МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАІНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
Кафедра економіки будівництва
Методичні вказівки до курсової роботи
з дисципліни «Основи економіки будівництва» для
студентів спеціальностей: 6.06010201 «Архітектура будівель та
споруд», 6.06010202 «Містобудування», 6.06010203 «Дизайн
архітектурного середовища»
Київ 2012
УДК 69.003.1 (083)
ББК 65.9 (4 УКР) 31
С 43
Укладач Т. Є. Кіщенко, канд. екон. наук, доцент
Рецензент О. Ю. Бєлєнкова, канд. екон. наук, доцент
Відповідальний за випуск: А. Ф. Гойко, канд. екон. наук, професор.
Затверджено на засіданні кафедри економіки будівництва, протокол № 16 від 1.06.2012.
Видається в авторській редакції.
Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни «Основи економіки будівництва» для студентів спеціальностей: 6.06010201 «Архітектура будівель та споруд», 6.06010202 «Містобудування», 6.06010203 «Дизайн архітектурного середовища»
/ Укл. Т.Є.Кіщенко. – К.: КНУБА, 2012. – 29 с.
В курсовій роботі наведені вихідні дані та укрупнені показники, що призначені для складання інвесторської кошторисної документації. Викладено рекомендації щодо складання локального, об’єктного та зведеного кошторисного розрахунків, наведено наскрізний приклад розрахунку кошторисної вартості будівництва за допомогою укрупнених показників.
Призначено для студентів спеціальностей: 6.06010201 «Архітектура будівель та споруд», 6.06010202 «Містобудування», 6.06010203 «Дизайн архітектурного середовища».
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Методичні вказівки підготовлені за програмою дисципліни «Основи економіки будівництва». Враховані чинні в Україні законодавчі і нормативні акти, а також методичні та інструктивні документи з питань складання кошторисної документації.
Метою курсової роботи з дисципліни «Основи економіки будівництва» є ознайомлення студентів архітектурних спеціальностей із змістом, принципами, послідовністю складання інвесторської кошторисної документації та розрахунку кошторисної вартості будівництва за допомогою укрупнених показників.
Зміст курсової роботи: складання за вихідними даними таких видів кошторисної документації, як локальний кошторис на загально-будівельні роботи (дані для визначення вартості санітарно-технічних, електротехнічних робіт, монтажу та придбання устаткування, обладнання, меблів, інвентарю наведені в табл. 3), об’єктний кошторис, зведений кошторисний розрахунок.
В табл. 1 наведені індивідуальні завдання, а в табл. 2 – укрупнені показники кошторисних прямих витрат для складання локального кошторису на загально-будівельні роботи основного об’єкту будівництва. Табл. 4, 5, 6 містять вихідні дані та укрупнені норми витрат на об’єкти та роботи до глав 1,3,4,5,6,7 зведеного кошторисного розрахунку.
У «Методичних вказівках» наведений наскрізний приклад виконання курсової роботи за вихідними даними першого варіанту індивідуальних завдань для складання глав 1, 3 – 7 зведеного кошторисного розрахунку (додат. 1).
СКЛАДАННЯ ЛОКАЛЬНОГО КОШТОРИСУ
Локальний кошторис є первинним кошторисним документом, який складається на окремі види будівельно-монтажних робіт та витрат на підставі їх обсягів, розрахованих за робочими кресленнями проектної документації. Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт (Вбмр), що визначається за локальними кошторисами, складається з прямих (ПВ) та загальновиробничих (ЗВ) витрат:
Вбмр = ПВ + ЗВ.
Прямі витрати враховують у своєму складі вартість матеріалів, виробів, конструкцій, заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів. Вони визначаються шляхом множення обсягів робіт за робочими кресленнями на відповідний укрупнений показник (або одиничну розцінку). Укрупнені показники кошторисних прямих витрат на загально-будівельні роботи наведені в табл. 2.
Загальновиробничі витрати – це витрати будівельно-монтажних організацій, які включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт і необхідні для створення загальних умов виробництва на будівельних майданчиках, його організації, управління, обслуговування та вдосконалення технології.
Загальновиробничі витрати групуються в три блоки:
- кошти на заробітну плату працівників,
- відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством,
- решта статей загальновиробничих витрат,
й розраховуються як сума цих складових.
