Тероризм і цивільний захист. Правила поведінки та захист під час можливих терористичних актів.

Незважаючи на заходи, які запроваджуються окремими державами і світовим співтовариством у цілому, в ХХІ столітті, в якому ми живемо, навряд чи варто чекати остаточної ліквідації тероризму. Більше того, за прогнозами фахівців, є всі підстави вважати, що тероризм може стати ще поширенішим, організованішим і потворнішим. І трагічні події в США, Росії – цьому підтвердження.

З погляду небезпеки виникнення катастроф найпильнішої уваги вимагає ядерний тероризм. Ця проблема актуальна для України і багатьох країн з розвиненою ядерною енергетикою. У світі неодноразово виникала загроза ядерного тероризму. Так, у Франції під час хвилі промислових протестів (грудень 1995 року) саботажники засипали сіль в охолоджувальний контур енергоблоку атомної електростанції БЛЕЙС. Були погрози вибуху на Інгалинській атомній електростанції після винесення литовським судом смертного вироку одному з лідерів злочинного угруповання, а також на заводі з ремонту атомних підводних човнів працівником підприємства через багатомісячну затримку зарплати. В листопаді 1995 року було виявлено контейнер з радіоактивним ізотопом цезій – 137, який встановили чеченські екстремісти в Ізмайловському парку в м. Москві.

Основні реальні загрози, які несе ядерний тероризм:

- підрив ядерного пристрою, у зв’язку з чим зберігання стратегічних ядерних матеріалів та зброї залишається життєво-важливою складовою національної безпеки. Цим питанням має приділятися головне місце в організації захисту ядерного комплекту держави;

- зараження радіоактивними матеріалами. Використання радіоактивних матеріалів (цезій – 137, плутоній, кобальт – 60 тощо) в широкомасштабних терористичних актах може призвести до їх розпорошення у вигляді аерозолів або розчинення у водних джерелах. У більшості таких випадків радіоактивне зараження буде локальним і не призведе до великомасштабних катастрофічних наслідків, але люди і навколишнє природне середовище можуть постраждати;

- диверсії на ядерних об’єктах – наслідки навмисного пошкодження реакторів призведуть до аварійної ситуації, яка буде локалізована на самій станції, але не можна нехтувати можливістю серйозного втручання в роботу реактора, яке може призвести до глобальних негативних наслідків (катастрофи).

Одним з найгірших можливих варіантів терористичної акції може бути повторення Чорнобильської трагедії, внаслідок якої тією чи іншою мірою постраждали мільйони людей і було завдано значних збитків і втрат. Ці наслідки відомі нам краще, ніж будь-кому.

У ХХІ столітті велика вірогідність зростання технологічного тероризму, тобто проведення терористичних актів на підприємствах, аварії на яких можуть створити загрозу для життя і здоров’я населення або викликати значні екологічні наслідки. Для України актуальність цієї проблеми зросла у зв’язку з тим, що фізичне старіння і зношеність основних засобів виробництва в більшості галузей промисловості перевищили 70%. Затримується виведення з експлуатації небезпечних об’єктів із застарілим і фізично зношеним технологічним обладнанням. Комунальні господарства і промислові підприємства не оснащуються сучасними системами автоматизації, сигналізації та оповіщення.

Значну небезпеку для населення і міського середовища становлять сховища нафтопродуктів і хімічно-небезпечних речовин, насамперед аміаку, хлору тощо. На думку фахівців, не виключена і можливість сільськогосподарського тероризму. Від давніх часів постачання держави продовольством є критичним стратегічним елементом виживання нації. Безперервне виробництво продуктів харчування – наріжний камінь стабільності для всіх сучасних суспільств. Оцінка світового сільськогосподарського сектора показує, що харчування 75 % суспільства залежить від зерна, крохмалеутримуючих бульб і коріння. З цих культур найважливіші пшениця і рис. Для решти людства основним продуктом харчування є домашні тварини і продукція тваринництва.

