- •1.Обґрунтувати значення кутка природи в днз, основні вимоги до підбору рослин і тварин.
- •2.Охарактеризувати красивоквітучі рослини кутка природи дошкільногозакладу.
- •3. Розкрити особливості декоративно-листяних рослини кутка природи дошкільногозакладу.
- •4. Охарактеризувати ампельні та виткі рослини кутка природи дошкільного закладу.
- •5. Дати характеристику сукулентним рослинам кутка природи дошкільного закладу.
- •7. Означити догляд та розмноження кімнатних рослин.
- •8. Означити влаштування акваріуму і догляд за ним.
- •9.Обґрунтувати необхідні умови утримання акваріумних риб.
- •10. Означити утримання птахів в кутку природи, і їх біологічну характеристику.
- •11. Означити утримання ссавців в кутку природи
- •12. Розкрити особливості утримання в куту природи земноводних та плазунів як тимчасових мешканців кутка природи.
- •13.Розкрити особливості утримання в кутку природи комах як тимчасових мешканців.
- •14.Охарактеризуйте зміст кутка природи для дітей молодшого дошкільного віку.
- •15. Охарактеризуйте зміст кутка природи для дітей старшого дошкільного віку.
- •16. Обґрунтувати значення ділянки днз, вимоги до її планування і озеленення.
- •18. Обґрунтувати значення городу на ділянці днз, його планування.
- •19. Обґрунтувати значення квітника на ділянці днз, його влаштування.
- •20. Дати загальну характеристику методів ознайомлення дошкільників з природою.
- •21.Означити класифікацію прийомів ознайомлення дошкільників з природою
- •22. Охарактеризувати спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою.
- •23. Розкрити види спостережень у природі.
- •24.Означити структуру спостережень у природі.
- •25.Охарактеризувати схеми спостережень за явищами та об’єктами природи та навести приклади.
- •27. Обґрунтувати значення використання ілюстративного матеріалу при ознайомлені дітей дошкільного віку з природою.
- •28 Означити мету використання картин для дітей молодшого та старшого дошкільного віку.
- •29.Використання технічних засобів навчання.
- •31.Розкрити види в праці в природі, їх зміст у різних вікових групах.
- •32.Охарактеризувати форми організації праці та структуру колективної праці зв’язаної з вирощуванням рослин.
- •33. Розкрити методику керівництва працею в різних вікових групах.
- •34. Охарактеризувати форми організації праці дітей дошкільного віку в природі.
- •35. Розкрити використання нескладних дослідів як методу ознайомлення дошкільників з природою.
- •36. Означити методику організації дослідів.
- •37. Охарактеризувати види ігор з природничим матеріалом та умови для їх організації.
- •38. Обґрунтувати значення дидактичної гри природничого змісту, її організацію та методику проведення в молодшій групі.
- •39. Розкрити методику проведення дидактичних ігор природничого змісту з дітьми середньої групи.
- •40. Розкрити методику проведення дидактичних ігор природничого змісту з дітьми старшої групи.
- •41. Охарактеризувати види розповідей про природу для дітей. Прийоми активізації дітей в ході розповіді вихователя.
- •42. Означити словесні логічні завдання як різновид розповіді про природу.
- •44. Обґрунтувати значення використання художньої літератури природничого змісту в процесі ознайомлення дітей дошкільного віку з природою.
- •45. Розкрити види та методику проведення бесід з дітьми дошкільного віку на природничому матеріалі. Прийоми активізації дітей в ході бесіди.
- •46. Значення бесід природничого змісту та їх використання з дітьми старшого дошкільного віку.
- •47.Загальна характеристика форм організації роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Заняття як форма ознайомлення дошкільників з природою.
- •48.Обґрунтувати навчально-виховне значення екскурсій, їх відмінність від прогулянок.
- •49. Розкрити тематику і структуру екскурсії в природу.
- •50. Розкрити методику проведення екскурсій з дітьми дошкільного віку.
- •51. Обґрунтувати значення цільової прогулянки в природу для дітей дошкільного віку, її зміст та організація.
