- •1.Поняття теорії соціальної роботи.
- •2.Розуміння виникнення соціальних проблем в теорії соціальної роботи.
- •3.Теорії та моделі соціальної роботи.
- •4.Формальні та неформальні теорії соціальної роботи.
- •5.Теорія соціальної роботи та соціогуманітарні науки.
- •6.Загальна характеристика основних груп моделей соціальної роботи.
- •7.Взаємозв'язок теорії та практики соціальної роботи.
- •8.Проблеми теоретичного обгрунтування соціальної роботи.
- •9.Засади вибору стратегії втручання соціальним робітником.
- •10.Класичний психоаналіз з.Фройда як основа психодинамічної моделі соціальної роботи.
- •12.Індивідуальна психологія а.Адлера.
- •13.Гуманістична психологія е.Фромма.
- •14.Механізми психологічного захисту, їх різновиди.
- •15.Роль психологічного захисту у вирішенні проблем та адаптації особистості.
- •16.Біхевіористична модель соціальної роботи, загальна характеристика.
- •17.Теорія Скіннера щодо факторів формування поведінки.
- •18.Витоки розладів та особистісних проблем з точки зору Скіннера.
- •19.Позиція соціального робітника з точки зору біхевіористичної моделі.
- •20.Поведінкові контракти.
- •21Символічна економіка.
- •22.Соціальне моделювання.
- •23Когнітивізм як основа моделі соціальної роботи.
- •24.Особистісний конструкт та вплив на нього в межах здійснення соціальної роботи.
- •25.Раціонально-емотивна терапія Альберта Елліса.
- •26.Когнітивна терапія Аарона Бека.
- •27.Реальнісна терапія Вільяма Глассера.
- •28.Соціальна система.
- •29.Характеристики соціальних систем.
- •30.Використання системної моделі.
- •31.Переваги та обмеження системної моделі соціальної роботи.
- •45.Підготовчий етап консультування.
- •32.Соціальна екологія. Життєва модель к.Гермейна та а.Гіттермана.
- •33.Методи сімейного центру, навичок, життєвої моделі.
- •34.Концепція життєвої ніші, ареалу.
- •35.Теорії марксизму як основа здійснення соціальної роботи.
- •36.Типи марксистських течій та їх використання у практиці соціальної роботи.
- •37.Типи феміністичних течій та їх використання у практиці соціальної роботи.
- •38.Переваги та обмеження соціально-радикальної моделі в соціальній роботі.
- •39.Інтенсивний догляд( опіка).
- •40.Поняття консультування.
- •41.Відмінності консультування від терапії та навчання.
- •42.Принципи індивідуального консультування.
- •43.Професійний етикет консультування.
- •44.Права та обов’язки клієнта та консультанта.
- •46.Перша зустріч в консультативній роботі.
- •47.Поняття робочого альянсу в консультативній роботі.
- •48.Двомірне визначення проблеми.
- •49.Етапи консультативної роботи.
- •50.Комунікативні техніки у консультативній бесіді: мовчання, підведення підсумків, інтерпретація.
- •51.Комунікативні техніки у консультативній бесіді: конфронтація, емпатичне слухання, прояснення
- •52.Основні напрямки консультативної роботи.
- •53.Техніки психологічної підтримки при кризовому втручанні.
- •54.Розуміння кризи та закономірності її переживання.
- •55.Можливості вирішення кризи з точки зору соціальної роботи.
- •56.Кризове консультування із наведенням конкретного прикладу.
- •57.Типологія переживання критичних ситуацій.
- •58.Основні теорії суіцидальної поведінки.
- •59.Типологія суіцидальної поведінки.
- •60.Соціальна робота з суіцидальними клієнтами.
- •61.Самодопомога при роботі з суіцидальними клієнтами.
- •63.Етапи підготовки до інтенсивного догляду.
- •64.Складові здійснення інтенсивного догляду
- •68.Визначення ведення випадку в соціальній роботі, основні складові процесу і форми ведення випадку.
- •65.Екзистенційна модель соціальної роботи.
- •66.Життєві цінності та умови їх реалізації в житті людини за в.Франклом.
- •72.Складання контракту і його роль в активізації клієнта у вирішенні проблеми.
- •76.Проміжне і підсумкове оцінювання виконання плану втручання.
- •77.Розподіл ролей у групі.
- •78.Групові норми.
- •79.Групова згуртованість.
- •80.Групова динаміка
- •81.Специфіка вуличної соціальної роботи.
- •82.Види вуличної соціальної роботи.
- •83.Особистісне сприйняття соціальним працівником вуличної соціальної роботи.
- •84.Проблема професійного вигорання соціального працівника при виконанні вуличної соціальної роботи.
- •85Загальні правила безпеки у здійсненні вуличної соціальної роботи.
- •86.Поняття групи.
- •87.Класифікація груп у соціальній роботі.
- •88.Приклад проблеми та її розв’язання за допомогою групової роботи.
12.Індивідуальна психологія а.Адлера.
