- •1.Обґрунтувати значення кутка природи в днз, основні вимоги до підбору рослин і тварин.
- •2.Охарактеризувати красивоквітучі рослини кутка природи дошкільногозакладу.
- •3. Розкрити особливості декоративно-листяних рослини кутка природи дошкільногозакладу.
- •4. Охарактеризувати ампельні та виткі рослини кутка природи дошкільного закладу.
- •5. Дати характеристику сукулентним рослинам кутка природи дошкільного закладу.
- •7. Означити догляд та розмноження кімнатних рослин.
- •8. Означити влаштування акваріуму і догляд за ним.
- •9.Обґрунтувати необхідні умови утримання акваріумних риб.
- •10. Означити утримання птахів в кутку природи, і їх біологічну характеристику.
- •11. Означити утримання ссавців в кутку природи
- •12. Розкрити особливості утримання в куту природи земноводних та плазунів як тимчасових мешканців кутка природи.
- •13.Розкрити особливості утримання в кутку природи комах як тимчасових мешканців.
- •14.Охарактеризуйте зміст кутка природи для дітей молодшого дошкільного віку.
- •15. Охарактеризуйте зміст кутка природи для дітей старшого дошкільного віку.
- •16. Обґрунтувати значення ділянки днз, вимоги до її планування і озеленення.
- •18. Обґрунтувати значення городу на ділянці днз, його планування.
- •19. Обґрунтувати значення квітника на ділянці днз, його влаштування.
- •20. Дати загальну характеристику методів ознайомлення дошкільників з природою.
- •21.Означити класифікацію прийомів ознайомлення дошкільників з природою
- •22. Охарактеризувати спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою.
- •23. Розкрити види спостережень у природі.
- •24.Означити структуру спостережень у природі.
- •25.Охарактеризувати схеми спостережень за явищами та об’єктами природи та навести приклади.
- •27. Обґрунтувати значення використання ілюстративного матеріалу при ознайомлені дітей дошкільного віку з природою.
- •28 Означити мету використання картин для дітей молодшого та старшого дошкільного віку.
- •29.Використання технічних засобів навчання.
- •31.Розкрити види в праці в природі, їх зміст у різних вікових групах.
- •32.Охарактеризувати форми організації праці та структуру колективної праці зв’язаної з вирощуванням рослин.
- •33. Розкрити методику керівництва працею в різних вікових групах.
- •34. Охарактеризувати форми організації праці дітей дошкільного віку в природі.
- •35. Розкрити використання нескладних дослідів як методу ознайомлення дошкільників з природою.
- •36. Означити методику організації дослідів.
- •37. Охарактеризувати види ігор з природничим матеріалом та умови для їх організації.
- •38. Обґрунтувати значення дидактичної гри природничого змісту, її організацію та методику проведення в молодшій групі.
- •39. Розкрити методику проведення дидактичних ігор природничого змісту з дітьми середньої групи.
- •40. Розкрити методику проведення дидактичних ігор природничого змісту з дітьми старшої групи.
- •41. Охарактеризувати види розповідей про природу для дітей. Прийоми активізації дітей в ході розповіді вихователя.
- •42. Означити словесні логічні завдання як різновид розповіді про природу.
- •44. Обґрунтувати значення використання художньої літератури природничого змісту в процесі ознайомлення дітей дошкільного віку з природою.
- •45. Розкрити види та методику проведення бесід з дітьми дошкільного віку на природничому матеріалі. Прийоми активізації дітей в ході бесіди.
- •46. Значення бесід природничого змісту та їх використання з дітьми старшого дошкільного віку.
- •47.Загальна характеристика форм організації роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Заняття як форма ознайомлення дошкільників з природою.
- •48.Обґрунтувати навчально-виховне значення екскурсій, їх відмінність від прогулянок.
- •49. Розкрити тематику і структуру екскурсії в природу.
- •50. Розкрити методику проведення екскурсій з дітьми дошкільного віку.
- •51. Обґрунтувати значення цільової прогулянки в природу для дітей дошкільного віку, її зміст та організація.
- •52.Обґрунтувати значення щоденної прогулянки в природу для дітей дошкільного віку, їх зміст та організація.
- •53.Дати загальну характеристику засобам фіксації знань дітей дошкільного віку про природу.
- •54. Означити ведення календаря природи для дітей молодшого дошкільного віку.
- •55.Означити ведення календаря природи і погоди для дітей старшого дошкільного
- •55. Означити ведення календаря природи і погоди для дітей старшого дошкільного віку.
- •56. Розкрити значення свят та розваг на природничому матеріалі для розвитку дітей дошкільного віку.
- •57. Розкрити зміст і завдання екологічного виховання дітей дошкільного віку.
