Питання для самоконтролю

1. Мета планування і здійснення евакуаційних заходів?

2. Коли здійснюється часткова евакуація?

3. Які категорії населення завчасно вивозяться при частковій евакуації?

4. Для чого створюються евакуаційні органи?

5. Склад евакуаційних органів?

6.Призначення ЗЕП?

7. Де розгортаються ППЕ?

8. Мета планування евакуації?

9. Що зазначається у плані евакуації?

10. Що повинні мати при собі евакуйовані громадяни (працівники)?

Тема3.6. Інженерний захист територій при надзвичайних ситуаціях.

Стійкість функціонування економіки (галузей промисловості, об'єктів гос­подарювання) повинна забезпечуватись шляхом завчасної розробки та проведення інженерно-технічних заходів цивільного захисту (надалі - ІТЗ ЦЗ).

Обсяги та зміст ІТЗ ЦЗ визначаються в залежності від груп міст та катего­рій об'єктів господарювання з ЦЗ з урахуванням зонування територій за ознаками характеру та масштабів можливих катастроф і стихійних лих, а також можливих наслідків застосування засобів масового ураження.

Основним керівним документом, відповідно до якого плануються та здійснюються ІТЗ ЦЗ є Будівельні норми і правила (Строительные нормы и правила, СНиП 2.01.51-90), які затверджені спільною постановою Держбуду СРСР, Держплану СРСР, Міністерства оборони СРСР 26 квітня 1990 р. №1с та введені в дію 1 вересня 1990 р.

Будівельні норми і правила ІТЗ ЦЗ зберігають свою чинність на всій території України.

Інженерно-технічні заходи ЦЗ - це комплекс заходів, спрямованих на:

• захист населення та зниження можливих втрат та збитків від наслідків великих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, а також застосування засобів озброєної боротьби під час конфліктних ситуацій;

• підготовку галузей промисловості та об'єктів господарювання до стабільної роботи при загрозі і виникненні великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та під час розгортання конфліктних ситуацій;

• створення умов для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНР) та ліквідації наслідків виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та застосування засобів озброєної боротьби.

При проектуванні та здійсненні ІТЗ ЦЗ використовується диференційований метод.

Великі адміністративні та промислові центри (міста) відносять до груп з ЦЗ за такою класифікацією: міста "особливої групи", 1-ї, ІІ-ї та III-ї групи з цивільного захисту. Великі промислові та інші господарські об'єкти відносять до об'єктів "особливої важливості", 1-ї та ІІ-ї категорії з ЦЗ, при цьому об'єкти атомної енергетики виділяють в окрему групу. Надалі міста та об'єкти господарювання, що відносяться до груп та катего­рій з цивільного захисту будуть існувати як "категоровані міста та об'єкти".

Відповідно до вимог проектування ІТЗ ЦЗ здійснюється зонування території, на якій розташовані категоровані міста та об'єкти господарювання. Територія, на якій розташовані категоровані міста всіх груп та об'єкти гос­подарювання "особливої важливості", де може виникнути надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі ∆Рф, що дорівнює 10 кПа (0,1 кгс/см²) та більше, скла­дає зону можливих руйнувань. Частина території зони можливих руйнувань, у межах якої надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі ∆Рф дорівнює 30 кПа (0,3 кгс/см²) та більше, складає зону можливих сильних руйнувань.

Проектування ІТЗ ЦЗ на діючих (завершеного будівництва) підприємствах повинно також здійснюватись відповідно до вимог норм ІТЗ ЦЗ. Інженерно-технічні заходи розробляються та включаються у відповідні види плануючих, перед проектних та проектних матеріалів і зводяться, у систематизованому виді, з необ­хідними обґрунтуваннями, в окремий розділ (том, книгу). Обсяг та терміни прове­дення розроблених заходів визначаються державним планом економічного та со­ціального розвитку країни, АР Крим, областей.