Основні принципи індивідуальної психології - цілісність психічного життя особистості, прагнення до переваги як основна мотиваційна сила в житті особистості, а також соціальна приналежність людини. Згідно Адлера, люди намагаються компенсувати почуття власної. недостатності, виробляючи свій унікальний стиль життя, в рамках якого вони прагнуть до досягнення фіктивних цілей, орієнтованих на перевагу чи досконалість. Стиль життя особистості складається у дитини в перші чотири-п'ять років життя і найбільш чітко проявляється в її установках і поведінці, направленому на рішення трьох основних життєвих завдань: професійної, співробітництва і любові. Несприятливі ситуації дитинства, серед яких Адлер особливо виділяє неповноцінність органів, надмірну опіку і заперечення з боку батьків, сприяють переростання почуття недостатності в комплекс неповноцінності -- перебільшення власної. слабкості і неспроможності. Другий рушійною силою розвитку особистості є соціальний інтерес, який визначається як Адлером прагнення до співпраці з іншими людьми для досягнення спільних цілей. Соціальний інтерес має вроджені задатки, але остаточно формується в ході виховання. З т. з. Адлера, ступінь виразності соціального інтересу є показником психічного здоров'я, його недорозвинення може стати причиною неврозів, наркоманії, злочинності та ін соціальних і психопатологічних відхилень.
13.Гуманістична психологія е.Фромма.
Найбільш "соціалізованим" ученням неофрейдизму визнається теорія відчуження Еріка Фромма (1900-1980), який стверджував, що проблема відчуження, яку висунув К. Маркс у суспільно-економічному аспекті, слід поширити й на психічну діяльність людини. В умовах науково-технічного поступу людина втрачає зв'язки зі світом таз іншими людьми. Виникає відчуження людини, яке Б. Фромм називає"негативною свободою". Людина стає "вільною від усього* і тому відчуженою. Цей стан пригнічує людину і породжує неврози. Людина потерпає під тягарем свободи, вона не хоче бути "вільною"" вона прагне мати певні стосунки з іншими людьми, спілкуватися з ними, але навколишній світ не дає їй такої можливості. Внаслідок чого людина стає самотньою.Для Б. Фромма відчуження є фатальною основою людських взаємин. Нестерпність тягаря відчуження може перерости в почуття агресії і виявлятися або в реакціях садизму та мазохізму, або в протилежному стилі поведінки - конформізмі, коли люди, що не витримують самотності, пристосовуються одне до одного, рятуючись від відчуження.Е. Фромм підкреслював двоїсту природу людини. З одного боку, вона тягнеться до незалежності, а з іншого - хоче позбавитися цієї незалежності, яка призводить до відчуження. Для подолання відчуженості Е. Фромм пропонує прищеплювати людям гуманістичні засади, в основі яких лежить почуття любові.
14.Механізми психологічного захисту, їх різновиди.
Психологічний захист - нормальний, постійно працюючий механізм людської свідомості. Основне в дії механізму психологічного захисту: перебудова системи установок, що спрямована на зниження емоційного напруження та недопущення психічної травми. Виникає новий порядок емоційних переживань. Наприклад, відчуття приниженості у студента, який не здав іспит знижується, якщо «знецінюється» особистість вимогливого викладача. Різновиди психологічного захисту. Витіснення. Один із найрозповсюдженіших різновидів. Протікає у формі «стирання» зі свідомості будь-яких негативних думок, почуттів, вражень які б загрожували цілісності «Я». Заперечення реальності. Це захист від неприємної дійсності шляхом відмови від її сприймання. Деперсоналізація. Відбувається позбавлення індивідуальності інших людей. Вони розглядаються лише як носії соціальної ролі: батьки, викладачі, декан, начальник. Раціоналізація. Цей різновид захисту проявляється в спробах довести, що будь які вчинки суб'єкта є єдино вірними, а тому - критиці не підлягають. Як правило, раціоналізацію використовують, щоб пояснити свої дії, що вже відбулися і які були негативно сприйняті оточенням. Проекція. Цей варіант захисту проявляється в приписуванні іншім власних моральних якостей і потреб. З точки зору австрійського психолога 3. Фрейда механізм проекції принципово неусвідомлюваний і саме тому людина прагне приписати іншім ті негативні риси, в наявності яких у себе не хоче зізнатися. Ідентифікація. Ця форма захисту протилежна проекції. Під ідентифікацією розуміють неусвідомлений перенос суб'єктом на себе рис характеру та поведінки іншої людини, що є взірцем для неї. Компенсація. Прикриття власних недоліків підкресленням неіснуючих, але бажаних рис або ж показом іншої сфери власної діяльності. Сублімація. Пригнічення бажань, що не реалізуються, часто сексуально забарвлених, за допомогою іншої діяльності: політика, мистецтво, наука. Регресія. Як механізм психологічного захисту є поверненням особистості на більш низький рівень розвитку, зниження рівня домагань, примітивізація потреб. Часто проявляється у підкреслено брутальних формах поведінки. Механізм психологічного захисту формується позадосвідним шляхом і спрацьовує поза сферою свідомості. В основі його формування лежить потреба індивіда в самоствердженні за будь-яку ціну. Психолохічиий захист порушує раціональність та послідовність поведінки суб'єкта, посилюючи протиріччя в стосунках між ним та соціальною групою в яку він входить.