Питання для самоконтролю

1. Для чого призначені сховища?

2. Для чого призначенні ПРУ?

3. Яким шляхом створюється фонд захисних споруд?

4. Утримання та використання захисних споруд.

Тема3.5. Організація та проведення евакуаційних заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження.

Заняття 1: Евакуація – складова частина заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Принципи , способи та умови проведення їх проведення.

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, що мають об’єкти підвищеної небезпеки, основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його у зонах, які є безпечними для проживання людей і тварин.

Принципи евакуації розкриваються в статті 11 закону України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру” від 8 червня 2000 року.

З метою належного забезпечення проведення евакуації населення на території України постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1432 введено “Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру ”.

Евакуація – комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць) зон можливого впливу наслідків НС і розміщення його у безпечних районів (місцях) у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров’ю людей.

У сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру евакуація населення планується на випадок:

• аварії на АЕС з можливим забрудненням території;

• усіх видів аварій з викидом небезпечних хімічних речовин;

• загрози катастрофічного затоплення місцевості;

• землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ, з тяжкими наслідками що загрожують населеним пунктам, лісових, торф’яних і степових пожеж.

Залежно від обстановки, яка склалася на час НС техногенного та природного характеру, може бути проведена загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Загальна евакуація – комплекс заходів, що здійснюється для всіх категорій населення в окремих регіонах держави у разі виникнення НС техногенного та природного характеру.

Загальна евакуація проводиться шляхом вивезення основної частини населення з міст і небезпечних районів усіма видами транспортних засобів на відповідній адміністративній території та виведення найбільш витривалої його частини пішки.

Загальна евакуація планується і проводиться на випадок:

• можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо АЕС;

• виникнення катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі.

Часткова евакуація – комплекс заходів, що здійснюється для захисту окремих категорій населення у разі виникнення НС техногенного та природного характеру. Часткова евакуація проводиться завчасно для визначених категорій населення (студенти, учні інтернатів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери та інваліди, а також хворих з лікувальними заходами і їх персоналом.

Залежно від масштабів і особливостей НС рішення про проведення евакуації населення приймають:

• на загальнодержавному рівні – Кабінет Міністрів України;

• на регіональному рівні – Рада міністрів АРК, голова ОДА;

• на міському рівні – голова Київської та Севастопольської міської держадміністрації, голова РДА;

• на об’єктовому рівні – керівник об’єкту.

У разі хімічного зараження, виникнення повені, катастрофічного затоплення, масових пожеж, евакуація здійснюється у безпечні райони поблизу місць виникнення НС.

Безпечний район – придатний для життєдіяльності район розміщення евакуйованого населення, який визначається рішенням відповідного органу виконавчої влади за межами зон можливого зруйнування, хімічного зараження, катастрофічного затоплення, масових лісових і торф’яних пожеж, а також небезпечного радіоактивного забруднення.

Безпечний район визначається рішенням органу виконавчої влади як правило на території своєї області.

За кожним підприємством, установою, організацією, об’єктом закріплюється район або пункт розміщення.

У разі коли еваконаселення неможливо розмістити у безпечному районі своєї області, частина його може розміщуватися у сусідній області, з обов’язковим узгодженням цього питання з керівником виконавчої влади відповідної області.

Для евакуації населення із зон радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій визначається не менш як два райони для розміщення евакуйованого населення у протилежних напрямках, з урахуванням переважаючого для цієї місцевості напрямку вітру.

Проведення організованої евакуації, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:

• планування евакуації;

• визначення зон придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон;

• організація оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації;

• організація управління евакуацією;

• всебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населення;

• навчання населення діям під час проведення евакуації.