- •1.Поняття теорії соціальної роботи.
- •2.Розуміння виникнення соціальних проблем в теорії соціальної роботи.
- •3.Теорії та моделі соціальної роботи.
- •4.Формальні та неформальні теорії соціальної роботи.
- •5.Теорія соціальної роботи та соціогуманітарні науки.
- •6.Загальна характеристика основних груп моделей соціальної роботи.
- •7.Взаємозв'язок теорії та практики соціальної роботи.
- •8.Проблеми теоретичного обгрунтування соціальної роботи.
- •9.Засади вибору стратегії втручання соціальним робітником.
- •10.Класичний психоаналіз з.Фройда як основа психодинамічної моделі соціальної роботи.
- •12.Індивідуальна психологія а.Адлера.
- •13.Гуманістична психологія е.Фромма.
- •14.Механізми психологічного захисту, їх різновиди.
- •15.Роль психологічного захисту у вирішенні проблем та адаптації особистості.
- •16.Біхевіористична модель соціальної роботи, загальна характеристика.
- •17.Теорія Скіннера щодо факторів формування поведінки.
- •18.Витоки розладів та особистісних проблем з точки зору Скіннера.
- •19.Позиція соціального робітника з точки зору біхевіористичної моделі.
- •20.Поведінкові контракти.
- •21Символічна економіка.
- •22.Соціальне моделювання.
- •23Когнітивізм як основа моделі соціальної роботи.
- •24.Особистісний конструкт та вплив на нього в межах здійснення соціальної роботи.
- •25.Раціонально-емотивна терапія Альберта Елліса.
- •26.Когнітивна терапія Аарона Бека.
- •27.Реальнісна терапія Вільяма Глассера.
- •28.Соціальна система.
- •29.Характеристики соціальних систем.
- •30.Використання системної моделі.
- •31.Переваги та обмеження системної моделі соціальної роботи.
- •45.Підготовчий етап консультування.
- •32.Соціальна екологія. Життєва модель к.Гермейна та а.Гіттермана.
- •33.Методи сімейного центру, навичок, життєвої моделі.
- •34.Концепція життєвої ніші, ареалу.
- •35.Теорії марксизму як основа здійснення соціальної роботи.
- •36.Типи марксистських течій та їх використання у практиці соціальної роботи.
- •37.Типи феміністичних течій та їх використання у практиці соціальної роботи.
- •38.Переваги та обмеження соціально-радикальної моделі в соціальній роботі.
- •39.Інтенсивний догляд( опіка).
- •40.Поняття консультування.
- •41.Відмінності консультування від терапії та навчання.
- •42.Принципи індивідуального консультування.
- •43.Професійний етикет консультування.
- •44.Права та обов’язки клієнта та консультанта.
- •46.Перша зустріч в консультативній роботі.
- •47.Поняття робочого альянсу в консультативній роботі.
- •48.Двомірне визначення проблеми.
- •49.Етапи консультативної роботи.
- •50.Комунікативні техніки у консультативній бесіді: мовчання, підведення підсумків, інтерпретація.
- •51.Комунікативні техніки у консультативній бесіді: конфронтація, емпатичне слухання, прояснення
- •52.Основні напрямки консультативної роботи.
- •53.Техніки психологічної підтримки при кризовому втручанні.
- •54.Розуміння кризи та закономірності її переживання.
- •55.Можливості вирішення кризи з точки зору соціальної роботи.
- •56.Кризове консультування із наведенням конкретного прикладу.
- •57.Типологія переживання критичних ситуацій.
- •58.Основні теорії суіцидальної поведінки.
- •59.Типологія суіцидальної поведінки.
- •60.Соціальна робота з суіцидальними клієнтами.
- •61.Самодопомога при роботі з суіцидальними клієнтами.
- •63.Етапи підготовки до інтенсивного догляду.
- •64.Складові здійснення інтенсивного догляду
- •68.Визначення ведення випадку в соціальній роботі, основні складові процесу і форми ведення випадку.
- •65.Екзистенційна модель соціальної роботи.
- •66.Життєві цінності та умови їх реалізації в житті людини за в.Франклом.
- •72.Складання контракту і його роль в активізації клієнта у вирішенні проблеми.
- •76.Проміжне і підсумкове оцінювання виконання плану втручання.
- •77.Розподіл ролей у групі.
- •78.Групові норми.
- •79.Групова згуртованість.
- •80.Групова динаміка
- •81.Специфіка вуличної соціальної роботи.
- •82.Види вуличної соціальної роботи.
- •83.Особистісне сприйняття соціальним працівником вуличної соціальної роботи.
- •84.Проблема професійного вигорання соціального працівника при виконанні вуличної соціальної роботи.
