Карбонові кислоти та їх похідні одноосновні карбонові кислоти. Жири

Одноосновними карбоновими кислотами називають похід­ні вуглеводнів, у яких один атом Гідрогену заміщений на кар­боксильну групу – COOН. У цій складній функціональній групі з'єднані дві прості оксигеновмісні групи: карбонільна >С=О і гід­роксильна – ОН. Число карбоксильних груп визначає основність кислот. Залежно від характеру вуглеводневого залишку розріз­няють насичені, ненасичені й ароматичні карбонові кислоти. Загальна формула гомологічного ряду насичених одноосновних карбонових кислот – C nH2n₊₁COOH.

Для одноосновних карбонових кислот найуживаніші триві­альні назви, які здебільшого походять із природних джерел першо­го отримання кислот. За раціональною номенклатурою гомологи кислот розглядаються як похідні оцтової кислоти і називаються за найменуваннями залишків із доданням слів "оцтова кислота". За систематичною номенклатурою IUPAC назви кислот складаються з назв вуглеводнів із тим самим числом атомів Карбону, що і кисло­ти, із доданням закінчення -ова і слова "кислота".

Залишок будь-якої карбонільної кислоти R–CO–, що уто­рився при відніманні гідроксильної групи карбоксилу, назива­ється кислотним, або ацильним залишком.

Карбонові кислоти добувають: за. допомогою реакцій (окислення первинних спиртів, альдегідів, олефінів, кетонів; реакцією омилення тригалогенозаміщених похідних, нітрилів, амідів, естерів, ангід­ридів; реакцій з металоорганічними сполуками й оксосинтезу.

Фізичні властивості кислот залежать від їх складу і будо­ви. За збільшення молекулярної маси розчинність кислот у воді й густина зменшуються, а температура кипіння – збільшуєть­ся. Кислоти з непарним числом атомів Карбону плавляться при меншій температурі, ніж ближчі кислоти з парним числом ато­мів Карбону. В етанолі й діетиловому естері кислоти розчинні. Молекули їх асоційовані. У водному розчині кислоти дисоційовані на іони. Під впливом карбонільної групи рухливість атому Гідрогену в гідроксилі настільки збільшується, що він здатний до відщеплення від молекули кислоти у вигляді протона. Це пояс­нюється зміщенням електронної густини під впливом атома Оксигену карбоксильної групи. Зв'язок між Гідрогеном і ато­мом Оксигену гідроксильної групи слабкий і відщеплення ато­ма Гідрогену у вигляді йона полегшується:

Хімічні властивості одноосновних карбонових кислот зумов­лені властивостями карбоксильної групи і зв'язаного з нею вугле­водневого залишку, а також їх взаємним впливом. Усі реакції, що в них вступають кислоти, поділяються на чотири групи:

реакції атома Гідрогену в карбоксилі;

реакції гідроксильних груп;

реакції зв'язаного з карбоксилом вуглеводневого залишку;

реакції карбоксильних груп у цілому.

Карбонові насичені кислоти легко утворюють солі, ангід­риди, хлорангідриди, аміди, нітрили, естери і взаємодіють із галогенами, які заміщують атоми Гідрогену залишку, що зна­ходиться в -положенні до карбоксильної групи. Ненасичені кислоти, крім того, здатні до реакцій приєднання, окислення і полімеризації.