- •52.Обґрунтувати значення щоденної прогулянки в природу для дітей дошкільного віку, їх зміст та організація.
- •53.Дати загальну характеристику засобам фіксації знань дітей дошкільного віку про природу.
- •54. Означити ведення календаря природи для дітей молодшого дошкільного віку.
- •55.Означити ведення календаря природи і погоди для дітей старшого дошкільного
- •55. Означити ведення календаря природи і погоди для дітей старшого дошкільного віку.
- •56. Розкрити значення свят та розваг на природничому матеріалі для розвитку дітей дошкільного віку.
- •57. Розкрити зміст і завдання екологічного виховання дітей дошкільного віку.
- •60.Охарактеризувати основні підходи до планування і обліку роботи по ознайомленню дітей дошкільного віку з природою в дошкільному закладі.
55.Означити ведення календаря природи і погоди для дітей старшого дошкільного
Календар природи для старшої групи — це листок картону чи цупкого паперу, відповідно оформленого малюнками, що відображаютьту чи іншу пору року. Наприклад, навесні календар природиоформлюють малюнками весняних ефемероїдів, перших веснянихметеликів, дерев, що цвітуть, тощо. На календарі наклеюють дві кишеньки, в яких збирають малюнки протягом усієї пори року.Наприкінці кожного місяця малюнки переглядають, діти згадують про характерні зміни в природі — стан погоди, життя рослин, тварин.Наприкінці сезону найбільш виразні малюнки, в яких відображено відповідну пору року, наклеюють на ширмочку і використовують під час бесіди. Більш складний вид календаря для старшої групи — календар погоди. На листку картону вміщують календар на всі місяці сезону.Внизу прикріплюють кишеньки для малюнків. Календар погоди оформлюють яскравими малюнками, що відображують певну пору року.
55. Означити ведення календаря природи і погоди для дітей старшого дошкільного віку.
Потреба ведення календарів природи і погоди зумовлюєтьсясвоєрідністю пізнання закономірностей сезонних змін дошкільниками.Веденнякалендаря природи розвиває спостережливість, привчає уважноприглядатися до навколишньої природи, встановлювати взаємозв’язки і послідовність явищ, їх причини.Ведення календаря погоди починається з другої молодшої групи.Формування уявлень про закономірності сезонних змін у старшомудошкільному віці будується на базі конкретних знань, набутиху попередніх групах. Діти повинні знати характерні ознаки,послідовність змін, причини сезонних змін (зменшення сонячноготепла призводить до змін у неживій природі, з ними пов’язані зміниу рослинному, тваринному світі).У зв’язку з ускладненням завдань змінюється і форма веденнякалендаря природи і погоди.Календар природи для старшої групи — це листок картону чицупкого паперу, відповідно оформленого малюнками, що відображаютьту чи іншу пору року. Наприклад, навесні календар природиоформлюють малюнками весняних ефемероїдів, перших веснянихметеликів, дерев, що цвітуть, тощо. На календарі наклеюютьдві кишеньки, в яких збирають малюнки протягом усієї пори року.Наприкінці кожного місяця малюнки переглядають, діти згадуютьпро характерні зміни в природі — стан погоди, життя рослин, тварин.
Наприкінці сезону найбільш виразні малюнки, в яких відображеновідповідну пору року, наклеюють на ширмочку і використовуютьпід час бесіди.Більш складний вид календаря для старшої групи — календарпогоди. На листку картону вміщують календар на всі місяці сезону.Внизу прикріплюють кишеньки для малюнків. Календар погодиоформлюють яскравими малюнками, що відображують певнупору року. Діти щоденнофіксують стан погоди після денної прогулянки. Позначення,якими користуються діти, можуть бути різними. Напочатку вониповинні мати реалістичний характер, наприклад, вітер — гілка, щопохилилася вбік, сніг — графічне зображення сніжинки, сонячний,ясний день — зображення сонечка, хмарний — зображення хмаринки.Пізніше можна розповісти дітям, що в школі погоду позначаютьінакше. Запропонувати їм скористуватися умовними позначеннями.Щомісяця результати спостережень у природі і їх фіксація укалендарі обговорюється з дітьми.