Кошти на заробітну плату працівників розраховуються, виходячи з трудовитрат цих працівників і відповідної вартості людино – години. Трудовитрати працівників, що враховуються в загальновиробничих витратах, визначаються за формулою:
Тзв = Тпв × К,
де Тзв – трудовитрати працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах, люд.- год.;
Тпв – нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, які передбачаються в прямих витратах, а саме: трудовитрати робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах та трудовитрати робітників, що керують та обслуговують будівельні машини і механізми, люд. – год.;
К – усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, що передбачаються в прямих витратах, до трудових витрат працівників, що враховуються в загальновиробничих витратах. Для загальнобудівельних робіт К = 0,180,
Кошти на заробітну плату робітників становитимуть:
Кзп = Тзв × В люд.- год.,
де В люд.- год. – усереднена вартість людино – години за розрядами робіт в будівництві, що складає 32,3 грн. ⁄ люд.- год.
Відрахування на соціальні заходи здійснюються відповідно до норм чинного законодавства (38,52%, що відповідає ступеню професійного ризику в будівництві) з кошторисної заробітної плати.
Кошторисна заробітна плата визначається, як сума заробітної плати:
- робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах;
- робітників, що керують та обслуговують будівельні машини та механізми;
- працівників, зазначених у загальновиробничих витратах.
Кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат визначаються за формулою:
Крс зв = Тпв × П,
де П – усереднений показник для визначення коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат, грн. ⁄ люд.-год. Для загально-будівельних робіт П = 4,04 грн. ⁄ люд. - год.
Крім вартості будівельно-монтажних робіт в локальних кошторисах визначаються кошторисна заробітна плата та кошторисна трудомісткість. Порядок визначення кошторисної заробітної плати наведений вище.
Кошторисна трудомісткість в локальних кошторисах визначається, як сума трудомісткості будівельно-монтажних робіт, керування і обслуговування будівельних машин та трудомісткості робіт в складі загальновиробничих витрат.
Приклад складання локального кошторису на загально-будівельні роботи наведений в додат. 1.
СКЛАДАННЯ ОБ’ЄКТНОГО КОШТОРИСУ
Об’єктні кошториси складаються на об’єкти в цілому шляхом підсумування даних локальних кошторисів з групуванням робіт та витрат по відповідних графах кошторисної вартості «будівельні роботи», «монтажні роботи», «устаткування, меблі та інвентар», «інші витрати».
В об’єктному кошторисі за даними локальних кошторисів зазначається кошторисна трудомісткість і кошторисна заробітна плата.
В об’єктному кошторисі по рядках та в підсумку наводяться показники одиничної вартості на 1 м3 об’єму, 1 м2 площі будівель та споруд, 1 пог. м довжини мереж, тощо. Приклад складання об’єктного кошторису наведений в додат.1.
Для визначення вартості «внутрішніх санітарно-технічних робіт», «внутрішніх електротехнічних робіт», «монтажу технологічного устаткування», «придбання технологічного устаткування» та відповідних до них кошторисної заробітної плати та кошторисної трудомісткості, необхідних для складання об’єктного кошторису, потрібно скористатися даними табл. 3. В таблиці наведено відсоткове співвідношення вартості кожного виду робіт до вартості загально-будівельних робіт, прийнятої за 100%. Аналогічно наведені данні для визначення кошторисної заробітної плати та кошторисної трудомісткості.
СКЛАДАННЯ ЗВЕДЕНОГО КОШТОРИСНОГО РОЗРАХУНКУ
Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва – це інвестиційний кошторисний документ, що визначає повну розрахункову кошторисну вартість будівництва всіх об’єктів, передбачених проектом, робочим проектом, включає кошторисну вартість будівельних і монтажних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також усі супроводжувальні витрати.
До зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва входять: кошторисна вартість кожного об’єкта, передбаченого проектом (робочим проектом), з групуванням за видами робіт: «будівельних робіт», «монтажних робіт», «устаткування, меблів та Інвентарю», «інших витрат».
У зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва кошти розподіляються за такими главами:
Глава 1. Підготовка території будівництва.
Глава 2. Основні об’єкти будівництва.
Глава 3. Об’єкти підсобного та обслуговувального призначення.
Глава 4. Об’єкти енергетичного господарства.
Глава 5. Об’єкти транспортного господарства і зв’язку.
Глава 6. Зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації,
теплопостачання і газопостачання.
Глава 7. Благоустрій та озеленення території.
Глава 8. Тимчасові будівлі і споруди.
Глава 9. Інші роботи і витрати.
Глава 10. Утримання служби замовника і авторський нагляд.
Глава 11. Підготовка експлуатаційних кадрів.
Глава 12. Проектні та вишукувальні роботи.
До підсумку глав 1-12 розраховуються та додаються:
- кошторисний прибуток;
- кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;
- кошти на покриття ризиків усіх учасників будівництва;
- кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними
процесами;
- податки, збори, обов’язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.