Враховуючи, що більшість країн світу імпортують продукти харчування, будь-яке зниження їх сільськогосподарського виробництва і тваринництва може призвести до катастрофи для жителів і уряду постраждалої країни. Зменшення поставок продовольства внаслідок терористичного акту з використанням біологічних засобів може стати причиною нормування продуктів харчування, недоїдання і голоду. Ці чинники, у свою чергу, можуть створити передумови для громадського невдоволення і заворушень.

Агентами ураження зернової продукції і картоплі є грибкові патогенні культури. Вони викликають фітофтороз картоплі і різні захворювання рису та культурних злаків. Фітофтороз картоплі знищує рослини за два тижні. Достатньо пригадати, що під час картопляного голоду в Ірландії загинуло 1 млн. людей. Цей біологічний агент особливо небезпечний для Європи, де картопля становить більшу частину раціону. Агенти ураження домашньої худоби не тільки знижують продовольче забезпечення, а й знищують худобу.

Напад терористичної організації із застосуванням біологічних засобів на агропромисловий сектор країни може стати спустошливим засобом впливу. Економіка частіше стає уразливішою, ніж люди. Люди можуть терпіти соціальні труднощі, але коли народ голодує, настає розчарування і відчай. Сьогодні провідні країни світу усвідомлюють надзвичайну уразливість сільськогосподарського сектора і планують контрзаходи для охорони головних зернових районів від терористів, які можуть скористатися біологічними засобами. Такі заходи передбачені і нашим законодавством у галузі ЦЗ.

Останнім часом відмічається підвищена увага до проблеми так званого електромагнітного тероризму. Під цим терміном мається на увазі використання електротехнічних пристроїв для створення електромагнітного випромінювання і полів високої напруги з метою впливу на конкретні технічні засоби і системи, внаслідок чого буде дезорганізована їхня робота або повне виведення з ладу. На думку зарубіжних фахівців, “ електромагнітний тероризм ”, який може бути елементом ведення інформації війни недружніми країнами, є новим, досить небезпечним видом тероризму з огляду на масштаби можливих наслідків для державної інфраструктури. За оцінками західних експертів у галузі інформаційної безпеки, державні системи управління і зв’язку європейських країн недостатньо захищені від впливу електромагнітних випромінювань і є потенційними об’єктами “ інформаційної агресії ”. Таким чином, поруч із хімічним, біологічним та іншими видами сучасного тероризму, “електромагнітний тероризм” як складова “інформаційного тероризму”, став реальним і небезпечним явищем, оскільки має можливість таємно впливати на технічні системи державного управління та об’єкти інфраструктури. Створення єдиного глобального інформаційного простору – природний результат розвитку світової науково-технічної думки і удосконалення комп’ютерних та інформаційних технологій. Обмежити або згорнути ці процеси практично неможливо, як розроблення інформаційної зброї. Боротьба за доступ, використання та контроль над джерелами і засобами проявлення сили: економічними, фінансовими, військовими, технологічними, інформаційними – призводить до появи нових видів зброї. За висновками фахівців, володіння ефективною зброєю і засобами захисту від неї стало однією з головних умов забезпечення національної безпеки.

У цілому ж слід очікувати, що тероризм:

• стане однією з найсерйозніших, наповнених значними небезпеками проблем;

• матиме ще більш багатосторонній, організований і хижацький характер;

• збільшить масштабність виявів за рахунок застосування досягнень науково-технічного прогресу.

Можна з високою вірогідністю передбачити, що поруч із “тероризмом знизу”, коли загроза виходить від окремих осіб або групи людей, розвиватиметься “тероризм зверху”, коли терористичні акти можуть організовуватись на державному рівні.

