- •1.Обґрунтувати значення кутка природи в днз, основні вимоги до підбору рослин і тварин.
- •2.Охарактеризувати красивоквітучі рослини кутка природи дошкільногозакладу.
- •3. Розкрити особливості декоративно-листяних рослини кутка природи дошкільногозакладу.
- •4. Охарактеризувати ампельні та виткі рослини кутка природи дошкільного закладу.
- •5. Дати характеристику сукулентним рослинам кутка природи дошкільного закладу.
- •7. Означити догляд та розмноження кімнатних рослин.
- •8. Означити влаштування акваріуму і догляд за ним.
- •9.Обґрунтувати необхідні умови утримання акваріумних риб.
- •10. Означити утримання птахів в кутку природи, і їх біологічну характеристику.
- •11. Означити утримання ссавців в кутку природи
- •12. Розкрити особливості утримання в куту природи земноводних та плазунів як тимчасових мешканців кутка природи.
- •13.Розкрити особливості утримання в кутку природи комах як тимчасових мешканців.
- •14.Охарактеризуйте зміст кутка природи для дітей молодшого дошкільного віку.
- •15. Охарактеризуйте зміст кутка природи для дітей старшого дошкільного віку.
- •16. Обґрунтувати значення ділянки днз, вимоги до її планування і озеленення.
- •18. Обґрунтувати значення городу на ділянці днз, його планування.
- •19. Обґрунтувати значення квітника на ділянці днз, його влаштування.
- •20. Дати загальну характеристику методів ознайомлення дошкільників з природою.
- •21.Означити класифікацію прийомів ознайомлення дошкільників з природою
- •22. Охарактеризувати спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою.
- •23. Розкрити види спостережень у природі.
- •24.Означити структуру спостережень у природі.
- •25.Охарактеризувати схеми спостережень за явищами та об’єктами природи та навести приклади.
- •27. Обґрунтувати значення використання ілюстративного матеріалу при ознайомлені дітей дошкільного віку з природою.
- •28 Означити мету використання картин для дітей молодшого та старшого дошкільного віку.
- •29.Використання технічних засобів навчання.
- •31.Розкрити види в праці в природі, їх зміст у різних вікових групах.
- •32.Охарактеризувати форми організації праці та структуру колективної праці зв’язаної з вирощуванням рослин.
- •33. Розкрити методику керівництва працею в різних вікових групах.
- •34. Охарактеризувати форми організації праці дітей дошкільного віку в природі.
- •35. Розкрити використання нескладних дослідів як методу ознайомлення дошкільників з природою.
- •36. Означити методику організації дослідів.
- •37. Охарактеризувати види ігор з природничим матеріалом та умови для їх організації.
- •38. Обґрунтувати значення дидактичної гри природничого змісту, її організацію та методику проведення в молодшій групі.
- •39. Розкрити методику проведення дидактичних ігор природничого змісту з дітьми середньої групи.
- •40. Розкрити методику проведення дидактичних ігор природничого змісту з дітьми старшої групи.
- •41. Охарактеризувати види розповідей про природу для дітей. Прийоми активізації дітей в ході розповіді вихователя.
- •42. Означити словесні логічні завдання як різновид розповіді про природу.
- •44. Обґрунтувати значення використання художньої літератури природничого змісту в процесі ознайомлення дітей дошкільного віку з природою.
- •45. Розкрити види та методику проведення бесід з дітьми дошкільного віку на природничому матеріалі. Прийоми активізації дітей в ході бесіди.
- •46. Значення бесід природничого змісту та їх використання з дітьми старшого дошкільного віку.
- •47.Загальна характеристика форм організації роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Заняття як форма ознайомлення дошкільників з природою.
- •48.Обґрунтувати навчально-виховне значення екскурсій, їх відмінність від прогулянок.
- •49. Розкрити тематику і структуру екскурсії в природу.
- •50. Розкрити методику проведення екскурсій з дітьми дошкільного віку.
- •51. Обґрунтувати значення цільової прогулянки в природу для дітей дошкільного віку, її зміст та організація.
- •52.Обґрунтувати значення щоденної прогулянки в природу для дітей дошкільного віку, їх зміст та організація.
- •53.Дати загальну характеристику засобам фіксації знань дітей дошкільного віку про природу.
- •54. Означити ведення календаря природи для дітей молодшого дошкільного віку.
- •55.Означити ведення календаря природи і погоди для дітей старшого дошкільного
- •55. Означити ведення календаря природи і погоди для дітей старшого дошкільного віку.
- •56. Розкрити значення свят та розваг на природничому матеріалі для розвитку дітей дошкільного віку.
- •57. Розкрити зміст і завдання екологічного виховання дітей дошкільного віку.
- •60.Охарактеризувати основні підходи до планування і обліку роботи по ознайомленню дітей дошкільного віку з природою в дошкільному закладі.
21.Означити класифікацію прийомів ознайомлення дошкільників з природою
Класифікація прийомів, яка розроблена М.М. Верзіліним , виділяє такі групи: організаційні, технічні та логічні. Організаційні допомагають вчителю організувати застосування певних методів. Технічні пов’язані з використанням різних допоміжних засобів. Логічні прийоми мають особливий вплив на розвиток мислення учнів.як порада вихователя, планування з дітьмипослідовності виконання будови, показ прийомів.Для ігор з водою в молодшій групі доцільно
22. Охарактеризувати спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою.
Спостереження – це активна форма пізнання навколишнього світу, що маєнаметінагромадженняфактівпочатковихіяиа, Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьмиприроди, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечуєживий контакт дітей з реальними об’єктами природи, врезультаті чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об’єктиприроди та зв’язки між ними. У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик,слух, нюх, засвоюються сенсорні еталони.
23. Розкрити види спостережень у природі.
Види спостереженьу природі.Спостереження в природі, щопроводяться з дітьми дошкільноговіку, класифікуються залежно від: а) тривалості (епізодичні, абокороткочасні, і тривалі спостереження за розвитком, змінами об'єктів);б) дидактичної мети (первинні, повторні, заключні, порівняльні;
в) способу організації (колективні та індивідуальні, плановіі позапланові).Епізодичні, або короткочасні, спостереження — це, як правило,спостереження за тими об’єктами, явищами природи, які триваютьнедовго (веселка, злива тощо) тривалі спостереження, в яких простежуються,наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння: утворенняпуп’янків, їх розкриття, утворення плодів тощо Первинні спостереження мають на меті створити перше уявленняпро найбільш характерні властивості об’єкта, дати дітям цілісневраження повторне спостереження у похмуру погоду, коликвітки закриті, пониклі, наче сумують за сонцем, пояснити дітям,що ця рослина — живий барометр, по ній можна визначатипогоду. Заключні спостереження мають на меті дати повне уявлення прозміни, які відбулися у природі за відповідний проміжок часу (порирокуТакі спостереження найчастіше проводяться під час екскурсій. У порівняльних спостереженнях прийом порівняння провідний ідопомагає активізувати розумову діяльність дітей, спрямувати її на виділення суттєвих ознак, підведення до узагальнень, класифікаціїоб’єктів природи. Такі спостереження найчастіше проводятьсяіз старшидошкільникамиСпостереження можуть бути колективними (об’єднувати всюгрупу, проводитися підгрупами) та індивідуальними. Спостереження можуть бути плановими і за ініціативою дітей,тобто позапланові. Найчастіше вони характерні для тих дитячихколективів, де систематично і грунтовно проводяться планові спостереженняі у дітей сформований високий рівеньпізнавальних інтересів.