Питання для самоконтролю.

1. З якою метою здійснюється спостереження і лабораторний контроль?

2. Які головні чинники забезпечують спостереження і лабораторний контроль?

3. Якими департаментами та міністерствами здійснюється нагляд за геологічними процесами?

4. Яка служба займається спостереженнями за гідрометеорологічними умовами?

5. Що включає в себе Центральна державна лабораторія ветеринарної медицини?

Тема 3.4. Укриття населення в захисних спорудах.

Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом небезпечних хімічних речовин, радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах (ЗС).

Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд ЗС шляхом:

- комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємоузгодженого розміщення в ньому споруд й приміщень соціально – побутового, виробничого та господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування й використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення НС;

- обстеження та взяття на облік підземних й наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного простору населених пунктів, гірничих виробок й природних порожнин;

- дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних, інших заглиблених приміщень;

- будівництва заглиблених споруд, інших нерухомих об’єктів, пристосованих для виконання завдань ЦЗ;

- будівництва в період загрози виникнення НС найпростіших сховищ й укриттів;

- будівництво окремих сховищ та ПРУ.

Фонд захисних споруд у мирний час використовується для господарських, культурних та побутових потреб у порядку, який визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань ЦЗ”.

Захисні споруди. Призначення та їх класифікація.

Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій (катастроф), стихійних лих, а також від дії як зброї масового ураження так і звичайних засобів нападу та дії вторинних вражаючих факторів.

Захисні споруди розподіляються:

по призначенню:

- для захисту населення;

- для розміщення органів управління (КП, ПУ, ВЗ) і медичних установ;

по місцю розташування:

• вбудовані;

• окремо стоячі.

по строкам будівництва:

• що будуються завчасно;

• швидкобудуємі.

за місткістю:

- малої місткості – до 150 чол.;

- середньої місткості – 151 – 600 чол.;

- великої місткості – 601 чол. та більше.

по захисним властивостям:

• сховища;

• протирадіаційні укриття (ПРУ);

• найпростіші укриття – щілини (відкриті та перекриті).

Сховища забезпечують найбільш надійний захист людей від вражаючих факторів (високих температур, шкідливих газів в зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і небезпечно хімічних речовин, обвалів та уламків зруйнованих будівель і споруд та інше), а також дії зброї масового знищення і звичайних засобів нападу.

Сховища облаштовуються в зоні можливих сильних руйнувань:

- в межах проектної забудови в категорованих містах з ЦЗ на ОГД, що продовжують роботу у воєнний час;

- на ОГД „ОВ”;

- на АЕС.

Усі сховища (крім сховищ, розташованих у межах проектної забудови АЕС і у метрополітенах) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються, від впливу надлишкового тиску 100 кПа (1кгс/см²) і мати ступінь послаблення (А) проникаючої радіації огороджувальними конструкціями, що = 1000.

Сховища повинні забезпечити можливість безперервного перебування в них розрахункової кількості осіб, що укриваються, протягом 2-х діб.