Під терміном “цивільний захист” ми розуміємо захист населення, територій, матеріальних і культурних цінностей від природних і техногенних небезпек, а також від небезпек, які виникають у разі воєнних дій. Завдання щодо захисту від тероризму у прямій постановці не визначено жодним законодавчим або іншим нормативно-правовим актом з галузі цивільного захисту і захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Однак терористичні акти можуть призвести до виникнення НС (аварії, катастрофи), а в разі застосування засобів збройної боротьби – воєнної небезпеки.

Отже, цивільний захист за своєю суттю не може стояти осторонь проблеми тероризму. Роль і місце цивільного захисту у розв’язані цієї специфічної проблеми визначається насамперед завданнями, які покладені на Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру і Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Саме ці завдання і зумовлюють обов’язкову участь МНС України у формуванні державної політики і проведенні заходів з антитерористичної діяльності в межах своєї компетенції – запобігання і ліквідація надзвичайних ситуацій, у тому числі викликаних терористичними актами. Правомірність цього визначається також і тим, що в жодному законодавчому або нормативно-правовому акті щодо захисту населення і територій не розкриваються причини та джерела виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Надзвичайні ситуації, які можуть бути викликані терористичними актами, матимуть найбільш складний і небезпечний характер, і ми в цьому переконались на трагічних прикладах США, Росії та інших держав. Запобігання таких надзвичайних ситуацій, як проблема в цілому, відноситься до компетенції відповідних органів управління, що входять до складу МНС України. Це сукупність заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям або зменшення їх масштабів у разі виникнення. В комплекс цих заходів входять і дії щодо викриття і припинення терористичних актів, здійснюваних МВС, Службою безпеки та іншими відповідними органами. Особливе місце в попередженні надзвичайних ситуацій, які викликані технологічним тероризмом, посідають органи держтехнагляду і керівники підприємств.

В цілому до дій щодо попередження надзвичайних ситуацій належать:

- аналіз небезпеки і ризику (оцінка ризику аварій на підприємствах або їхніх технологічних ланках з метою визначення найуразливіших місць чи вузлів, виведення яких з ладу може призвести до надзвичайної ситуації);

- декларування безпеки промислового або іншого об’єкта підвищеної небезпеки щодо акту тероризму;

- експертиза промислової безпеки;

- розроблення керівництвом підприємств і відомств планів щодо запобігання і локалізації аварій на об’єктах підвищеної небезпеки;

- інформування органів виконавчої влади і громадськості про небезпеку, аварії і катастрофи;

- підвищення відповідальності виробників і підприємців щодо порушення законодавства і завдані збитки (адміністрація підприємства несе відповідальність за проектування, безпечну експлуатацію обладнання та виникнення аварій);

- виявлення місць, умов і кризових ділянок на об’єктах, які можуть бути використані для проведення терористичних дій, та їх своєчасне блокування. Це має перебувати під постійною увагою і контролем усіх керівників, які мають прямий стосунок до об’єктів підвищеної небезпеки, а також підтримання високої технологічної дисципліни і пильності.

Різноманітність запобіжних заходів щодо відвернення надзвичайних ситуацій, особливо з використанням засобів масового ураження і технологічного тероризму, вимагає прискіпливого розроблення взаємодії на всіх рівнях організаційних структур з опорою на чітко визначену державну політику і нормативно-правову базу.

Цивільний захист – не панацея від катастроф. Незалежно від причин виникнення він не спроможний виключити їх з нашого життя. Водночас зменшити руйнівні катастрофічні наслідки для людей – важливий обов’язок цивільного захисту і МНС України.

У цілому ж, підбиваючи підсумки сказаного, слід відзначити, що боротьба з тероризмом у 21 столітті матиме складний, багатоплановий характер і вимагатиме значних зусиль держави і суспільства. Але іншої альтернативи немає – або тероризм у таких масштабах, як це було у США, Російській Федерації та інших країнах буде викоренений, або суспільство спасує перед тероризмом і не зможе нормально, цивілізовано і стабільно розвиватись.