- •85Загальні правила безпеки у здійсненні вуличної соціальної роботи.
- •86.Поняття групи.
- •87.Класифікація груп у соціальній роботі.
- •88.Приклад проблеми та її розв’язання за допомогою групової роботи.
60.Соціальна робота з суіцидальними клієнтами.
Існує чотири основні методи надання допомоги людині, мислячому про суїцид: 1. Своєчасна діагностика івідповідне лікування суїцидента. 2.Активна емоційна підтримка людини, що знаходиться в стані депресії. 3. Заохочення його позитивних устремлінь, щоб полегшити ситуацію. 4. Навчання соціальним навичкам і умінням подолання стресу. Прагнучи надати людині первинну психологічну допомогу, важливо дотримуватися таких правил: • будьте впевнені, що ви в змозі допомогти; • набирайтеся досвіду у тих, хто вже був у такій ситуації; • будьте терплячі; • не намагайтеся шокувати або загрожувати людині, кажучи: «Піди і зроби це»; • не аналізуйте його поведінкові мотиви, кажучи: «Ви так відчуваєте себе, тому що ...»; • не сперечайтеся і не намагайтеся напоумити людини, кажучи: «Ви не можете вбити себе, тому що ...»; • робіть все від вас залежне, але не беріть на себе персональнувідповідальність за чуже життя. Головним у подоланні кризового стану людини є індивідуальна профілактична бесіда з суїцидента
61.Самодопомога при роботі з суіцидальними клієнтами.
Групи самодопомоги - динамічне середовище для виховання високої самооцінки, почуття самодостатності й уміння досягати своїх цілей. У цих групах люди, об'єднані спільною турботою, можуть обмінюватися досвідом, інформацією, емоційною підтримкою і ресурсами. У групі виникає величезний потенціал взаєморозуміння і довіри, що допомагає людям розкриватися, почувати, що вони не самотні й усвідомлювати свою силу. Яку користь можна мати з руху груп взаємодопомоги . Групи самодопомоги приносять користь не лише своїм учасникам. Їхній позитивний ефект поширюється на більш широкі суспільні шари і має як соціальні, так і економічні наслідки. Отже, будучи учасником групи самодопомоги, можна: отримати потрібну інформацію, обмінятися ідеями та вибудувати свою стратегію по вирішенню певних проблем, отримати підтримку від інших, хто має схожі проблеми, розповісти про свій досвід та знання, отримати пораду експертів, які будуть запрошуватись на зустрічі, нормалізувати свої відчуття, врешті гарно провести час, щоб «почуватися добре». Предмет діяльності груп самодопомоги - підвищенням самосвідомості учасників, їхньої самооцінки, впевненості в собі, а також розвиток шляхів самовираження і самореалізації. Групи самодопомоги (взаємодопомоги) -- групи, учасники яких, поділяючи певні особисті інтереси, маючи подібний досвід, об'єднуються для співпраці з метою реалізації власних потреб чи потреб громади завдяки обміну інформацією, взаємопідтримці, іноді -- представництву. Участь у роботі груп самодопомоги позитивно впливає на ставлення людини до життя, бачення себе серед інших людей і в світі загалом.
62.Інтенсивний догляд (опіка). Загальне розуміння.Інтенсивний догляд (опіка) — стратегія втручання, яка передбачає перенесення відповідальності за стан клієнта на професіоналів, які здійснюють догляд, організацію розв'язання його проблем, вилучення клієнта із стресогенного оточення, зниження рівня збудження і стресу, налагодження відповідних стосунків з ним, вияв турботи, теплого ставлення. Такий метод догляду використовують, наприклад, соціальні служби для жінок, які зазнали насилля в сім'ї. У кризових центрах або притулках працівники застосовують одночасно методи індивідуальної та групової роботи. Наприклад, у групах самодопомоги жінки мають змогу прийняти оптимальні для них рішення, спираючись на досвід інших учасниць. Перед здійсненням інтенсивного догляду соціальний працівник повинен з'ясувати: якою мірою клієнт потерпає від несприятливих умов; силу його волі і зміст прагнень; характер небезпек, які загрожують клієнту, і можливі неприємні зміни в його житті, якщо не здійснити втручання; наявність у клієнта можливості для самодопомоги; ймовірні наслідки втручання; прогнозовані шанси розв'язання проблеми у перспективі; оцінювання стану клієнта його найближчим оточенням, громадськістю. Детальне вивчення цих питань допомагає розробити перспективну програму інтенсивного догляду, коригування її за потреби. Під час діагностичної роботи необхідно визначити орієнтири (бажані та можливі зміни), межі необхідної і достатньої підтримки