42.Принципи індивідуального консультування.

індивідуальне консультування це вид спеціально організованого спілкування, у процесі якого психолог-консультант допомагє клєнтові дослідити i прояснити свою життєву сітуацію, актуалізувати додаткові сили i здібності, щоб знайти вихід із складних для нього обставин. Результатом консультування може вважатись інсайт (З.Фрейд), просто "сповідь" (Р.Мей), або, як вважають екзистенціалісти, сповнена розумінння, підтримки i співпереживання "зустріч", яка, можливо, стане поворотним моментом у пpoцeci життетворчості.  Для консультування характерний білш м'який психологічний вплив на людину, коротша тривалість роботи (5-6 зустрічей). Завданнями консультування є переважно:  • надання психолопчної інформації;  • інтеграція особистості, подолання внутрішньої конфліктності та узгодження її інтересів;  • активізація психічних pecypciв кліента;  • подолання особистісних обмежень та освоения нових поглядів на власну життеву ситуацію;  • професійні підтримка i порада;  • смислотворення та перебудова iepapxii цінностей;  • створення основи для формування інсайтів з приводу "глухих кутів життя" та допомога у розв'язанні гострих життєвих проблем;  • вироблення адекватних форм поведінки в різних життєвих ситуаціях та інш.  Питания про цілі консультативної роботи дискутується и досі чи не в ycix сучасних психотерапевтичних напрямах. Задача консультанта - допомогти клієнентові виявити свое істинне „Я" i знайти в собі мужнсть стати цим „Я". 

43.Професійний етикет консультування.

консультант у своїй діяльності повинен керуватися такими принципами:  - Дотримання розумних інтересів клієнта;  - Особиста відповідальність соціального працівника за небажані для клієнта та суспільства наслідки його дій;  - Повага до права клієнта на прийняття самостійного рішення на будь-якому етапі спільних дій;  - Прийняття клієнта таким, яким він є;  - Конфіденційність;  - Доброзичливість;  - Безкорисливість; - Чесність і відкритість;  ь- Повнота інформування клієнта

44.Права та обов’язки клієнта та консультанта.

Дотримання розумних інтересів клієнта; - Особиста відповідальність соціального працівника за небажані для клієнта та суспільства наслідки його дій; - Повага до права клієнта на прийняття самостійного рішення на будь-якому етапі спільних дій;  - Прийняття клієнта таким, яким він є;  - Конфіденційність;  - Доброзичливість;  - Безкорисливість;  - Чесність і відкритість;  - Повнота інформування клієнта. . Паління клієнта (відмежування консультування від паління і тактичність та доречність мотивувань). 2.Ведення записів під час консультування (має узгоджуватись з клієнтом). 3.Орієнтування клієнта в часі консул-ння (розяснення часових меж в цілому і тривалості кожної окремої зустрічі. 4.Регулярні запізнення: -опір (високонапружена ситуація для клієнта); -демонстрація (клієнт потребує уваги) і підкреслення власної значущості; -зниження мотивації клієнта на взаємодію з консул-том. 5.Одяг та імідж консультанта. Клієнт має право:1.На обрання консультанта. 2.На обговорення та прийняття рішення про прийнятність певного методу допомоги. 3.На оцінку результатів допомоги в процесі консул-ння. 4.Відмову від послуг консультанта. 5.Інформацію про освіту та кваліфікацію консул-та.