Витрати, що пов'язані із здійсненням ІТЗ ЦЗ для міських та сільських поселень, підприємств, будівель та споруд, що проектуються, розширюються, рекон­струюються, а також підприємств та споруд, що технічно переозброюються, ви­значаються відповідно до діючих нормативних документів, щодо розробки проек­тно-кошторисної документації та включаються, окрім витрат на заходи (роботи), які виконуються в особливий період, до кошторису окремих будівель і споруд та загальної суми витрат по відповідних главах зведеного кошторису на промислове та житлово-цивільне будівництво. У міських та сільських поселеннях, а також на діючих, закінчених будівництвом та тим, що не підлягають реконструкції (розширенню) підприємствах ІТЗ ЦЗ повинні виконуватись на підставі окремо розроблених розділів до проектів планіровки та забудови вищевказаних міських та сільських поселень, проектам (робочим проектам) підприємств, будівель та споруд, затвердженим в порядку, встановленому Держбуд архітектури України. Для підприємств, що будуються та мають затверджену проектно-кошторисну документацію, у якої ІТЗ ЦЗ не були передбачені, повинні розроблятись окремі розділи інженерно-технічного захисту до проектів (робочих проектів) вищевказаних підприємств із кошторисом, затвердженим в порядку, встановленому Держбуд архітектури України.

Завдання на розробку ІТЗ ЦЗ є складовою частиною завдань на розробку документів, вказаних в п.1.9 СНІП 2.01.51-90. Проектно-кошторисна документація ІТЗ ЦЗ до вказаних в п.1.9 документів повинна затверджуватись міністерствами та відомствами України, Радою Міністрів АР Крим, обласними держадміністраціями, держадміністраціями міст Києва та Севастополя, виконкомами Рад, у встановленому ними по­рядку. Завдання на розробку інженерно-технічних заходів цивільного захисту, а також проектно-кошторисна документація цих заходів повинні узгоджуватись з відповідними структурними підрозділами місцевих органів державної виконавчої влади з питань цивільного захисту насе­лення та надзвичайних ситуацій.

Розміщення об’єктів і планування міст (загальні вказівки).

Нові промислові підприємства не повинні розміщатися в зонах можливих сильних руйнувань категорованих міст і об'єктів особливої важливості, у зонах можливого катастрофічного затоплення, а також у регіонах і містах, де будівництво і розширення промислових підприємств заборонені або обмежені, за винятком підприємств, необхідних для безпосереднього обслуговування населення, а також для потреб промислового, комунально-житлового будівництва в місті.

Подальший розвиток діючих промислових підприємств, що знаходяться в категорованих містах, а також об'єктів особливої важливості повинно здійснюватися за рахунок їхньої реконструкції і технічного переозброєння без збільшення виробничих площ підприємств, чисельності робітників і обсягу шкідливих стоків і викидів.

Групи нових промислових підприємств і окремих категорованих об'єктів слід розміщати в економічно перспективних малих і середніх містах, селищах і сільських населених пунктах, розташованих від меж проектної забудови категорованих міст і об'єктів особливої важливості на відстані:

• не менше 60 км - для міст особливої важливості і першої групи по ЦЗ;

• не менше 40 км - для міст другої групи по цивільному захисту;

• не менше 25 км - для міст третьої групи й об'єктів особливої важливості по цивільному захисту (у тому числі АС).

Будівництво нових портів і судноремонтних заводів здійснюється поза зо­нами можливих руйнувань категорованих міст і об'єктів особливої важливості на відстані від них, рівному найбільшій зоні можливих руйнувань, поза зонами можливого катастрофічного затоплення від хвилі прориву, а також з урахуванням найменшого впливу гравітаційних хвиль підводних ядерних вибухів. Розробка генеральних планів зазначених об'єктів повинна провадитися з урахуванням максимального використання природних умов, що зменшують вплив уражаючих факторів сучасних засобів ураження.

При проектуванні нових аеропортів цивільної авіації, приймальних та передаючих радіоцентрів, обчислювальних центрів, а також тваринницьких компле­ксів і ферм, птахофабрик їхнє розміщення слід передбачати поза зонами можли­вих руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення. Крім того, перерахо­вані об'єкти повинні розміщатися на безпечній відстані від об'єктів, що можуть бути джерелами вторинних факторів ураження (хімічні підприємства, АЕС, схови­ща СДОР, нафти, нафтопродуктів, газів і т.п.).

Поза зонами можливих руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення слід розміщати бази Держрезервів, склади республіканського й обласного значення, базисні склади і зональні бази матеріально-технічного постачання міністерств і відомств, а також склади матеріалів і устаткування для проведення відбудовних робіт.

Розміщення об'єктів, що мають НХР, вибухові речовини і матеріали, що легко займаються і пальні речовини.

