57.Типологія переживання критичних ситуацій.

Если социальному работнику приходится вмешиваться в кризисную ситуацию в семье, то он должен быть готов к тому, что консультирование иногда ещё больше тревожит и дополнительно травмирует людей. С первых шагов кризисного консультирования семьи социальный работник должен помочь всем членам семьи, осознать необходимость серьёзной длительной работы, повышение личной ответственности. Проблемы социального работника в этот период обусловлены его недостаточным знакомством с членами семьи, однако он не может по этой причине откладывать решение её проблем. Поэтому, насколько это возможно, ещё до начала консультирования и в его процессе следует обращать внимание на особенности семьи ( историю семьи, семейные ценности, правила, представление её членов о жизни, их отношение к себе, другим людям, к миру, причины семейного неблагополучия). Знания истории семьи в нескольких поколениях помогает понять её традиции, формы и способы реагирования на обстоятельства, конфликты и кризисные ситуации. Такие реакции могут проявляться в повышении или понижении активности, в отчуждении людей связанных семейными узами.

58.Основні теорії суіцидальної поведінки.

Суїцидальна поведінка - різні форми активності людей, зумовлені прагненням позбавити себе життя і службовці засобом дозволу особистісної кризи, що виникла при зіткненні особистості з перешкодоюна шляху задоволення її найважливіших потреб. На тлі гострого емоційного станукриза досягає такої інтенсивності, щолюдина не може знайти правильного виходу зі сформованої ситуації. Він втрачає сенс життя. Зазвичай самогубство розглядається як феномен соціально-психологічн ї дезадаптації особистості в умовах мікросоціальних конфліктів. Суїцидальна поведінка має внутрішні і зовнішні форми свого прояву.Внутрішні форми: • антівітальние подання (тобто роздуми про відсутність цінності життя); • пасивні суїцидальні думки (представлення на тему своєї смерті при відсутності чіткого задуму на самовільне позбавлення себе життя: «добре б померти» і т. д.); • суїцидальні задуми; • суїцидальні наміри. Зовнішні форми: • суїцидальні висловлювання; • суїцидальні спроби; • завершений суїцид.

59.Типологія суіцидальної поведінки.

Суїциди діляться на три основні групи: істинні, демонстративні і приховані. Істинний суїцид направляєтьсябажанням померти, не буває спонтанним, хоча іноді і виглядає досить несподіваним.Такому суїциду завжди передують пригнічений настрій, депресивний стан або просто думки про відхід з життя.Причому оточуючі такого стану людини можуть не помічати. Іншою особливістю дійсного суїциду є роздуми і переживання з приводу сенсу життя. Демонстративна суїцид не пов'язаний з бажанням померти, а є способом звернути увагу на свої проблеми, покликати на допомогу, вести діалог. Це може бути і спроба своєрідного шантажу. Смертельний результат в даному випадку є наслідком фатальною випадковістю. Прихований суїцид (Непряме самогубство) - вид суїцидальної поведінки, що не відповідає його ознаками в строгому сенсі, але має ту ж спрямованість і результат. Це дії, що супроводжуються високою ймовірністю летального результату. Більшою мірою це поведінка націлене на ризик, на гру зі смертю, ніж на відхід з життя. Такі людивибирають не відкритий відхід з життя «за власним бажанням», а так зване суїцидально обумовлене поведінка. Це і ризикована їзда на автомобілі, і заняття екстремальними видами спорту або небезпечним бізнесом, і добровільні поїздки в гарячі точки, і вживання сильніших наркотиків, і самоізоляція