Дослід 12. Гідроліз мила

У першу суху пробірку наливають 1 мл спиртового розчи­ну мила і добавляють кілька крапель 1 % розчину фенол­фталеїну. Характерне малинове забарвлення не спостерігаєть­ся; оскільки мило не дисоціює в спиртовому розчині.

У другу пробірку наливають 3–5 мл дистильованої води і обе­режно добавляють по стінці пробірки спиртовий розчин мила з фенол­фталеїном. На межі двох шарів з'являється кільце малинового кольору, оскільки мило зі спиртового розчину, торкаючись вод­ного шару, дисоціює, утворюючи лужне середовище, а фенол­фталеїн у лужному середовищі дає малинове забарвлення: C₁₇H₃₅-COONa + НОН → C₁₇H₃₅ COOH + Na⁺ + OH_-

Дослід 13. Взаємодія олеїнової кислоти із бромом

У пробірку наливають 1–2 мл олеїнової кислоти, добавля­ють 4–5 мл бромної води і збовтують. Спостерігається знебарв­лення бромної води внаслідок утворення дибромстеаринової кислоти:

CH₃-(CH₂)₇-CH=CH-(CH₂)₇-COOH + Br₂ → CH₃-(CH₂)₇-CHBr-CHBr-(CH₂)₇-COOH

Дослід 14. ОКИСЛЕННЯ ОЛЕЇНОВОЇ КИСЛОТИ КАЛІЙ ПЕРМАНГАНАТОМ

У пробірку наливають 1–2 мл олеїнової кислоти, додають 2–3 мл 0,1 % розчину калій перманганату, розчин соди (для створення лужного середовища) і збовтують. Суміш знебарв­люється, з утворенням діоксистеаринової кислоти і виділенням оксиду мангану (IV):

3 СН₃-(СН₂)₇-СН=СН -(CH₂)₇-COOH + 2KMnO₄ + 4H₂O→

→ 3 CH₃-(CH₂)₇-CHOH-CHOH-(CH₂)₇-COOH + 2MnO₂ + 2KOH.

Дослід 15. Елаїдинова проба

(або перетворення олеїнової кислоти в елаїдинову)

У пробірку наливають 2 мл олеїнової кислоти, добавляють 2 мл насиченого розчину нітриту натрію і 1 мл 20 % розчи­ну сульфатної кислоти. Суміш струшують. Утворюється оксид нітрогену, що за дії на олеїнову кислоту (рідка консистенція) ізомеризує в елаїдинову (тверда):

Дослід 16. Акролеїнова проба на жири

У пробірку насипають 1–2 г гідросульфату калію і добав­ляють 1–2 краплі олії. Під час нагрівання вмісту пробірки утво­рюється акролеїн, що легко виявляється за задушливим запа­хом, що подразнює слизові оболонки.

Дослід 17. Визначення ненасиченост1 жиру

У першу пробірку наливають 4–5 мл бромної води, добав­ляють 0,5 мл олії і струшують. Суміш знебарвлюється завдяки приєднанню брому за місцем подвійного зв'язку в залишках вищих жирних карбонових кислот, які входять до складу жиру:

У другу пробірку наливають 4–5 мл лужного розчину калій перманганату, добавляють 0,5 мл олії й енергійно збовтують. Суміш знебарвлюється і згодом буріє, що свідчить про ненасичений характер олії.

Дослід 18. Розчинність жирів

У пробірки наливають по 0,5 мл олії. Окремо в кожну із пробірок добавляють по 2 мл води, етилового спирту, петролей­ного етеру, діетилового етеру, бензену, хлороформу, тетрахлорметану. Вміст пробірок збовтують і роблять висновки про роз­чинність олії у різних розчинниках.

Контрольні запитання

1.Скласти рівняння реакцій між пропіоновою кислотою та : а)кальцієм; б) гідроксидом калію; в) метиловим спиртом

2.Написати структурні формули і дати назву кислот, що утворилися при окисленні :а) 2,2-диметил-1-бутанола; б) 3-метилпентаналя; в) при гідролізі пропілового естеру оцтової кислоти