33.Методи сімейного центру, навичок, життєвої моделі.

Залежно від реальних умов буття клієнта, мети прак-ч-ичне здійснення роботи може ґрунтуватися на концепції життєвого стресу, концепції протистояння, концепції ніші та ареалу, концепції родинності, концепції життєвих на-ничок та ін. Концепція життєвого стресу. Прихильники її ствер­джують, що співвідношення «людина — довкілля» може мати позитивне або негативне значення для людини. Пози-тиііііим це співвідношення буває, якщо людина сприймає події як виклик, який відповідає рівню її самооцінки і можливостей. За негативного співвідношення існуючі або усвідомлювані вимоги довкілля (втрати, конфлікти) або їхня ймовірність перевищують здатність людини проти­стояти їм. Прикладами такого стресу можуть бути сексуаль­не насилля, втрата житла, отримання діагнозу ВІЛ/СНІД, смерть близької людини, гомосексуальні стосунки подруж­нього партнера тощо. Такий стрес пов'язаний із відчуттям небезпеки, яка викликає негативні емоції (неспокій, прови­ну, розлюченість, безпорадність, зневіру, занижену само­оцінку).

34.Концепція життєвої ніші, ареалу.

Концепції життєвої ніші та ареалу. Згідно з ними людині, як і будь-якому живому організму, для виживан- ї ня, розвитку і самореалізації потрібні певні фізичні і соці-, альні умови — облаштовані міста і села, зручне житло, зайнятість, матеріальний добробут, які підтримують здо-і ров'я і соціальну діяльність. Однак мільйони людей через! оідність, бездомність, забруднення довкілля змушені зай­мати життєві ніші, які не відповідають їхнім потребам. Це призводить до ізоляції, відчаю, дезорієнтації. Особливо ммжливими є положення цих концепцій для роботи у гро-мпдах, багато з яких потерпають від наявності таких мар­гінальних, деструктивних і стигматизуючих ніш, як «без­домний», «хворий на ВІЛ/СНІД», «наркоман», «стара лю­дина», «зек», «голубий», «розумово відсталий», «псих», «млкаш» тощо.

35.Теорії марксизму як основа здійснення соціальної роботи.

В основі марксистської моделі соціальної практики лежить розуміння діяльності соціального працівника як сили, що сприяє здійсненню спільних колективних дій, спрямованих на підйом самосвідомості і здійснення змін у суспільстві. Але спрямованість цієї «сили» в різних модифікаціях цієї моделі розглядається по-різному. В одному випадку на перше місце висувається така функція соціального працівника, як соціальний контроль, в іншому - роль соціального «стабілізатора», соціального «адвоката», соціального «лікаря». Соціальна робота в марксистській моделі в основному розглядалася і розвивалася на структурному рівні. Такі моделі соціальної роботи, мабуть, можуть бути ефективні при вирішенні цілого ряду соціальних проблем сучасного суспільства. 

36.Типи марксистських течій та їх використання у практиці соціальної роботи.

Марксизм справив могутній вплив на долю людської цивілізації в ХХ ст. Але не всі ідеї соціально-політичної концепції марксизму витримали перевірку часом. Історичний розвиток людства привів до таких змін та епохальних зрушень, котрих ця теорія не передбачала. Сталися серйозні зміни у складі суспільних сил, що виборюють соціальний прогрес, у спробах здійснення соціальних перетворень. Перестали бути актуальними ідеї конфронтації, революції, збройної боротьби. Суспільна практика довела, що історично обмеженими виявилися положення марксизму про насилля, про всесвітньо-історичну місію пролетаріату та його диктатуру, про зникнення товарно-грошових відносин при соціалізмі. Проте й нині залишаються актуальними діалектичний метод аналізу суспільних явищ, ідеї соціальної справедливості та солідарності, положення про те, що вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку всіх тощо.