Будівництво базисних складів для збереження небезпечних хімічних речовин, вибухових речовин і матеріалів, пальних речовин слід передбачати в заміській зоні з відстанню від міських і сільських поселень і об'єктів господарювання відповідно до діючих державних і відомчих норм.

Підприємства по переробці легкозаймистих і пальних рідин, а також базисні склади зазначених рідин (наземні склади 1-ї групи відповідно до норм проектування складів нафти і нафтопродуктів) слід розміщати нижче по ухилу місцевості щодо житлових зон і промислових підприємств категорованих міст і об'єктів, ав­томобільних доріг і залізниць з урахуванням можливості відводу пальних рідин у безпечні місця у випадку руйнування ємностей.

На діючих підприємствах, де незабезпечена ця умова, необхідно по периметру території цих підприємств облаштовувати полотно автомобільних доріг, підняте над спланованою територією об'єкта на висоту, що забезпечує утримання розливу рідин у кількості не менше 50% від ємностей усіх резервуарів і технологіч­них установок із легкозаймистими і пальними рідинами.

Розміщення інших господарських об'єктів.

Будівництво нових баз, розподільних холодильників і інших сховищ, приз­начених для збереження товарів поточного постачання населення категорованих міст і об'єктів, повинно здійснюватися в обсязі, що не перевищує потреб у склад­ських ємностях для збереження запасів цих товарів відповідно до норм, установ­люваними Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів АР Крим, обласними, міст Києва та Севастополя держадміністраціями за узгодженням із заінтересова­ними організаціями. Будівництво нових баз і складів у категорованих містах повинно здійсню­ватися в обсязі, що не перевищує потреб в складських ємностях, призначених для постачання матеріальними ресурсами промислових підприємств цих міст по вста­новленим нормах.

Базисні продовольчі склади, призначені для поточного постачання населення категорованих міст продуктами харчування, слід розміщати на околицях цих міст. Не припускається концентрація в одному місці продовольчих складів, що постачають населення категорованого міста основними видами продуктів хар­чування.

Продовольчі склади, розподільні холодильники і склади непродовольчих товарів першої необхідності обласного і державного значення, а також сховища товарів, призначених для постачання населення категорованих міст, понад зазна­чених в п. 3.12 СНиП 2.01.51-90 повинні розміщатися поза зонами можливих си­льних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення.

У зонах можливого катастрофічного затоплення значних водоймищ, вже існуючих, що будуються або плануються до будівництва як правило, не припуска­ється будівництво нових міських і сільських поселень, а також об'єктів, що мають важливе господарське або оборонне значення. Таке будівництво припускається лише у виняткових випадках і з проведенням відповідних захисних заходів.

У існуючих містах забороняється розміщення нових житлових районів в зонах можливого катастрофічного затоплення.

Лікарні відновлювального лікування для одужуючих, онкологічні і психіатричні лікарні, туберкульозні диспансери, а також пансіонати (за винятком пансіонатів для престарілих і профілакторіїв для трудящих), будинки та бази відпочинку, санаторії, туристичні бази і притулки, піонерські, спортивні і молодіжні табори, що функціо­нують протягом року і короткочасного функціонування, підсобні господарства промислових підприємств, а також кооперативно-садівничі товариства, як правило, повинні розміщатися в заміській зоні.

Розвиток мережі зазначених господарств, закладів і кооперативно-садівничих товариств у заміській зоні повинно здійснюватися з урахуванням використання їх у воєнний час для розміщення населення, що евакуюється з категорованих міст, і розгортання лікувальних закладів. Лікувальні заклади, що розгортаються у воєнний час, також повинні роз­міщатись в заміській зоні в пристосованих для них капітальних громадських буді­влях і спорудах, що функціонують протягом року (загальноосвітніх школах, про­фесійно-технічних училищах, технікумах, школах-інтернатах, санаторіях, будин­ках відпочинку, пансіонатах, туристичних базах і кемпінгах, готелях і мотелях, пі­онерських таборах, базах відпочинку трудящих, адміністративних будинках, пала­цах культури і клубах), що мають загальну площу не менше 2000 м².

При розміщенні евакуйованого населення в заміській зоні його забезпечен­ня житлом здійснюється з розрахунку 2,5 м² загальної площі на одну людину.