Дані для розрахунку вартості робіт і витрат по главах 1, 3 – 7 та їх розподіл за графами зведеного кошторисного розрахунку наведені в табл. 4, 5, 6.
До глави 2. Основні об’єкти будівництва заносяться дані, отримані в об’єктному кошторисі.
Вартість тимчасових будівель та споруд за главою 8 залежить від виду будівництва, становить для: промислових підприємств – 2,4%, житлових будинків – 0,95%, шкіл, магазинів та інших громадських будівель – 1,5% від кошторисної вартості будівельних і монтажних робіт за підсумками глав 1 – 7 зведеного кошторисного розрахунку.
Вартість інших робіт і витрат (додаткові витрати на виконання робіт у зимовий період) за главою 9 визначається в розмірі: 1% - для промислових підприємств, 0,6% - для житлових будинків, 0,8% – для будівель громадського призначення, відповідно до другої температурної зони, від підсумку глав 1 – 8 з зазначенням у графах 4 та 5.
Глава 10. Утримання служби замовника (включаючи технічний нагляд) об’єкта, що будується, визначається в розмірі 2,5% від підсумку глав 1 – 9, графа 8, а авторський нагляд – 0.1% від підсумку глав 1 – 9, графа 8.
Витрати замовника з проведення тендеру складають до 0,4% від підсумку глав 1 – 9, графа 8, а витрати, пов’язані з формуванням страхового фонду документації України, складають не більше 0,06% від того ж підсумку.
Вартість підготовки експлуатаційних кадрів за главою 11 визначається в розмірі 0,8% від підсумку глав 1 – 9, графа 8.
Глава 12. Проектні та вишукувальні роботи визначаються в розмірі 2,5% за підсумком за підсумком глав 1 – 9, графа 8. Вартість експертизи проектно-кошторисної документації визначається в розмірі 15% від вартості проектних та вишукувальних робіт.
Після підсумку по главах 1-12 визначають розміри: кошторисного прибутку, адміністративних витрат, коштів на покриття ризиків усіх учасників будівництва та коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, податку на додану вартість.
Базою для розрахунку прибутку та адміністративних витрат слугує загальна кошторисна трудомісткість.
В учбових цілях кошторисний прибуток (П) визначатимемо у декілька дій:
спочатку визначимо питому вагу (пв) кошторисної трудомісткості (Тк) в кошторисній вартості основного об’єкта (Вок) за даними об’єктного кошторису ( відповідно графи 9, 8):
пв = Тк ⁄ Вок, люд. - год. ⁄ грн.;
за допомогою показника питомої ваги визначаємо окремо трудомісткість будівельних (Тб) і трудомісткість монтажних робіт (Тм), вартість яких (Вб, Вм) знаходиться в рядку «Разом по главах 1 – 12» відповідно у графах 4, 5 зведеного кошторисного розрахунку;
Тб = Вб × пв, Тм = Вм × пв, люд. - год.;
за допомогою усередненого показника (упп) для визначення кошторисного прибутку, який становить: 9,2 – для промислових підприємств, 5,65 – для житлових будинків, 4,38 – для будівель громадського призначення, визначаємо кошторисний прибуток окремо для кожного виду робіт, (упп, грн. ⁄ люд. – год.):
Пб = Тб × упп, Пм = Тм × упп, грн.
Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій (АВ) також розраховується для кожного виду робіт окремо за допомогою усередненого показника для визначення розміру адміністративних витрат будівельно–монтажних організацій (упа), який становить 2,25 – для промислових підприємств, 2,04 – для житлових будинків та громадських споруд (упа, грн. ⁄ люд. – год.):
АВб = Тб × упа, АВм = Тм × упа, грн.
Кошти на покриття ризиків усіх учасників будівництва (Р) розраховуються у % до підсумку глав 1 – 12 по графі 8 і складають: 3,6% - для промислових підприємств, 2% - для громадських будівель, 1,8% - для житлових будинків.
Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами (І) складають 9,7% від «Разом по главах 1 – 12», графа 8 із зазначенням у графах 7,8.
Податок на додану вартість складає 20% від суми глав 1 – 12, кошторисного прибутку, коштів на покриття адміністративних витрат, коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва, коштів на покриття витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.
Закінчується зведений кошторисний розрахунок підсумком по кожній графі та визначенням зворотних сум, які складають 15% від «Разом по главі 8».
Приклад складання зведеного кошторисного розрахунку наведений у додат. 1.
Додаток1.