Дослід 7. Окислення етилового спирту калій перманганатом

У пробірку наливають 1–2 мл етилового спирту, додають 1 мл водного розчину калій перманганату і нагрівають суміш. При цьому утворюється оцтовий альдегід із характерним запахом, калій перманганат знебарвлюється і випадає бурий осад оксиду мангану IV:

3 CH₃-CH₂OH + 2KMnO₄ → 3 CH₃-CHO + 2KOH + 2MnO₂ + 2H₂O.

За надлишку калій перманганату оцтовий альдегід окиснюється до оцтової кислоти.

Дуже енергійно проходить реакція окислення етилового спирту твердим калій перманганатом за наявності концентро­ваної сульфатної кислоти. В фарфорову чашку насипають 2–3 г твердого калій перманганату і приливають 1–2 мл концентро­ваної сульфатної кислоти до утворення кашоподібної суміші.

До цієї суміші обережно по краплях добавляють 0,5–1,0 мл етилового спирту. Спирт самозапалюється, що свідчить про активне окислення. Дослід треба проводити дуже обережно, оскіль­ки можливе розбризкування суміші.

Дослід 8. Окислення спиртів оксидом купруму (II)

У пробірку наливають 3–4 мл одного зі спиртів: метилово­го, етилового, пропілового або бутилового. З мідного дроту виго­товляють спіраль, яку прожарюють у полум'ї пальника до чер­воного кольору. Купрум окиснюється до оксиду купруму (II). Розжарену спіраль вносять у пробірку зі спиртом. Відбувається окислення спирту й відновлення оксиду купруму до вільної міді червоного кольору:

Операцію повторюють два–три рази. Мідну спіраль вий­мають, вміст пробірки охолоджують і добавляють кілька крап­лин фуксинсульфітної кислоти. Червоно-фіолетове забарвлення свідчить про наявність альдегіду.

Дослід 9. Добування ectepib

Під час взаємодії спиртів з органічними кислотами утво­рюються естери. Ця реакція є зворотною:

Для швидшого досягнення рівноваги використовують ката­лізатори (концентровану сульфатну кислоту, на значенні якої вперше наголосив В.В. Марковніков у 1873 р.)

Добування етилового естеру оцтової кислоти. У пробірку вміщують 2 мл концентрованої оцтової кислоти, 2 мл етилового спирту і 0,5 мл концентрованої сульфатної кислоти. Суміш обе­режно кип'ятять кілька хвилин і після охолодження виливають у пробірку з насиченим розчином хлориду натрію. Естер спливає на поверхню, а оцтова кислота й етиловий спирт, які не вступи­ли в реакцію етерифікації, розчиняються у воді і переходять у ниж­ній шар. Утворений естер має специфічний запах.

Добування ізоамілового естеру оцтової кислоти. У про­бірці змішують 2–3 мл концентрованої оцтової кислоти, 2–3 мл ізоамілового спирту і 0,5 мл концентрованої сульфатної кислоти. Суміш перемішують скляною паличкою й обережно нагрі­вають кілька хвилин. Продукт реакції виливають у склянку з холодною водою. Естер спливає на поверхню і має специфіч­ній запах грушевої есенції.

Добування етилового естеру бензенової кислоти. У про­бірку вміщують 1 г бензенової кислоти, 2 мл етилового спирту і 1 мл концентрованої сульфатної кислоти. Суміш обережно нагрі­вають до кипіння, безперервно перемішуючи. Продукт реакції виливають у склянку з холодною водою. Естер спливає оліє­подібною речовиною на поверхню і має специфічний запах.

Добування етилового естеру масляної кислоти. У пробір­ку наливають 2 мл масляної кислоти, 2 мл етилового спирту і 2 мл концентрованої сульфатної кислоти. Суміш обережно нагріва­ють до кипіння, а потім виливають у склянку з холодною водою. Естер спливає на поверхню олієподібною речовиною і має специ­фічний запах ананаса.