кислоту до кислого середовища (проба на лакмус) і кілька крапель 1 % -ного розчину нітрату аргентуму.
При цьому утворюється білий осад хлориду аргентуму, не розчинний у нітратній кислоті:
H–COOH;
H-COOH + NaOH → H-COONa + H2O;
NaCl + AgNO3 → AgCl + NaNO3.
За однакової будови галогенопохідних легкість заміни галогену понижується в ряду J>Br>Cl>F.
