20.Поведінкові контракти.

Поведінковий контракт. Один з найпоширеніших способів корекції поведінки, особливо у середньому та старшому шкільному віці. Поведінковий контракт являє собою двох або трьохсторонню угоду, в якій окреслена роль кожного у досягненні кінцевої мети, тобто позитивної поведінки. Дорослі та дитина визначають разом одну або кілька цілей, над якими дитина погоджується працювати з метою покращення поведінки. Всі сторони узгоджують також винагороду, яка буде наслідком бажаної поведінки

21Символічна економіка.

 символічна економіка управляє реальною економікою товарів та послуг. М. Мосс вважає символічний обмін архаїчною формою економіки, що передує сучасній її формі. Але водночас він виходить з того, що з появою грошей та ринку товарів символічна економіка зовсім не втратила свого значення, оскільки є набагато ширшою за ринок.

22.Соціальне моделювання.

Соціальне моделювання.- багатоплановий метод дослідження, один із шляхів пізнання. Воно зумовлює дослідження реально існуючих предметів, явищ, соціальних процесів, органічних і неорганічних систем. Ним охоплені всі процеси. Моделювання — це специфічне багатофункціональне дослідження. Його головне завдання — відтворити на основі схожості з наявним об'єктом інший, який замінює його об'єкт (модель). Модель — аналог оригіналу. Вона повинна мати схожість з оригіналом, але не повторювати його, тому що при цьому саме моделювання втрачає сенс. Неприпустимим є і вільне моделювання; у цьому випадку воно не дає необхідного уявлення про оригінал моделі, а також не виконує своєї функції. Функції соціального моделювання: поглиблення пізнання наявних систем і об'єктів; визначення основних параметрів, шляхів подальшого їх застосування; проведення порівняльного аналізу оригіналу і моделі, виявлення якісних характеристик.

23Когнітивізм як основа моделі соціальної роботи.

Когнітивізм – погляд згідно з яким людину слід вивчати як систему переробки інформації, а поведінка людини повинна описуватися і пояснюватися в термінах внутрішніх станів людини. Ці стани фізично виявлені, спостерігаються і пояснюются як отримання, переробка, зберігання, а згодом і мобілізація інформації для раціонального рішення розумово сформульованих завдань. Оскільки рішення цих завдань безпосередньо пов’язано з використанням мови, цілком природно, що мова виявилася в центрі уваги когнітивістів. А теоретики мови, які себе зараховують до когнітивістів, намагаються застосовувати загальний підхід для опису і пояснення мовної когніції.

24.Особистісний конструкт та вплив на нього в межах здійснення соціальної роботи.

Теорія особистісних конструктів є підходом до розуміння людей, який заснований на спробі ввійти в їхній внутрішній світ й уявити собі, як світ міг би виглядати для них із вигіднішої позиції. Терміни, які люди використовують для розуміння один одного для опису себе і своєї позиції, одержали назвуособистісних конструктів або особистісних конструкцій. Ці конструкти формуються на основі наших власних особистих змістів, а також змістів, засвоєних в результаті взаємодії з нашим соціальним оточенням. Автори багатьох текстів, які описують теорію особистісних конструктів, значною мірою спираються на запропоновану Келлі метафору «людини-вченого» (або «індивідуума-вченого»), намагаючись пояснити, як Келлі описував форму особистісних конструкцій. Відповідно до даної метафори, люди описують як учених, котрі формулюють гіпотези про світ у формі особистісних конструкцій, потім перевіряють свої припущення на практиці, аналогічно до того, як підійшов би вчений, який прагне точно передбачати та контролювати події.