19. Обґрунтувати значення квітника на ділянці днз, його влаштування.

Особливоїпривабливості ділянкам дитячих садків надають декоративні квітниковірослини. Вони не тільки прикрашають ділянку, але й даютьнадзвичайно багатий матеріал для проведення різноманітних спостережень,організації праці, виховання дійового ставлення достворення краси. Особливо цінні спостереження естетичного плану,спостереження за повним циклом розвитку рослини від насіння донасіння, за ростом і розвитком рослин залежно від умов середовища,за діяльністю комах-запилювачїв тощо.У дитячому садку квітники розташовуються у парадній частині(біля центрального входу), навколо основного приміщення і нагрупових ділянках. Квітники на групових майданчиках особливоважливо створювати для організації самостійних спостереженьдітей.Форми квітників у дитячому садку можуть бути різноманітнимиі залежать від наявності площі.діток.Травень: цвітіння купальниці, аквілегії, доронікуму, дицентри,ірисів, маку східного, півоній.Червень: цвітіння королиць, люпину, лілій, лілійнику, кореопсису,дельфінію, монарди, гайлардії, ромашки рожевої, айстри альпійської.У липні починають цвісти рудбекії, флокси волотисті, канни,астильби, функції, гладіолуси.Серпень— пора рясного цвітіння жоржин, геленіумів, багаторічнихайстр, хризантем, монтбрецій, яке продовжується у вереснідо настання заморозків.У вересні зацвітає пізньоцвіт осінній, дужесхожий до крокуса весняного формою ікольором. Гарно виглядає під деревами нафоні зеленого газону.Протягом цілого року квітник — це місце постійних спостереженьі праці дітей. Навесні — це розглядання і висівання насінняоднорічних рослин, спостереження за їхнім розвитком.Влітку — поливання, обрізування квіток, що відцвіли (якщо немаєпотреби вирощувати насіння), підживлення, прополювання≫спостереження за красою цвітіння.Восени — збирання насіння, обрізування засохлих пагонів, висаджуванняцибулин, пересаджування, розмноження багаторічнихрослин, укриття на зиму, спостереження за своєрідністю осінньогоцвітіння.Взимку — спостереження за квітниковими рослинами, що зимуютьіз зеленими листками (братками, стокротками, примулами,білими ліліями.

20. Дати загальну характеристику методів ознайомлення дошкільників з природою.

метод — цеспосіб взаємозв’язаної діяльності вихователя і дітей, спрямованоїна найкраще засвоєння знань, набуття певних умінь і навичок,.розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих можливостейдітей.Застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує різніприйоми, які спрямовують дітей на виконання певного дидактичногозавдання: показ, запитання, пояснення тощо. Отже, прийом, єскладовою частиною методу.У методиці ознайомлення дошкільників з природою всі методикласифікують на дві групи залежно від того, чи ознайомлюютьсядіти з природою через безпосередній контакт з нею, чи через ознайомленняопосередкованим шляхом — через картину, діапозитивтощо. До методів, що забезпечують безпосередній контакт зприродою, належать спостереження, нескладні досліди, праця вприроді, ігри з природними матеріалами. До методів опосередкованого ознайомлення з природою відносять демонстрування ілюстративногонаочного матеріалу, кінофільмів, діафільмів, діапозитивів,моделей, розповіді вихователя, читання дитячої природознавчоїкниги, бесіди.У засвоєнні дітьми знань найчастіше виділяються 3 етапи: 1) первиннеознайомлення; 2) закріплення; 3) систематизація, узагальнення.Для п е р в и н н о г о е т а п у пізнання дітьми природи найбільшефективне використання наочних, практичних методів,особливо спостережень, дослідів, які забезпечують живе споглядання,Для з а к р і п л е н н я з н а н ь використовують ігри, працю,демонстрування картин, кінофільмів, діафільмів, діапозитивів,розповідь вихователя, читання дитячої природознавчої книги.С и с т е м а т и з а ц і я , у з а г а л ь н е н н я з н а н ь і творче використанняїх здійснюються за допомогою методів моделей, бесід,дидактичних ігор.Усі методи, що використовуються в ознайомленні дошкільниківз природою, взаємозв’язані між собою. Адже вирішення дидактичнихзавдань вимагає, щоб первинні знання, які одержують діти задопомогою спостережень, уточнювалися, конкретизувалися в процесісприймання картини, діапозитива тощо.