Дослід 5. Реакція відновлення альдегідами гідроксиду купруму (II)

У пробірку наливають 0,5 мл формаліну або оцтового альдегіду 3–4 мл 10 %-ного розчину гідроксиду натрію і добавляють краплями 2 %-ний розчину сульфату купруму до утворення каламуті. Верхню частину вмісту пробірки нагрівають. З'явля­ється осад оксиду купруму (II) жовтого кольору, що переходить у червоний:

Мурашиний альдегід на відміну, від інших альдегідів, від­новлює оксид купруму до "мідного дзеркала".

Дослід 6. Реакція відновлення альдегідами реактиву фелінга

У пробірку наливають 3–4 мл свіжо приготовленого реак­тиву Фелінга і добавляють 0,5– 1,0 мл формаліну або оцтового альдегіду. Реакційну суміш нагрівають. Спочатку розчин забарв­люється в зелений колір, потім у жовтий і, нарешті, випадає оксид купруму (II) червоного кольору:

Добування фелінгової рідини: розчин Фелінга І – розчин мідного купоросу; розчин Фелінга II – лужний розчин сегнето­вої солі. Щоб добути фелінгову рідину, беруть у пробірку 5–6 мл розчину Фелінга І і стільки ж розчину Фелінга ІІ. При цьому відбуваються такі реакції:

CuSO₄ + 2NaOH → Na₂SO₄ + Cu(OH)₂;

Дослід 7. КОЛЬОРОВА РЕАКЦІЯ НА АЛЬДЕГІДИ З ФУКСИНСУЛЬФІТНОЮ КИСЛОТОЮ

У пробірку до 1 мл фуксинсульфітної кислоти добавляють кілька крапель формаліну, оцтового або ізовалер'янового альде­гіду. Суміш набуває червоного забарвлення.

Якісною реакцією на альдегіди є реакція з фуксинсульфітною кислотою (реактив Шиффа). Барвник червового кольору парафуксин (хлористоводнева сіль три-п-амінотрифенілметану) у результаті оброблення його сульфітною кислотою утворює безбарвний розчин фуксинсульфітної кислоти. Взаємодіючи з альдегідами, він приєднується до альдегіду і утворює червоно-фіолетове забарвлення, що є якісною реакцією на альдегідну групу (кетони цієї реакції не дають).

Дослід 8. Взаємодія альдегідів із лугом

До 3–4 мл 10-20 %-ного розчину гідроксиду натрію добав­ляють 0,5–1,0 мл формаліну, оцтового або ізовалер'янового альде­гіду, і реакційну суміш нагрівають. У пробірках з оцтовим чи ізовалер'яновим альдегідом відбувається осмолення, рідина жовтіє, буріє і через деякий час утворюється забарвлена альдегід­на смола. Мурашиний альдегід у цих умовах смолу не утворює.

Дослід 9. Утворення альдегідами й кетонами гідросульфітних сполук

У пробірку до 2–3 мл насиченого розчину гідросульфіту натрію добавляють рівний об'єм формаліну, оцтового або ізовалер'янового альдегіду, або ацетону й суміш енергійно збовтують. Пробірку охолоджують і труть скляною паличкою по стінках про­бірки. Випадає кристалічний осад гідросульфітної сполуки:

Дослід 10. УТВОРЕННЯ АЛЬДЕГІДАМИ Й КЕТОНАМИ ФЕНІЛГІДРАЗОНІВ

Дуже чутливим і характерним реактивом на карбонільну групу є фенілгідразин. Альдегіди й кетони з фенілгідразином утворюють фенілгідразони — речовини, які добре кристалізу­ються, мають чіткі температури плавлення. У пробірці з 4–5 мл води розчиняють 0,1 г солянокислого фенілгідразину і добавляють приблизно 1 г розтертого ацетату натрію. Отриману суміш розділяють на дві рівні частини. До однієї добавляють 0,5 мл оцтового або ізовалер'янового альдегі­ду, у другу – 0,5 мл ацетону. Вміст пробірок енергійно збовту­ють і спостерігають виділення кристалів фенілгідразонів: