4.Формальні та неформальні теорії соціальної роботи.
На кожному рівні класифікації функціонують формальні теорії, що пояснюють, як організовано, систематизовано блоки знань психології, соціології та інших дисциплін, а також неформальні ідеї, моделі, які використовують соціальні працівники, часто несвідомо, для тлумачення повсякденних ситуацій. До «неформальних» належить теорія набутої безпорадності (пояснює, чому внаслідок постійних невдач і відсутності впливу на те, що трапляється в житті, люди втрачають мотивацію, стають надмірно стурбованими, пригніченими, у них виникають труднощі в спілкуванні) ітеорія активізації, або наснаження
5.Теорія соціальної роботи та соціогуманітарні науки.
Спорідненість теорій соціальної роботи із соціально-гуманітарними науками. В Україні соціальна робота тісно пов’язана з соціальним захистом та соціальною педагогікою. Тому її часто розглядають як комплекс соціально-побутової, соціально-правової, соціально-педагогічної науки спрямованої на задоволення різноманітних потреб громадян, груп, громад. Соціальна робота є сферою гуманітарної діяльності людини, а також назвою визнаної в усьому світі спеціальності, заснованої на гуманному ставленні людини до людини. Вона відрізняється від філантропії благодійництва) та інших видів діяльності, зорієнтованих на допомогу у вирішенні проблем окремої людини чи груп людей, розвиток у них техніки подолання труднощів і вироблення навичок самодопомоги. Соціальна робота є суспільним явищем, активним елементом громадянського суспільства.Соціологія викладається в навчальних закладах поряд з філософією, політологією, економікою, історією та деякими іншими гуманітарними науками і здебільшого серед них зв'язана з емпіричним дослідженням соціального життя суспільства. Вивчення соціології має забезпечити молоді одержання системного знання про суспільство, його структуру та розвиток, причини кризового становища, тенденції в основних сферах суспільного життя і спонукати вести пошук нових соціальне значущих цінностей, правильно і оцінювати пройдений, шлях та віднаходити нові шляхи оновлення суспільства, становлення національної самосвідомості, наукового світогляду, бачення перспективи. Цим, насамперед, обумовлюється необхідність загальної соціологічної підготовки студентів у навчальних закладах України. Соціальна система навчання передбачає задоволення технологічних, економічних, політичних, екологічних та інших потреб суспільства. Найрізноманітні соціальні системи навчання складають систему освіти.
6.Загальна характеристика основних груп моделей соціальної роботи.
7.Взаємозв'язок теорії та практики соціальної роботи.
Практика соціальної роботи — діяльність соціальних служб і працівників щодо вивчення потреб клієнтів, груп і громад, узгодження плану спільних дій, надання необхідних послуг і консультування, розвитку їхньої самостійності тощо. Здійснюється вона з метою сприяння оптимальній соціальній адаптації людей, сімей і груп населення у формах догляду, соціально-психологічного консультування, представництва і захисту їх інтересів, адміністрування, планування тощо. Для цього соціальні працівники мають володіти необхідними методами, навичками роботи, заснованими на різноманітних знаннях і теоріях. Однак теорія не є протиставленням практиці, оскільки вона виростає з неї, задля неї розвивається, спрямовує її і збагачує, черпаючи в її надрах енергію свого розвитку. Значущість теорії для практики соціальної роботи обумовлена такими чинниками: а) теорія є важливим інструментом нагромадження, систематизації знань, поглиблення розуміння дійсності. Без теоретичного обґрунтування неможливі класифікація, аналіз, з’ясування загальних особливостей, фактів, подій, процесів, що відбуваються у соціальній роботі; б) теорія збагачує практичну діяльність професійним способом мислення, новими ідеями, пізнанням закономірностей. Тому пізнання соціальної роботи не завершується у навчальному закладі, а є безперервним процесом, що зобов’язує соціальних працівників постійно аналізувати реальну практику. Знання узагальненого досвіду, теоретичних концепцій сприяє пошуку оптимальних рішень у складних ситуаціях професійного вибору, передбаченню наслідків можливих дій. Адже мислення і дії людини залежать не тільки від системи значущих для неї цінностей, особистісних рис характеру, а й від ідей, які опанували нею, її уявлень про дійсність; в) теорія сприяє формулюванню питань, які перебувають поза межами загальновизнаних знань, уявлень. Деякі теорії стимулюють науковий пошук, суспільні дебати стосовно соціальної роботи. Вони цінні для фахівців під час аналізу практичних проблем. Оскільки теорії і практика соціальної роботи перебувають у постійному розвитку, соціальні працівники є не просто користувачами раніше сформованих теорій і практичної мудрості, а й творцями нових теорій. Часто вони синтезують фрагменти різних знань у нову систему, надають їй відповідної цілісності і втілюють у конкретну практику.