- •60.Охарактеризувати основні підходи до планування і обліку роботи по ознайомленню дітей дошкільного віку з природою в дошкільному закладі.
45. Розкрити види та методику проведення бесід з дітьми дошкільного віку на природничому матеріалі. Прийоми активізації дітей в ході бесіди.
У процесі ознайомлення дошкільників з природою використовуються вступні, супровідні і заключні бесіди. Вс т у п н а б е с і д а ставить за мету пов’язати попередні знання дітей з вивченням нових, викликати інтерес до них, з’ясувати,що діти недостатньо засвоїли і на що треба звернути увагу. Найчастіше такі бесіди проводяться перед спостереженнями, екскурсіями с у п р о в і д н а б е с і д а у поєднаннііз спостереженнями, розгляданням ілюстрацій, під час дослідівтощо. Питання, які ставить вихователь, повинні активізуватидумку дітей, вести їх від виділення зовнішніх ознак до порівнянь,встановлення зв’язків і залежностей. З а к л ю ч н а б е с і д а спрямована на систематизацію і узагальненняодержаних фактів, їх конкретизацію, закріплення, уточнення.Ці бесіди за змістом можуть бути різного рівня: одні проводятьсяпісля спостереження за вузьким колом об’єктів, наприклад,що бачили діти на водоймі, на луці, у лісі Успіх узагальнюючоїбесіди залежить від:1. Чуттєвого досвіду дітей.2. Плану бесіди, в якому слід передбачити, які питання требауточнити, до яких узагальнень і висновків потрібно підвести дітей.3. Правильного добору ілюстративного матеріалу.
46. Значення бесід природничого змісту та їх використання з дітьми старшого дошкільного віку.
значення бесідТому передвихователем стоїть завдання нагромадження у дітей уявлень черезспостереження, трудову діяльність, ігри, читання природознавчоїлітератури, розповіді. Вести з дітьми бесіди можна лише про те,про що у дітей є конкретні уявлення. Ось чому заключній бесідв старшій групі про осінь повинні передувати екскурсії і цільовіпрогулянки в різні осінні місяці у ліс, парк, на водойму, збір урожаюна городі, перегляд діафільмів ≪Осінь≫, ≪Хто якдо зими готується≫, дидактичні ігри на закріплення знань про дикорослі ікультурні рослини, тварин, розучування віршів про осінь тощо. Виховательповинен добре уявляти дидактичну мету бесіди, якийзміст треба уточнити, конкретизувати, які суттєві зв’язки для узагальненьі систематизації слід виділити, до яких узагальнень івисновків необхідно підвести дітей у ході бесіди.
47.Загальна характеристика форм організації роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Заняття як форма ознайомлення дошкільників з природою.
Різноманітні методи — наочні, практичні, словесні — можутьзастосовуватися під час різноманітних форм організації роботи поознайомленню дошкільників з природою. Такими формами є заняття,екскурсії, як особливий вид занять, цільові і повсякденні прогулянки. Заняття розглядаються як важлива форма роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Це зумовлене тим, що заняттядають змогу формувати знання у всіх дітей одночасно, у певнійпослідовності з урахуванням можливостей дітей і природного оточення. Розрізняють кілька типів занять залежно від дидактичної мети, яка вирішується на заняттях. вирішується на заняттях.Якщо на занятті діти вперше знайомляться з певними об’єктамиабо явищами природи, їх визначають як первинно-ознайомлю-вальні. На них у дітей формуються конкретні уявлення про неживуприроду, рослини, тварин, особливості їхнього розвитку за певних умов. поглиблено-пізнавальні заняття,змістом яких є встановлення причинних зв’язків, залежностей, систематизація знань. Основними методами їх проведення виступають бесіди, дидактичні ігри, узагальнюючі спостереження, демонстрація моделей, які розкривають взаємозв’язок рослинного ітиаринного світу і зовнішнього середовища комбіновані, на яких розв’язуються два дидактичних завдання — засвоєння нових знань і уточненняраніше засвоєних. Останнім часом набули поширення інтегровані (неординарні)шіняття. їх впровадження пов’язане з рядом причин, серед яких протест проти проникнення у навчання дошкільників шкільних методів,прагнення зробити навчальний процес більш цікавим черезінн-дсиня нетрадиційного змісту і поєднання різних методів.Комплексні заняття — це сполучення занять з двох розділів, об’єднаних однією темою. Наприклад, ознайомлення з весняними рослинами і малювання пролісків і підсніжників. планувати з одного — знайомий, з іншого — новий.
Ефективність занять залежить від їх підготовки і проведення. Намітивши тему заняття, вихователь повинен розробити програмнізавдання. Вони включають освітні, виховні завдання та завдання на розвиток особистості