1.Мюнхенська угода
Мю́нхенська уго́да 1938 ро́ку (ще відома як Мюнхенська змова) — угода, підписана в Мюнхені 30 вересня 1938 рокупрем'єр-міністром Великобританії Невілом Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Едуаром Даладьє, рейхсканцлеромНімеччини Адольфом Гітлером та прем'єр-міністром Італії Беніто Муссоліні.
Основний зміст угоди:
а) Судетська область відділяється від Чехословаччини й передається Німеччині з 1 по 10 жовтня;
б) все майно, в тому числі зброя, укріплення, особисті речі, худоба, меблі громадян, має залишатися на місці;
в) Чехословаччина повинна задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини.
Мюнхенська угода (мюнхенська змова) про приєднання прикордонних земель Чехословаччини, населених німцями, до нацистської Німеччини, стала результатом агресивної політики Гітлера, який проголосив ревізію Версальського мирного договору 1919 року з метою відновлення німецького рейху, з одного боку, і підтриманої США англо-французької політики «умиротворення», з іншого.
Англійське і французьке керівництво було зацікавлене в збереженні статус кво, що склався в Європі в результаті Першої світової війни 1914—1918 років, і розглядало політику Радянського Союзу та світового комуністичного руху як головну небезпеку для своїх країн.
У березні 1938 року без будь-якої протидії з боку західних держав Німеччина здійснила силове захоплення (аншлюс) Австрії. Після цього різко посилився німецький натиск на Чехословаччину.
13 вересня гітлерівське керівництво інспірувало заколот судетських фашистів, а після його придушення чехословацьким урядом стало відкрито загрожувати Чехословаччині збройним вторгненням.
Суверенітет і територіальна цілісність чехословацької держави були відновлені в результаті розгрому фашистської Німеччини уДругій світовій війні. Згідно з Угодою про взаємні відносини 1973 Чехословаччина і Федеративна Республіка Німеччинавизначили Мюнхенську угоду, «маючи на увазі свої взаємні відносини згідно з цим договором, нікчемною».
2.Інавгураційна промова д.Ф.Кенеді (уривок)
У довгій світовій історії лише небагатьом поколінням під час найбільшої небезпеки дарувано роль захисників свободи. Я не ухиляюсь від такої відповідальності - я її вітаю. Я не вірю, що хтось з нас погодився б помінятися місцями з будь-яким іншим народом, з будь-яким іншим поколінням. Енергія, віра, відданість, з якими ми беремося за цю спробу, осяють нашу країну, всіх, хто служить їй; відблиск цього полум'я воістину може осяяти весь світ.
Тому, дорогі американці, не запитуйте, що країна може зробити для вас, - запитайте, що ви можете зробити для своєї країни.
Дорогі співгромадяни світу, не запитуйте, що Америка зробить для вас, - запитаєте, що всі ми разом можемо зробити для свободи людини.
Нарешті, ким би ви не були - громадянами Америки або громадянами світу, - вимагайте від нас настільки ж високих зразків сили і жертовності, яких ми вимагаємо від вас. З чистою совістю, нашою єдиною безперечною винагородою після остаточного суду історії над нашими вчинками, підемо вперед, направляючи улюблену країну, просячи Його благословення і Його допомоги, але знаючи, що тут, на Землі, справа Божа воістину має бути нашою справою.
http://shevchenko.ua/ua/portrait/speech-kennedy/ -советую прочитать полностью!!!
3.Декларація Тегеранської конференції
28 листопада — 1 грудня 1943 р. в Тегерані відбулася перша зустріч «Великої трійки» — Й. В. Сталіна, Ф. Д. Рузвельта й У. Черчілля Тегеранська конференція глав урядів СРСР, США й Англії проходила на території радянського посольства в Тегерані. Конференція прийняла ряд дуже важливих узгоджених документів. 1. Воєнні рішення Тегеранської конференції спрямовувалися на прискорення закінчення війни. Було визначено початок операції «Оверлорд» у Нормандії — в травні 1944 р. (Проте: операція почалася 6 червня.). Тоді вже стало ясно, що Радянський Союз може наодинці розгромити Німеччину. 2. До цих рішень, розроблених штабами союзників, була додана «Декларація трьох держав» (прийнята в кінці конференції). В ній підкреслювалося, що наступ союзних армій буде нещадний — зі Сходу, Заходу й Півдня — і триватиме до беззастережної капітуляції Німеччини. Декларація проголосила взаєморозуміння «Великої трійки», твердий намір їхніх народів спільно працювати як під час війни, так і в мирний час. «Ми, — говорилося в Декларації, — від'їжджаємо друзями за духом і метою». 3. Щодо повоєнної долі Німеччини Рузвельт знову висунув «проект Моргентау» — про розчленування Німеччини на 5 держав. Черчілль пропонував з частин Німеччини й сусідніх країн створити Дунайську федерацію. Сталін висловився проти, виступаючи за єдину, демократичну й миролюбну Німеччину. Вирішили ще повернутися до цієї проблеми. 4. В «Декларації трьох держав про Іран» союзники домовилися зберегти його суверенітет, вивести радянські й англійські війська з країни після війни, надати Ірану фінансову й економічну допомогу. 5. «Велика трійка» обмінялася думками про Польщу. Радянський Союз пропонував установити західні кордони Польщі по річках Одеру й Нейсе, а східну — по «лінії Керзона». Питання про уряд Польщі залишилося відкритим. Сторони в принципі домовилися про передання Радянському Союзові областей Кенігсберга й Мемеля, а також частини італійського військово-морського флоту. 6. Радянська делегація в таємному протоколі зазначила, що після капітуляції Німеччини СРСР вступить у війну проти Японії. Міжнародне значення Тегеранської конференції було величезним. Її рішення передбачали не тільки прискорення закінчення війни в Європі, а й перспективи розвитку європейських країн у мирний час.